
- •1. Означення функції кількох незалежних змінних.
- •2.Границя та неперервність функції кількох змінних
- •3. Частинні прирости та похідні функції кількох змінних
- •4.Повний диференціал функції кількох змінних
- •5.Застосування повного диференціала до наближених обчислень
- •6.Похідна у заданаму напрямку
- •7. Градієнт
- •8.Частинні похідні вищих порядків
- •9.Означення екстремуму функції кількох змінних. Необхідна умова та достатня умова екстремуму
- •10.Дослідження функції двох змінних на екстремум
- •11. Найбільше та найменше значення функції у замкненій множині
- •12. Умовний екстремум
- •13. Задачі диференціювання та інтегрування. Означення первісної. Теорема про множину первісних.
- •14.Невизначений інтеграл та його властивості.
- •15.Інтегрування невизначеного інтеграла заміною змінної
- •16.Інтегрування невизначеного інтегралу частинами
- •17.Інтегрування найпростіших раціональних функцій
- •18. Інтегрування деяких ірраціональних функцій.
- •19.Інтегрування довільної раціональної функції
- •20.Інтегрування тригонометричних функцій
- •21.Визначений інтеграл як границя інтегральної суми
- •26. . Властивості невизначеного інтеграла
- •27.Невласні інтеграли з нескінченими множинами інтгруання (першого роду)
- •28.Ознаки збіжності невласних інтегралів першого роду
- •29.Невласні інтеграли від необмежених функцій (другого роду)
- •30.Наближене обчислення визначених інтегралів
- •32.Властивості рядів. Збіжність числового ряду
- •33.Умови збіжності додатних рядів
- •34. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.
- •35.Абсолютно та умовно збіжні ряди
- •36. Функціональні ряди. Основні поняття
- •37. Степеневі ряди. Теорема Абеля. Радіус збіжності степеневого ряду
- •38.Теорема про рівномірну збіжність степеневого ряду
- •39.Розклад функції у степеневий ряд.
- •40.Розклад функції у ряд Маклорена.
- •41. Розклад ф-ції у ряд Тейлора
- •42.Розклад функції у ряд Фур’є
- •47.Теорма Коші про інтегрування та єдиність розв’зку рівняння першого порядку
- •52.Ряд геометричної прогресії. Властивості числових рядів. Необхідна ознака збіжності числового ряду. Гармонічний ряд
- •53.Ряди Тейлора та Маклорена. Розклад деяких елементарних функцій у ряд
- •54. Найб. Та найм. Значення ф. Кількох змінних у замкненій множені.
29.Невласні інтеграли від необмежених функцій (другого роду)
Нехай
ф. f(x)
визнач. на пром. [a;b),
т х=b
наз. особливою
т. ф. f(x),
якщо f(x)
при
Нехай
ф. f(x)
інтегрована на відрізку від [a;b-
]
при довільному
,
такому що
,
тоді якщо існує скінченна границя
то її наз. невласним інтегралом II
р. і познач.
.
Отже за означенням
.
У цьому випадку кажуть, що інтеграл існує або збігається, якщо границя нескінчена або не існує то інтеграл також наз. Невласним, але розбіжним.
Анологічно,
якщо x=a
особлива
т., то
.
Якщо f(x)
необмежена
в околі якої небудь внутрішньої т. С є
(a;b)
30.Наближене обчислення визначених інтегралів
Нехай
від заданої та непер. на [a;b] ф-ції у=f(x)
треба обч.
.
Поділимо [a;b] т. а=х0,
х1,
х2,…,хn-1,
xn=b
ф-ції на n рівних частин завдовжки
.
Знач. ф-ції f(x) у т. хі,
і=(0,n) познач. так: у0=f(x0),
у1=
f(x1),…,
уn=f(xn)
Формула
трапецій
Формула
Сімпсона
31.Означення числового ряду. Сума числового ряду
Рядом
наз. вираз
(1), тобто сума з нескінченою кіл-стю
доданків кожний доданок ряду (1) наз.
його челоном.
Якщо всі члени ряду (1) задані числами то цей рчд наз. числовим.
Приклад числових рядів:
1)геометричний
де
,
q-
задані
числа
2)гармонічний
3)узагальнений
гармонічний
,
а- задане число.
Суму
наз. n-ою
частковою сумою числового р.(1),
а
границю
наз.
Сумою всіх
32.Властивості рядів. Збіжність числового ряду
Теорема:
Якщо ряд
збіжний, то:
Властивості рядів:
1)числовий
ряд
(1)
збігається т.і т.т. , коли
(критерій
Коші)
2)якщо
р.(1) збігається , то загал. член
,
це необхідна умова збіжності ряду.
3)р.
(1) збігається т.і т.т. , коли збігається
його n-ий
залишок
4)для
двох збіжних рядів
і чисел
,
тобто збіжні. можна почлено додаватиЮ
а спільний множник можна виносити за
знак суми.
5)у збіжному ряді ожна довільно будувати(брати у дужки,не переставляючи местами на збіжність та на його суму це не впливає ).
33.Умови збіжності додатних рядів
Означення: знакододатний ряд – ряд вигляду U1+U2+…+Un+…, всі члени якого є додатними(невідємними)
Додатній
ряд
є
збіжним (розбіжним) якщо:
1) Ознака порівняння рядів.
Існує
збіжний(розбіжний)додат.р.
для
якого
(перша
ознака порівняння)
або
(друга ознака порівняння)
2) Ознака Даламбера:
Якщо для знакододатного ряду
існує
то,
якщо:D>1, ряд – розбіжний; D<1, ряд –
збіжний
3) Радикальна ознака Коші.
k<1,
ряд – збіжний; k>1, ряд – розбіжний
4) Інтегральна ознака Коші.
Беремо
від
-члена
ряду. Якщо невласний інтеграл збіжний,
то ряд – збіжний, якщо ж розбіжний, то
ряд – розбіжний.
34. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.
Знакозмінні
ряди це ряди вигляду :
Ознака Лейбніца:
Знакозмінний ряд є збіжним, коли
1)
2)
35.Абсолютно та умовно збіжні ряди
Числовий
ряд
(1)
із довільними членами наз. Абсолютно
збіжним, якщо збігається ряд
,
кожний абсолютно збіжний ряд є також
збіжним, але не навпаки.
Р.
(1) наз. умовно збіжним,якщо він є збіжним
, проте не абсолютно. В абсолютно збіжних
рядах можна переставляти місцями члени,
що не впливає на його суму. Абсолютно
збіжні ряди
можна перемножати за правилом Коші.
,
де