
- •1. Означення функції кількох незалежних змінних.
- •2.Границя та неперервність функції кількох змінних
- •3. Частинні прирости та похідні функції кількох змінних
- •4.Повний диференціал функції кількох змінних
- •5.Застосування повного диференціала до наближених обчислень
- •6.Похідна у заданаму напрямку
- •7. Градієнт
- •8.Частинні похідні вищих порядків
- •9.Означення екстремуму функції кількох змінних. Необхідна умова та достатня умова екстремуму
- •10.Дослідження функції двох змінних на екстремум
- •11. Найбільше та найменше значення функції у замкненій множині
- •12. Умовний екстремум
- •13. Задачі диференціювання та інтегрування. Означення первісної. Теорема про множину первісних.
- •14.Невизначений інтеграл та його властивості.
- •15.Інтегрування невизначеного інтеграла заміною змінної
- •16.Інтегрування невизначеного інтегралу частинами
- •17.Інтегрування найпростіших раціональних функцій
- •18. Інтегрування деяких ірраціональних функцій.
- •19.Інтегрування довільної раціональної функції
- •20.Інтегрування тригонометричних функцій
- •21.Визначений інтеграл як границя інтегральної суми
- •26. . Властивості невизначеного інтеграла
- •27.Невласні інтеграли з нескінченими множинами інтгруання (першого роду)
- •28.Ознаки збіжності невласних інтегралів першого роду
- •29.Невласні інтеграли від необмежених функцій (другого роду)
- •30.Наближене обчислення визначених інтегралів
- •32.Властивості рядів. Збіжність числового ряду
- •33.Умови збіжності додатних рядів
- •34. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.
- •35.Абсолютно та умовно збіжні ряди
- •36. Функціональні ряди. Основні поняття
- •37. Степеневі ряди. Теорема Абеля. Радіус збіжності степеневого ряду
- •38.Теорема про рівномірну збіжність степеневого ряду
- •39.Розклад функції у степеневий ряд.
- •40.Розклад функції у ряд Маклорена.
- •41. Розклад ф-ції у ряд Тейлора
- •42.Розклад функції у ряд Фур’є
- •47.Теорма Коші про інтегрування та єдиність розв’зку рівняння першого порядку
- •52.Ряд геометричної прогресії. Властивості числових рядів. Необхідна ознака збіжності числового ряду. Гармонічний ряд
- •53.Ряди Тейлора та Маклорена. Розклад деяких елементарних функцій у ряд
- •54. Найб. Та найм. Значення ф. Кількох змінних у замкненій множені.
21.Визначений інтеграл як границя інтегральної суми
Означення: Якщо існує скінченна границя інтегральних сум Sn при і0 і не залежить ні від способу розбиття [a;b] на частини хі, ні від вибору точок і, то ця границя називається визначеним інтегралом від ф-ії f(x) на проміжку [a;b] і позначається:
За
означенням, визначений інтеграл
–
число, яке залежить від типу ф-ії f(x)
та проміжку [a;b]; він не залежить від
того, якою буквою позначена змінна
інтегрування.
Ф-ія, для якої на інтервалі існує визначений інтеграл називається інтегровною.
22. Формула Ньютона-Лейбніца
Якщо ф-ія F(x) є якою-небудь первісною від перер. ф. f(x), тобто F’(x)=f(x) для всіх x з проміжком [a;b] то справедлива формула Ньютона:
23.Геометричний зміст визначеного інтегралу
Визначений інтеграл — в математичному аналізі це інтеграл функції з вказаною областю інтегрування. Визначений інтеграл є неперервним функціоналом, лінійним по підінтегральним функціям і адитивним по області інтегрування.
24.Методи обчислення визначеного інтегралу
1)Підстановка
у визначеному інтегралі.Якщо:
f(x)
– неперервна для x[a;b],
а ф. x=(t)та
її похідна x’=’(t)неперер.
на відрізку [;]
при чому
,
то справедлива рівність
2)Інтегрування
частинам у визначеному інтегралі.
Якщо ф-ії
U=U(x)
та V=V(x)
мають неперервні похідні для x[a;b],
то
25. Властивості визначеного інтеграла
1)
Якщо f(x)0
і інтегрована для x[a,b],
b>a, то
2)
Якщо f(x), g(x) –
інтегровані та f(x)
g(x) для
x[a;b],
a<b,
то:
3)
Якщо f(x)
інтегровані
на [a;b] такому, що (a<b)
то:
4)
Якщо f(x) – інтегрована та mf(x)M,
для x[a;b],
b>a, то
5)
Якщо ф-ія f(x) – неперервна для x[a;b],
b>a, то
знайдеться така точка
C
[a;b],
що:
6)Якщо
ф.
диферент. В т. xє(a;b)
i
f(t)
неперер.
При
,
то
26. . Властивості невизначеного інтеграла
a)Властивості, що випливають з означ.:
1) похідна від невизначеного інтеграла дорівнює підінтегральній ф-ії:
2) Диференціал від невизначеного інтеграла дорівнює підінтегральному виразу.
3)
b)Властивості, що відображають основні правила інтегрування:
4) Сталий множник, що не дорівнює нулю, можна виносити з-під знака інтеграла.
5) Невизн. інтеграл від суми функцій дорівнює сумі невизначених інтегралів від цих функцій, якщо
27.Невласні інтеграли з нескінченими множинами інтгруання (першого роду)
Нехай
ф. f(x)
визнач. На
пром.. [a;
)
і інтегрована на будь-якій[a;b],де
,
тоді якщо існує скінчена границя
її наз. невласним інтегралом I
роду і познач.
;
таким чином з означ.
У цьому випадку інтегр. наз. збіжним, а підінтегр. ф. f(x) інтегрованою на пром. [a; ), якщо границя не існує або нескінченна то інтеграл наз. Також невласним або розбіжним.
Аналогічно
визнач. Невласний інтеграл на пром.
(-
;b]
;
, де с=const,
c є R
28.Ознаки збіжності невласних інтегралів першого роду
1)Якщо
на [a;
)
ф.
f(x)
та g(x)
неперер. І
задовольняють умові
то
із збіжності інтегр.
випливає
збіжність інтеграла
і із збіжності інтеграла
випливає розб.
2)Якщо
існує границя
,
то інтеграли
та
або одночасно збігаються або
розбігаються(гранична ознака порівняння)
3)якщо
інтегр.
збігається то збігається і інтегр.
при
чому в цьому випадку він наз. абсолютно
збіжним