- •1. Поняття культури: історія терміну і сучасні визначення
- •2.Функції культури
- •3.Структура і типологія культури
- •4. Поділ культури на матеріальну та духовну
- •5. Культура і мистецтво. Види та жанри мистецтва
- •6. Становлення культурологічної думки. Теорії культурних змін
- •7. Первісна епоха та її місце в історії людства
- •8.Основні риси архаїчної культури
- •9. Зародження мистецтва у добу превісного суспільства. Функції мистецтва в архаїчній культурі
- •10.Найдавніші релігійні вірування
- •11. Поняття «народ», «етнос», «етнічна культура»
- •12.Особливості етногенезу українського народу
- •13. Теорії походження українців
- •14. Дослов'янська культурна традиція на теренах України
- •15. Матеріальна і духовна культура східних слов'ян
- •16.Дохристиянські вірування давніх слов´ян
- •17. Особливості прийняття християнства
- •18. Усна народна творчість, писемність, і література Київської Русі. Літературні жанри
- •19. Розвиток освіти і науки у Київській Русі
- •20. Унікальність архітектури й образотворчого мистецтва Київської Русі
- •22. Наука й освіта кінця хiii – xvі ст.
- •23. Роль Галицько-Волинськоїго Князівства у збереженні та розвитку української культури.
- •24. Книжкова справа, літератури, архітектура й образотворче мистецтво кінця хiii – xvі ст.
- •25. Передумови і труднощі культурного піднесення в Україні XVI-XVIII ст.
- •26. Поява і розвиток книгодрукування у кінці XVI – XVIII ст.
- •26. Поява і розвиток книгодрукування у кінці XVI – XVIII ст.
- •27. Характеристика українського Бароко в літературі, музиці,архітектурі і живописі
- •28. Розвиток освіти і науки у хvii – XVIII ст. Роль Києво- Могилянської академії. Г. Сковорода
- •29. Виникнення й розвиток непрофесійного театру у XVII – XVIII ст. Шкільна драма, інтермедії, вертеп.
- •30.Історичні умови розвитку та особливості української культури XIX ст.
- •31. Загальні тенденції розвитку літературного процесу України у XIX ст.
- •32. Філософські засади та розвиток романтизму
- •33. Характеристика реалізму.
- •34. Українське мистецтво на межі XIX –XX ст.
- •35. Історичні умови та основні етапи культурного розвитку України хх ст
- •36. Загальні особливості розвитку української культури XX ст.
- •37. Різноманітність видів та форм художньої культури модернізму
- •38. Національно – культурне піднесення в Україні у 1920-х рр. Літературні угруповання. 20-х рр.
- •39. Трагедія української культури у період сталінізму
- •40. «Розстріляне Відродження» української культури
- •41. Культурний розвиток України у складі срср
- •42. Протиріччя культурного процесу 60-80-х років XX ст.
- •43. Поняття про елітарну і масову культура
- •44.Постмодернізм: поглиблення естетичних експериментів хХст
- •45.Протиріччя культурного розвитку україни за часів незалежності
- •46. Тенденції розвитку сучасної української культури
4. Поділ культури на матеріальну та духовну
Відмінність духовної й матеріальної культур не можна віднести до галузей, форм, типів або видів культури, оскільки ці явища поєднують у собі в різному ступені всі чотири класифікаційні ознаки. Духовну й матеріальну культуру вірніше вважати комбінованими або комплексними утворами, що коштують осторонь від загальної концептуальної схеми. їх можна називати наскрізними явищами, що пронизують і галузі, і типи, і форми, і види культури.
Матеріальна культура поділяється на:
- виробничо-технологічну культуру, що становить речовинні результати матеріального виробництва й способи технологічної діяльності суспільної людини;
- відтворення людського роду, що включає у себе всю сферу інтимних відносин між чоловіком і жінкою.
Слід зазначити, що під матеріальною культурою розуміється не стільки створення предметного миру людей, скільки діяльність з формування "умов людського існування". Сутністю матеріальної культури є втілення різноманітних людських потреб, що дозволяють людям адаптуватися до біологічних і соціальних умов життя.
