9. Центробіжно-кульовий млин

Мал.9. Схема центробіжно-кульового млина

1– живильна камера, 2 – сепаратор, 3 – нерухоме кільце, 4 –пружина, 5 – кільце для натискання, 6 – тарілка, 7 – кулі, 8 – рухоме кільце, 9 – вікно подачі повітря.

Кільцеві млини використовуюються для тонкого подрібнення матеріалів і середньої твердості (крейда, тальк, барвники та ін.), для яких внаслідок налипання матеріалу на кулі і футеровку не можуть бути використані барабанні кульові млини більш простої конструкції. Кільцеві млини компактні і можуть подрібнювати матеріал при зміні ступеню подрібнення в широких межах. Недоліки млинів цього типу є складність конструкції і великі експлуатаційні витрати.

10. Струменевий млин з плоскою помольною камерою.

1 – колесо енергоносія; 2 – сопла; 3 – помольна камера;

4 – інжектор; 5 – вихлопна труба; 6 – осаджувальна труба; 7 – приймач

Подрібнювання матеріалу відбувається у потоці енергоносія (повітря, інертний газ), який подається у млин зі швидкістю, що досягає кілька сотень метрів у секунду. У струминному млині із плоскою помольною камерою енергоносій з розподільного колектора 2 через сопла 3 окремими струменями надходить у помольно-роздільну камеру. Осі сопла розташовані під деяким кутом щодо відповідних радіусів камери, внаслідок чого струмені газу усередині камери перетинаються. Матеріал на подрібнювання подається інжектором через штуцер 1, захоплюється струменями газу, набуває прискорення й подрібнюється під дією багаторазових ударів. Оскільки струмені енергоносія входять в зону подрібнювання під деяким кутом, вся маса пилогазової суміші набуває обертового руху у напрямку струменів. В результаті такого руху частки виявляються в полі відцентрових сил і розділяються на фракції.

11. Струменевий млин з трубчастою помольною камерою.

1 – трубчастий контур; 2 – сопла; 3 – інжектор; 4,5 – коліна трубки; 6 – жалюзний пилорозділювач; 7 – вихлопна труба

Струменевий млин з трубчастою помольною камерою являє собою замкнутий трубчастий контур, в нижню частину якого через систему сопел 2 надходить енергоносій. Матеріал для подрібнення подається за допомогою інжектора 3. Сопла встановлюють попарно таким чином, щоб кожна пара струменів перетиналась в вертикальній площині на деякій відстані від протилежної стінки труби. Як і в плоскій помольній камері, матеріал подрібнюється при багатократних зіткненнях частинок в точках перетину струменів і в загальному вихровому потоці. Розділення подрібненого матеріалу за величиною частинок відбувається в полі центробіжних сил при поворотах потоку в колінах 4 і 5.

12. Роторно-пульсаційний апарат (рпа)

Рис. 12. Схема роторно-пульсаційного апарату:

1 – ротор, 2 –статор, 3 – корпус, 4 – радіальні лопаті, 5 – лопаті, 6 – вхідний патрубок, 7 – нагнітаючий патрубок, 8 – кільце ротора, 9 – кільце статора

РПА складається із ротора 1 і статора 2, вбудованих у корпус 3. Статор і ротор виготовлені у вигляді спів основних перфорованих циліндрів. Перфорація циліндрів ротора і статора може бути різною (у вигляді прорізів, отворів круглої й овальної форми, з рифленнями на циліндричній поверхні у вигляді насічок тощо). Проміжки між прорізами можуть мати скошені плоскі поверхні, а деякі циліндри можуть бути виконані без перфорації.

Апарат комплектується змінним набором циліндрів статора, що забезпечують радіальні зазори між циліндрами ротора і статора в межах 0,25:2 мм.

Комбінуючи різні робочі органи, можна отримати РПА із різними зазорами і геометричними формами.

У внутрішній зоні ротора і зовні встановлені по чотири радіальні лопасті 4 і 5. Середовище, що обробляється, поступає по вхідному патрубку 6 і видаляється із апарату через тангенціально розташований патрубок 7. Ротор рухається за допомогою електродвигуна.

Роторно-пульсаційний апарат (РПА) використовують для гомогенізації емульсійних, суспензійних і комбінованих мазей , завдяки якому економиться час, електроенергія і знижується кількість допоміжних речовин у порівнянні з традиційними методами приготування мазей. При одержанні дисперсних систем РПА можна завантажувати безпосередньо в реактор із масою, яку потрібно перемішувати (гомогенізувати). В процесі роботи РПА розвивається інтенсивний механічний вплив на частинки дисперсної фази, які викликають турбулізацію і пульсацію суміші. Для підвищення ефективності диспергування розроблені конструкції РПА з роздільною подачею компонентів по спеціальних каналах. Диспергування в РПА такого типу відбувається за рахунок співудару вільно розміщених диспергуючих тіл і обертальними у нерухомими елементами. Поширені РПА з рифленими поверхнями робочих частин з різними просвітами між ними. Чим мениший просвіт між обертальними і нерухомими циліндрами, тим вищий ступінь дисперсності. Отже, з допомогою РПА можна суміщати операції диспергування порошкоподібних речовин і емульгування сумішей.