- •1.Предмет і структура курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Зв'язок з правими дисциплінами.
- •2. Мова як засіб професійного спілкування.
- •3. Поняття про сучасну українську літературну норму.Типи мовних норм.Форми сучасної української літературної мови.
- •4. Поняття усного та писемного мовлення. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •5. Промова адвоката, прокурора, судді під час судових засідань. Судові промови відомих адвокатів.
- •6. Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •7. Функціональна диференціація сучасної української мови.
- •8. Офіційно-діловий стиль як один з функціональних стилів сучасної української літературної мови. Особливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
- •9. Сучасна українська ділова мова: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •10. Поняття про документ, його властивості та вимоги до оформлення. Мовностильові особливості тексту документу.
- •11. Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •12. Культура мови і мовлення. Основні ознаки культури мовлення юриста.
- •13. Мовленнєвий етикет – невід’ємний етикет професійної культури юриста.
- •14. Правила культури спілкування (за і. Томаном)
- •16. Сутність і зміст етики спілкування правознавців.
- •17. Етичні норми і нормативи. Професійна юридична етика.
- •20. Бар’єри у спілкуванні , його рівні.
- •21. Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
- •22. Допит як різновид переговорів.
- •23. Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні.
- •24. Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця: моральність, повага до інших людей, раціональність, правила критики та самокритики. Культура телефонного діалогу.
- •26. Основи комунікативної лінгвістики.
- •27.Нлп як мистецтво комунікації.
- •30.Закон про мови в урср
- •31.Ку Про функціонування та р-к мов в Укр.
- •32.Державна мова та її функцї
- •33.Функції мови в суспільстві.
- •34.Загальне поняття про лексику,лексикологію,термін та термінологію.
- •35. Слово як найменша самостійна одиниця мови,його лекс. Значення.
- •36. Лексика сучасної укр мови з погляду її походження.
- •37.Стилістична диференціація укр. Лексики. Проф.Лексика
- •38.Канцеляризми та штампи.
- •39.Фразеологія у проф. Спілкуванні юристів.Укр лексикографія .
- •40.Українська юридична термінологічна система. З історії розвитку мови права.
- •42.Запозичення в юридичній термінології.
- •43.Труднощі що виникають при перекладі з російської на укр мову.Синоніми,омоніми та пароніми в юр. Термінології.
- •44.Міжмовні пароніми.
- •45. Особливості використання різних частин мови у п.С.
- •46. Іменники на позначення професій, посад, звань, їх рід та правильність вживання. Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій.
- •47. Відмінювання прізвищ, імен, по-батькові, географічних назв.
- •Творення та відмінювання імен по батькові
- •Відмінювання прізвищ
- •48.Правопис відмінкових закінчень іменників 2 відміни у родовому відмінку.
- •49. Рід, число невідмінюваних іменників.
- •50. Нормативність уживання граматичних форм прикметника.
- •51. Нормативність уживання граматичних форм числівника, написання цифрових даних у професійних текстах.
- •52. Особливості використання займенників у діловому мовленні.
- •53. Нормативність уживання граматичних форм дієслова та дієслівних форм.
- •54. Прийменник у професійному мовленні. Прийменник в діловому мовленні.
- •55. Особливості українського правопису.
- •56. Орфоепічні норми.
- •57. Систематизація правил орфоепії.
- •58. Правопис прізвищ, імен та по батькові.
- •59. Правопис складних іменників та прикметників.
- •60. Правопис прислівників.
- •61. Написання слів з великої літери.
- •62. Особливості доречного слововживання
- •63. Словники енциклопедичні, перекладні, тлумачні та інші типи.
- •64. Багатозначні слова та омоніми.
- •65. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціалізовані в юридичному тексті.
- •66. Синтаксичні структури у професійному мовленні.
- •67. Прямий порядок слів, вживання інфінітивних конструкцій, дієприкметникових та дієприслівникових зворотів.
- •69. Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні.
- •70. Просте і складне речення у юридичному документі.
- •71. Документ – основний вид ділового мовлення.
- •72. Вимоги до складання та оформлення різних видів документів. Основні реквізити.
- •73. Види документів та їх класифікація.
- •74. Документи юридичного фаху.
- •75. Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків, виділення окремих частин тексту.
