6) Визначається розмір впливу якісного фактора на зміну результуючого показника як добуток абсолютної різниці по цьому фактору на звітне значення кількісного фактора:

7) виконується перевірка правильності розрахунків: сума впливу двох часткових факторів повинна дорівнювати абсолютній різниці між звітним і базовим значенням результуючого показника:

Сфера застосування цього методу: мультиплікативні моделі факторних систем.

Б) На результуючий показник впливає більше 2 факторів:

1. Визначається результуючий показник та часткові фактори, які впливають на його зміну. - мультиплікативна модель. Формулюється модель математичної залежності між факторами і результуючим показником.

2. Обчислюється абсолютне відхилення між звітним і базовим значенням результуючого показника та факторів, які на нього впливають:

3. Визначається розмір впливу 1-го фактора на зміну результуючого показника шляхом добутку абсолютної різниці по цьому фактору на базові значення нище розташованих показників: .

4. Визначається розмір впливу 2-го фактора як добуток абсолютної різниці по цьому фактору на базове значення нище розташованого показника і звітне значення вище розташованого фактора: .

5. Обчислюється розмір впливу 3-го останнього фактора як добуток абсолютної різниці по цьому фактору на звітні значення вище розташованих показників: .

6. Перевірка правильності розрахунку: сума впливу всіх факторів повинна дорівнювати абсолютній різниці між звітним і базовим значенням результуючого показника: ; .

Метод дослідження може бути використаний у випадку оцінки дії факторів в мультиплікативній моделі.

1.2. Метод ланцюгових підстановок.

Послідовність розрахунку:

1. Визначається розмір результуючого показника факторів, які впливають на його зміну і будується математична модель залежності між результуючим показником і частковими факторами.

2. Виконується базовий розрахунок впливу часткових факторів на результуючий показник.

3. Обчислюється розмір впливу кожного із часткових факторів на зміну результуючого показника шляхом послідовної заміни базового значення часткового фактора на його звітне значення.

4. Обчислюється проміжне значення результуючого показника викликане зміною впливу певного часткового фактора.

5. Розраховується абсолютна різниця між проміжними значеннями результуючого фактору.

6. Виконується перевірка правильності розрахунків. В розрахунках будемо використовувати спрощений варіант методу ланцюгових підстановок – табличний.

№	№ підст.	Взаємодіючі фактори			Результуючий показник	Відхилення	Причини відхил
1	-					-	-
2	1
3	2
4	3

Перевірка: .

Сфера застосування методу ланцюгових підстановок мультикативні, кратні і змішані моделі факторних систем.

1.3. Метод відносних різниць.

Якщо показники діяльності підприємства подані у відносних величинах, то доцільніше використовувати метод відносних різниць, порядок розрахунку якого має вигляд:

1. Розраховуємо обсяг випуску продукції у звітному році у вартісному виразі:

2. Знаходимо приріст обсягу випуску продукції: .

3. Визначаємо відсоток значення зміни кожного із часткових факторів:

; ; ; ; ; ;

Перевірка:

4. Визначаємо вартісний вплив часткових факторів на зміну результуючого показника. Для цього потрібно скласти пропорцію: , .

; ; ; .

Перевірка:

1.4. Метод дольової участі.

Послідовність розрахунку методу дольової участі розглянемо на конкретному прикладі:

Розрахувати вплив факторів 2-го порядку на обсяг будівельно-монтажних робіт, якщо відомо (грн.)

Збільшення обсягу БМР за рахунок зміни продуктивності праці	Ріст продуктивності праці	Фактори, що впливають
32700	125	102	50	-27

1. Обчислюється частка факторів у загальному відхиленні ПП:

1.1. Визначається розмір відхилення ПП під впливом питомої ваги робітників у %: (81 %)

1.2. Розраховується розмір відхилення ПП під впливом середньої тривалості робочого дня у %: (40 %)

1.3. Обчислюється розмір відхилення за рахунок зміни середньогодинної ПП:

1. Визначається вплив факторів ІІ-го порядку на збільшення обсягів БМР

2.1. Зміна обсягу під впливом питомої ваги робітників:

2. Зміна обсягу під впливом середньої тривалості робочого дня:

3. Зміна обсягу під впливом середньогодинної ПП:

1.5. Методи експертних оцінок.

В сучасній практиці управління рішення інколи приймаються не на підставі результатів глибокого кількісного і якісного дослідження, а інтуїтивно. Це пояснюється тим, що для виважених рішень не вистачає часу або немає інформаційного та кадрового забезпечення аналізу. За статистичними даними близько 25 % рішень приймається інтуїтивно, тому все частіше використовуються аналітичні методи експертних оцінок. Ці методи базуються на застосуванні професійного досвіду спеціалістів під час розв’язання аналітичних задач, особливо при прогнозуванні розвитку.

