13. Мовленнєвий етикет – невід’ємний етикет професійної культури юриста.

Мовленнєвий етикет–це сукупність словесних форм ввічливості, прийнятих у відповідному колі людей певного сусп, певної країни властивий усім націям і народам. Це значний у кожній мові спектр висловлювань, які охоплюють формули привертання уваги для встановлення мовного контакту. Різні мови світу виробляють спец засоби вираження ввічливості, етичні мовні формули, усталені мовні формули, вживаються для контакту між комунікантами. Це формули вітань,звертань,вибачень,прохань,подяк,прощань, побажань. Сам же мовленнєвий етикет крім цих формул охоплюють ще й соціально-мовні символи етикетного рівня такі як заперечення або незгода,ствердження або згода,або питання.У європейському культурному ареалі виділяють 5 тональностей спілкув:високу, нейтральну, звичайну, дружню і вульгарну.Укр. мовному етикету властиві лише три рівня: висока, звичайна, дружня.Розрізняють 15 видів мовленнєвого етикету: Вітання;Звертання або привернення уваги; Знайомство; Запрошення;Прохання або пропозиція; Погодження; Вибачення; Незгода або відмова;Скарга;Втішання; Комплімент; Несхвалення;Поздоровлення;Вдячність;Прощання.

14. Правила культури спілкування (за і. Томаном)

1.не вдаватись у крайнощі(не потрібно бути занадто балакучим,ні мовчазним) 2.говорити лише тоді,коли є що сказати.3.щоб стати цікавим співрозмовником, треба занотувати цікаву інформацію,щоб потім розповісти 4.навчитись точного висловлювання. 5.чергувати довгі речення із короткими. 6.основна думка має бути виражена в головному реченні,а не підрядними. 7. виклад ведеться від простого до складного,від відомого до не відомого. 8. не треба говорити багато-це дратує,а говорити влучно і точно.

15.Поняття спілкування. Особливості професійного спілкування.Спілкування-це комунікація,тобто обмін інформ потрібною для учасників спілкування. Спілкування-складний процес взаємодії між людьми,що полягає в обміні інформ,а також у сприйнятті і розумінні партнерами один одного.Спілкування тісно пов’язане з діяльністю. Будь-яка форма спілкування виступає як форма спільної діяльності,люди завжди спілкують в процесі певної діяльності. Поєднання діяльності однієї людини з діяльністю інших людей утворює спільну діяльність. Сутність спілкування полягає у взаємодії суб’єктів діяльності. Субєктами спілкування являються живі істоти,люди. Людина,що передає інформ,називається кумунікатором, що одержує її-рецептором. Особливості професійного спілкування такі: має бути властивий значний комунікативний потенціал — об'єктивні і суб'єктивні можливості здійснення зв'язків і взаємодії, обміну інформ; співпереживання, взаєморозуміння, сприймання, відтворення, вплив на індивіда, групу. Комунікативний потенціал визначає якість спілкування індивіда і скл з комунікативних якостей, які х-ють здатність до спілкування; комунікативних здібностей та комунікативної компетентності.

16. Сутність і зміст етики спілкування правознавців.

Усі правознавці повинні опанувати технікою живого контакту. Мова повинна бути красивою і правильною ,як найменше слів паразитів-це розсіює увагу і відволікає від теми розмови. Треба використовувати такі рекомендації:акцентуйте важливі слова;змінюйте тон голосу – то підвищуйте,то знижуйте;

змінюйте темп-це додає виразність;робіть паузи.

Правознавець у спілкуванні повинен: поважати себе як особистість ,з повагою ставитися до всіх відвідувачів;

Усвідомлювати ,що професійна репутація понад усе;цінувати співпрацю;пам’ятати що розгубленість тільки компрометує ділову людину; бути терпимим до недоліків відвідувача.