§ 3. Міжнародне науково-технічне ліцензування Програмні питання

Суть ліцензування.

Міжнародна ліцензійна угода та її види.

Види ліцензійних винагород.

Доцільність продажу технологій.

Об’єкти міжнародного ліцензування.

Структурні зміни світового ринку ліцензій.

Фактори попиту і пропозиції на світових ринках ліцензій.

Основні поняття

Міжнародна ліцензійна торгівля

Ліцензіар

Ліцензіат

Ліцензія

Ліцензійна угода

Патентна чистота

Виключні права

Моральне старіння об’єкта угоди

Міжнародне ліцензування є структурним елементом міжнародного науково-технічного співробітництва, що виступає, у вигляді міжнародної ліцензійної торгівлі, тобто у вигляді обміну (передачі, видачі) ліцензій на винаходи, патентів технологій, включаючи угоди щодо know-how.

У світовій термінології продавця науково-технічної ліцензії чи нових знань називають ліцензіаром, а покупця – ліцензіатом. Ліцензія ж – це дозвіл, який видається ліцензіаром ліцензіату на промислове і/або комерційне використання винаходу протягом обумовленого терміну за винагороду.

Як і всякі міжнародні торговельні обмінні операції, ліцензійна торгівля на світовому ринку здійснюється шляхом укладання угод. Ліцензійна угода, відповідно, є угодою про передачу (надання) прав на використання ліцензій, патентів та інших об’єктів інтелектуальної власності. Ліцензійні угоди передбачають комплексну передачу одного або декількох патентів і зв’язаних з ними know-how.

Основні види ліцензійних угод:

• проста ліцензія (ліцензіар дозволяє на певних умовах використовувати винахід або know-how, залишаючи при цьому за собою право, як самостійного користування об’єктом даного ліцензування, так і видання аналогічних за умовами ліцензій іншим зацікавленим особам);

• виключна ліцензія (ліцензіат отримує виключні права на використання винаходу чи секрету виробництва в межах, обумовлених в угоді, як правило, обмеження стосується певної території, і ліцензіар уже не може надавати аналогічні за умовами ліцензії іншим особам чи фірмам; це не позбавляє ліцензіара права на самостійне використання предмета даної ліцензії, якщо інше не обумовлено контрактом, а також на видання ліцензії іншим особам на умовах, які не суперечать попередній угоді);

• повна ліцензія (ліцензіар позбавляється усіх прав на використання винаходу чи секретів виробництва протягом усього терміну дії договору; така угода, як правило, має місце тоді, коли ліцензіар не має змоги самостійно використовувати винахід і не має змоги його реалізувати іншим потенційним покупцям).

За надання ліцензійних прав на використання винаходу чи іншого об’єкту ліцензування угодами передбачаються ліцензійні винагороди:

• роялті – це періодичні процентні відчислення (поточні відчислення), які мають вид фіксованих процентних ставок від фактичного економічного результату використання ліцензії за кожний період;

• паушальні платежі – це чітко зафіксовані в угодах суми, що встановлюються на основі оцінки очікуваного економічного ефекту і сплачуються одноразово або в розстрочку;

• перехресне ліцензування – це обмін ліцензіями чи патентами, котрі за передбаченням є еквівалентними;

• попередня плата – це платіж, який компенсує витрати ліцензіара ще до здійснення ліцензійної угоди;

• передача цінних паперів і надання права участі у прибутку.

Доцільність продажу технології обумовлена причинами:

• неможливістю чи невигідністю з яких-небудь причин використання у країні виробника або всередині фірми, а продаж ліцензії на технологію дозволить частково чи повністю повернути витрати на їхнє розроблення і можливо принести прибуток;

• економічною чи політичною неможливістю експорту продукції, що виготовляється за даною технологією, на території країни або декількох країн, де здійснюється обмежувальна практика й створюються різного роду перепони щодо імпорту, а отже, продаж технологій дозволяє проникнути на ці закриті для товарного експорту ринки;

• бажанням ефективного використання переваг міжнародного поділу праці.

Об’єкти міжнародного ліцензування:

• розробки конструктивного, технологічного характеру;

• склад матеріалу чи сплаву;

• склад речовини;

• способи лікування;

• методи пошуку й добування корисних копалин;

• методи розрахунків (включаючи засоби математичного забезпечення ЕОМ);

• відомості організаційного, фінансового, управлінського характеру, як такі, що мають винахідницький зміст, так і такі, що не мають його;

• товарні знаки;

• промислові зразки.

Об’єкт ліцензування повинен мати так звану патентну чистоту. Патентна чистота – це юридична властивість об’єкта, яка означає, що він може використовуватись у цій країні без порушень діючих на її території охоронних документів виключного права (патентів, що належать третім особам).

Фактори, що впливають на термін дії ліцензійних угод:

• час, необхідний для освоєння ліцензії;

• строк дії патентів і їхня надійність (так звана патентна ситуація);

• умови інших домовленостей на аналогічну чи близьку продукцію;

• термін морального старіння об’єкта угоди;

• умови платежу, включаючи зацікавленість ліцензіата у продовженні угоди при комбінованих платежах.

На практиці терміни дії ліцензійних угод складають від 3 років для малозатратних до 10 і більше років, для ліцензій, освоєння яких вимагає значних капітальних витрат.