Приклад. Очікуваний прибуток знаходиться в прямому взаємозв’язку з ризиком підприємницької діяльності. Із збільшенням ступеню ризику може зростати і прибутковість вкладання коштів у певний вид діяльності. Статистика зарубіжних країн дає конкретні цифри, які підтверджують взаємозв’язок між підприємницьким ризиком і прибутковістю будь-яких вкладень. Цей тісний і чіткий зв’язок прослідкується лише в умовах стабільного і розвиненого ринку. На розмір підприємницького ризику впливають часткові фактори, взаємозв’язок між якими можна виразити за допомогою формули:

ПР= РПС+ РПЦ+РЛ+РГ+РФ+РІН

ПР – підприємницький ризик; РПС – ризик зміни процентної ставки; РПЦ – ризик падіння загальноринкових цін; РЛ – ризик ліквідності; РГ – ризик галузевий; РФ – ризик фінансовий; РІН – ризик інфляції.

Послідовність розрахунку методом експертних колективних оцінок:

1. Складається матриця: „експерти - показники”, в якій вказана оцінка конкретним експертом кожного із факторів підприємницького ризику. Оцінка експертів здійснюється за 10-ти бальною шкалою.

Експерти	Показники						Сума оцінок
	П1	П2	П3	П4	П5	П6
Е1	10	7	9	3	4	5	38
Е2	8	6	10	4	2	7	37

2. Розраховується відносна значимість всіх показників для кожного експерта: ,

де - значимість i-го показника для j-го експерта; i=n – кількість показників; j=m – кількість експертів.

;

3. Обчислюється середня оцінка всіма експертами кожного показника, тобто розраховується вага або ранг факторних показників:

4. Складається комплексна економічна оцінка підприємницького ризику відповідно до визначених рангів факторних показників та динаміки їх зміни за попередні періоди: , де - індекс зміни часткових факторів; - середня оцінка кожного показника всіма експертами.

, , , , , .

3. Традиційні методи і прийоми економічного аналізу.

Метод порівняння є найбільш з поширених серед традиційних прийомів. Це один із способів за допомогою якого людина почала розпізнавати навколишнє середовище. Кожний показник, кожна цифра, що використовується для оцінки, контролю чи прогнозу має значення тільки у співставленні з іншими. Порівняння економічних показників можна здійснювати за різними напрямками. Типовими ситуаціями для порівняння є наступні:

• порівняння фактичних показників з плановими або прогнозними, що дає змогу визначити ступінь виконання плану, перевірити обґрунтованість планових показників, визначити резерви господарювання;

• порівняння фактичних звітних показників з аналогічними минулих років, оцінюючих результати в динаміці;

• порівняння показників господарюючого суб’єкта, що аналізується з показниками по галузі;

• порівняння фактичних показників з нормативними, з нормами, нормативами, нормами витрачань матеріалів, що дозволяє здійснювати контроль за використанням всіх видів ресурсів;

• порівняння результатів діяльності до та після впровадження заходів, що дає змогу визначити ефективність даного заходу.

Прийом абсолютних, відносних і середніх величин. Абсолютні величини показують розміри, обсяги та рівні тих явищ, які відбуваються на п-ві і можуть виражатися за допомогою натуральних і вартісних одиниць вимірювання. Вони служать для розрахунку відносних та середніх величин, а також є конкретними числовими виразами без використання яких аналіз був би неповноцінним. Відносні величини – це величини, які характеризують співвідношення показників і дають кількісну оцінку ек. явищам і процесам на п-ві. Їх види: відносна величина динаміки, відносна величина виконання плану, відносна величина планового завдання, відносна величина структури (порівняння, координування чи інтенсивності). Середні величини – це такі показники, які узагальнено характеризують будь-які явища і процеси та визначають їх усереднений рівень. Без обчислення середніх величин не можливо досліджувати процеси з метою виявлення їх закономірностей, вивчати явища за різними сукупностями, що змінюються в динаміці. При цьому варто враховувати те, що середні величини тільки тоді відображають дійсно типовий узагальнюючий рівень аналізованого показника, якщо розраховуються виходячи з однорідної сукупності. В ЕА використовується середня арифметична проста, середня арифметична зважена, середня геометрична, середня квадратична.

Індексний метод - метод використання індексів застосовується для вивчення показників в динаміці.

Балансовий метод – це спеціальний прийом зіставлення взаємопов’язаних показників господарської діяльності. Використання даного прийому є доцільним, коли зв’язок між окремими показниками відображено у формі балансу, тобто рівних підсумків отриманих у результаті зіставлень цих показників.