- •1. Поняття культури: історія терміну і сучасні визначення
- •2.Функції культури
- •3.Структура і типологія культури
- •4. Поділ культури на матеріальну та духовну
- •5. Культура і мистецтво. Види та жанри мистецтва
- •6. Становлення культурологічної думки. Теорії культурних змін
- •7. Первісна епоха та її місце в історії людства
- •8.Основні риси архаїчної культури
- •9. Зародження мистецтва у добу превісного суспільства. Функції мистецтва в архаїчній культурі
- •10.Найдавніші релігійні вірування
- •11. Поняття «народ», «етнос», «етнічна культура»
- •12.Особливості етногенезу українського народу
- •13. Теорії походження українців
- •14. Дослов'янська культурна традиція на теренах України
- •15. Матеріальна і духовна культура східних слов'ян
- •16.Дохристиянські вірування давніх слов´ян
- •17. Особливості прийняття християнства
- •18. Усна народна творчість, писемність, і література Київської Русі. Літературні жанри
- •19. Розвиток освіти і науки у Київській Русі
- •20. Унікальність архітектури й образотворчого мистецтва Київської Русі
- •22. Наука й освіта кінця хiii – xvі ст.
- •23. Роль Галицько-Волинськоїго Князівства у збереженні та розвитку української культури.
- •24. Книжкова справа, літератури, архітектура й образотворче мистецтво кінця хiii – xvі ст.
- •25. Передумови і труднощі культурного піднесення в Україні XVI-XVIII ст.
- •26. Поява і розвиток книгодрукування у кінці XVI – XVIII ст.
- •26. Поява і розвиток книгодрукування у кінці XVI – XVIII ст.
- •27. Характеристика українського Бароко в літературі, музиці,архітектурі і живописі
- •28. Розвиток освіти і науки у хvii – XVIII ст. Роль Києво- Могилянської академії. Г. Сковорода
- •29. Виникнення й розвиток непрофесійного театру у XVII – XVIII ст. Шкільна драма, інтермедії, вертеп.
- •30.Історичні умови розвитку та особливості української культури XIX ст.
- •31. Загальні тенденції розвитку літературного процесу України у XIX ст.
- •32. Філософські засади та розвиток романтизму
- •33. Характеристика реалізму.
- •34. Українське мистецтво на межі XIX –XX ст.
- •35. Історичні умови та основні етапи культурного розвитку України хх ст
- •36. Загальні особливості розвитку української культури XX ст.
- •37. Різноманітність видів та форм художньої культури модернізму
- •38. Національно – культурне піднесення в Україні у 1920-х рр. Літературні угруповання. 20-х рр.
- •39. Трагедія української культури у період сталінізму
- •40. «Розстріляне Відродження» української культури
- •41. Культурний розвиток України у складі срср
- •42. Протиріччя культурного процесу 60-80-х років XX ст.
- •43. Поняття про елітарну і масову культура
- •44.Постмодернізм: поглиблення естетичних експериментів хХст
- •45.Протиріччя культурного розвитку україни за часів незалежності
- •46. Тенденції розвитку сучасної української культури
41. Культурний розвиток України у складі срср
Політика радянського керівництва в галузі культури офіційно була названа “культурною революцією”. У короткий строк планувалося ліквідувати неписемність; створити систему народної освіти; сформувати кадри нової інтелігенції; перетворити літературу, мистецтво, гуманітарні науки на інструмент ідеологічного впливу на маси.
Характерні риси духовного життя в 20-30 рр. стали з одного боку новаторство і пошук ламання стереотипів, залучення широких народних мас до надбань і продукування культури, а з іншого – форсованими темпами наростали уніфікація, централізація, тотальна ідеологізація, загальне зниження рівня культури. У 1920 році було створено Надзвичайну комісію для боротьби з неписемністю, а в травні 1925 р. Раднарком УРСР ухвалив постанову “Про боротьбу з неписемністю”, згідно з якою все населення республіки віком від 8 до 50 років мали вчитися читати і писати.
Наприкінці 30-х років система обов’язкової семирічної освіти в містах України в цілому сформувалася, було створено передумови для здійснення загальної середньої освіти в містах і завершення семирічної та розширення середньої освіти на селі. Зростаючими темпами відбувалося і формування нової інтелігенції. Основну роль у цьому процесі відігравали вищі та середні спеціальні навчальні заклади, кількість яких швидко зростала.
Культура в 20-30 роках. Складні й неоднозначні відбувалися в українській літературі та мистецтві. 20-30 роки радянської історії – доба суперечлива. З одного боку, під гаслом демократії народ у пориві революційного романтизму і віри у світлі ідеали долав складності відбудовчого періоду, заклав фундамент індустріального прориву. З іншого – поступове, але нестримне виголошення змісту демократичних гасел та принципів, широкий наступ на права людини, утвердження людожерської системи тоталітаризму. Активізації мистецького життя сприяв бурхливий розквіт видавничо-публіцистичної сфери. У 20-х роках у республіці видавалося понад 20 літературно-художніх та громадсько-політичних альманахів і збірників, 10 республіканських газет і 55 журналів.
Розвиток українського театру був надзвичайно динамічним: уже наприкінці 1925 р. в Україна діяли 45, а в 1940 – 140 постійних державних і понад 40 робітничо-колгоспницьких театрів. Новим явищем української культури 20-30 років стало кіно. У 1922 році було засновано всеукраїнське фотокіноуправліня, що надало потужного імпульсу вітчизняному кіновиробництві. Набутки української культури були б значно вагомішими, якби не втрати внаслідок репресій, утисків, командно-адміністративної системи, тотального наступу на духовну спадщину українського народу, насамперед на релігію та пов’язані з нею історичні пам’ятки.
Знищення історичного минулого народу, його культурних пам’яток і насамперед – церков було випробуваним засобом позбавлення духовної пам’яті, перетворення людей на “гвинтиків” сталінської тоталітарної системи. По варварському було зруйновано Золотоверхівський собор ХІ-ХІІ ст., Військо-Микільський собор та Братський Богоявленський монастир, на основі якого існувала Київо-Могилянська академія.