1.Предмет і структура курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Зв'язок з правими дисциплінами.

Важливою складовою майбутньої діяльності юриста є спілкування, тобто передача інформації, взаємовпливу, взаємозаміни, вміння виражати свої думки. Мова – засіб світовідчуття та світосприйняття.Спілкування – це обмін інформацією, передача певної інформації однією людиною іншій.Цінувалось вміння спілкуватись і це пов’язано із комунікативними здібностями тієї чи іншої людини.Мета п.с. – це врегулювання ділових стосунків у державно-правовій та виробничо-професійній сферах життя через організацію, стимул, контроль. Володіння мовою п.с. – це знання власне мови п.с. (спец. термінології, особливостей побудови конструкцій тексту – мовна компетенція),вміння використовувати ці знання на практиці, доречно поєднувати вербальні і невербальні засоби спілкування (жест, інтонація, вираз обличчя).1.Вивчення питання про правовий статус держ мови у чинному законодавстві України, обговорення важливих питань як взаємозалежність нації, держави, мови.2.Залучення до аналізу ст.19 КПКУ,яка регламентує застосування держ мови у кримін судочинстві,розгляду пит пов’язаних з мовними особливостями, створення текстів процесуальних доikoyументів має зв'язок із кримінальним процесом.3.Отримання елементарних знань про врахування індивід особливостей вимови, лексики, окремих елементів почерку для ідентифікації людини за її мовленням має зв'язок із криміналістикою.

2. Мова як засіб професійного спілкування.

Мова – це система звукових, письмових знаків або символів, що служать засобом людського спілкування, мислительної діяльності,способом вираження самосвідомості особистості. Мова- система знакова,універсальна,за допомогою якої люди передають інформ. Професійне спілкув– це усний контакт між співрозмовниками,які мають для цього необхідні повноваження і ставлять перед собою завдання з’ясувати чи розв’язати конкретні проблеми.Мова як засіб проф спілкування передбачає актуалізацію здобутих раніше мовних знань з акцентом на особливостях ф-ня сучасної укр літературної мови у сфері професійної діяльності. Мова проф. спілк. вимагає однозначного тлумачення осн. ключових понять оскільки неточне вживання слова може призвести до небажаних наслідків.

3. Поняття про сучасну українську літературну норму.Типи мовних норм.Форми сучасної української літературної мови.

Українська мова в її сучасномуттт стані містить літературну мову. Літературна мова – це оброблена майстрами, відшліфована форма загальної народної мови, яка характеризується унормованістю,стандартністю,нормативністю,багатим лексичним фондом, розгалуженістю стилів, наявністю усної та писемної форми. Функціональне призначення – обслуговування всіх сфер діяльності суспільства. Осн ознакою літературної мови є наявність норм. Норма – це сукупність загально прийнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі сусп комунікації і ними користуються мовці в усному та писемному мовленні.Орфографічні норми – регулюють грамотність написання слів.Лексичні – визначають доцільність вживання слів.Орфоепічні норми – регулюють правильність вимови слів.Граматичні норми – встановлюють правила побудови синтаксичних конструкцій. Стилістичні норми – визначають доцільність вживання мовних засобів відповідно до стилю мовлення. Пунктуаційні норми – фіксують правила вживання розділових знаків у тексті.

Укр літературна мова функціонує в двох формах – усні та писемній.Усна – обслуговує поточні потреби спілкув людей, які безпосередньо контактують між собою. Писемна – викор переважно у галузі державної, політичної, наукової, культурної та господарської діяльності.