Поняття духовної культури:
- містить у собі всі галузі духовного виробництва (мистецтво, філософію, науку та ін.);
- показує соціально-політичні процеси, що відбуваються в суспільстві (мова йде про владні структури керування, правових і моральних нормах, стилях лідерства та ін.).
Стародавні греки сформували класичну тріаду духовної культури людства: істину - добро - красу. Відповідно були виділені й три найважливіші ціннісні абсолюти людської духовності:
- теоретизм, з орієнтацією на істину й створенням особливого сутнісного буття, протилежного звичайним явищам життя;
- этизм, що підкоряє моральному змісту життя всі інші людські устремління;
- естетизм, що досягає максимальної повноти життя з опорою на емоційно-почуттєве переживання.
5. Культура і мистецтво. Види та жанри мистецтва
Серед усіх форм і способів людської культурної діяльності мистецтво займає особливе місце.Передумовою художньої діяльності у будь-якому виді чи жанрі мистецтва є естетичне відношення до світу. До сфери естетичного можна віднести все те у життєвому світі (природному, соціальному, культурному), що здатне виразити що-небудь у формах, які почуттєво сприймаються або виступає об´єктом неутилітарного самодостатнього споглядання, даючи людині духовну насолоду, звичайно, в результаті конкретно-чуттєвої дії на її органи сприйняття — головним чином на зір і слух.
Важливим є й те, що мистецтво відображає історико-культурну ситуацію в цілому, володіє повнотою історичного змісту, оскільки митець в образно-символічній формі виражає найсуттєвіші риси свого часу, - навіть якщо він свідомо прагне уникнути у своєму творі будь-яких прикмет сучасності. Разом з тим, видатні мистецькі твори також яскраво втілюють універсальні проблеми, що мають відношення до кожної окремої людини, такі як сенс життя і щастя, добро і зло, любов і ненависть, честь і гідність, совість, вина й відповідальність тощо. Вони є вічними для будь-якого етапу історії і для кожної людини.
Різні види мистецтва складалися історично як вираження багатства проявів дійсності та індивідуальних особливостей її сприйняття людиною. Виділяючи який-небудь вид мистецтва, приймають до уваги форму і матеріал певного прояву мистецтва, що склався історично, його основні функції та предметні класифікаційні одиниці. Наприклад, формою літературної творчості є єдність та завершеність певного мовного повідомлення, відповідно, мова є її матеріалом, воно призначене для індивідуального причитування та сприйняття на основі уяви, а в якості її одиниць постають його окремі жанри: романи, оповідання, поеми та ін. В конкретних видах мистецтво представлене так: література, театр, графіка, живопис, скульптура, хореографія, музика, архітектура, прикладне і декоративне мистецтво, цирк, художня фотографія, кіно, телебачення, тощо. Інколи види мистецтва подають у більш узагальненому варіанті: вербальні (словесні) мистецтва (1), музичні мистецтва (2), театральні мистецтва (3), пластичні мистецтва (ті, що втілюють у певний матеріал більш-менш конкретні образи – живопис, скульптура, графіка) (4), монументальні мистецтва (комплексне урочисте мистецтво, як-от архітектура, будівлі театрів, пам'ятні комплекси та ін.) (5), умовні мистецтва (декоративні або символічні) (6).
Архітектура як вид мистецтва проявляє себе як формування дійсності за законами краси при створенні будівель, архітектурних комплексів, монументів.
Прикладне (ужиткове) мистецтво - це художнє оздоблення речей, що оточують і обслуговують нас, обставляють наш побут, створюють душевний затишок.
Декоративне мистецтво - естетичне освоєння середовища, що оточує людину, художнє оздоблення створеної людиною "другої природи": будівель, споруд, приміщень, площ, вулиць,
Живопис - зображення фарбами (барвниками) на площині предметів та явищ реального світу, перетворених творчою уявою художника
Скульптура - просторово-образотворче мистецтво, що освоює світ в пластичних образах, які відображаються в матеріалах, здатних передати життєву зовнішність явищ.
Література - письмова форма мистецтва слова.
Театр - вид мистецтва, що художньо освоює дійсність через дію, що її виконують актори на очах у глядачів