- •4.1. Правила оформлення заголовків та підзаголовків
- •76. Реквізити документів та вимоги до їх написання.
- •77. Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, накази щодо особового складу, резюме, заява.
- •Резюме Кулик Вікторія Юріївна
- •78. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування.
- •79. Етикет ділового листування.
- •80. Кореспонденція за характером інформації.
- •81. Телеграма. Факс.
- •82. Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, доповідні й пояснювальна записки, виробничі звіти.
- •83. Виробничі протоколи. Витяг з протоколу.
- •85.Розпорядчі документи: наказ, розпорядження, постанова.
- •86. Ознайомлення з організаційними документами. Статут, положення, інструкція.
- •87.Позовна заява.
- •88.Види договорів.
- •89.Протокол слідчої дії.
10. Поняття про документ, його властивості та вимоги до оформлення. Мовностильові особливості тексту документу.
Документ — це засіб закріплення різними способами на відповідному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності та розумову діяльність людини. Властивості документа:Документ має певну кількість властивостей, які відрізняють його від інших об'єктів. Сукупність властивостей — цілісна система, яка виконує покладені на неї суспільством функції. Зв'язок між властивостями документа досить тісний, тому відокремити їх можна лише умовно. Він є носієм і служить джерелом інформації,має правову вагу.Вимоги до оформлення:правові-документ повинен бути відредагованим і оформленим; логічні- текст документа повинен бути аргументованим,мова документа послідовною;технічні-для укладення документа існує формат паперу,крапки і тире перед і після чисел не ставляться,текст набирають 14 кеглем,2-сторонній документ може зберігатися лише 3 роки; лінгвістичні-текст має бути зрозумілим. Мовностильовими особл тексту докум є мовні засоби: складні речення,використання простих речень,стійкі с/с,дієслова інфінітиви,прямий та зворотній порядок слів,віддієслівні іменники.
11. Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
Кожна нац мова – універсальна система, в якій живе нац душа кожного народу, його світ і духовність. Укр мова – невмирущий скарб істини, краси, благородства, знань, мистецтва.Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності людини має велике значення для всіх. Оскільки мова не тільки обслуговує сферу духовності культури, а й пов’язана з виробництвом, з його галузями і процесами, із соц відносинами, вона – елемент соц сфери.У суч житті по-новому розглядаються питання функції мови. Старий поділ на професії “інтелігентні” та “неінтелігентні” зникає. Осн критерій –знання свого фаху, рівень опанування проф термінологією.
Знати мову професії – це вільно володіти лексикою свого фаху, нею користуватися.Мовні знання–один з осн компонентів проф підготовки.Оскільки мова виражає думку,є засобом пізнання та діяльності,то правильному проф. спілкуванню людина вчиться все своє життя. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в складній професійній ситуації та в контактах з представниками своєї професії.
12. Культура мови і мовлення. Основні ознаки культури мовлення юриста.
Мовлення – це спілкування людей між собою за допомогою мови. Мова дістає відображення у мовленні. Без нього вона не може ні існувати,ні здійснювати комунікативну функцію. Мовлення також не можливе без мови, без її словникового складу.Культура мови-наука що вивчає нормативність мови,її відповідальність до тих вимог,що ставляться перед мовою в сусп.Це досконале володіння літер нормами на всіх рівнях мовної системи в її усному і писемному мовленні. Мовлення завжди індивідуальне. Хоча люди і корист загальнонародною мовою, їхнє мовлення буде залежати від віку, освіти, професії, середовища в якому вони живуть,тому буде різнитись особливим добором слів, манерою розповіді або бесіди. Мовлення може бути тихим або голосним, тривалим або коротким, швидким або повільним, інтонаційно забарвленим, може супроводжуватись жестами та мімікою. Мовленню властиві паузи.Вони є супровідною важливою ознакою членування речення, тому що без паузи складно передати чіткість і ясність висловленої думки. Мовлення або мовленнєва діяльність – це с-ть психофізичних дій організму людини, що спрямовані на сприйняття і розуміння мови, а також на реалізацію його в усній та писемній формі. Основні ознаки культури мовлення:-правильність(дотримання літературних норм)-змістовність(глибоке осмислення теми)-послідовність (лаконічність думок) -багатство(викор різном засобів вираження думок)-точність;-виразність;-доречність, доладність