2.2.Традиційні прийоми і методи економічного аналізу.

2.3.Застосування економіко-математичних методів в аналітичних дослідженнях.

Аналіз рентабельності продукції. Слово "рентабельність" (дохідний, прибутковий) і означає показник економічної ефективності виробництва на підприємствах у різних галузях і народному господарстві в цілому. До показників рентабельності продукції відносять: 1. Рентабельність окремих виробів - розраховується як відношення прибутку від виробу до собівартості самого виробу. 2. Рентабельність реалізованої продукції - розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (або чистого прибутку) до виручки від реалізації продукції. 3. Рентабельність виробництва - розраховується як відношення прибутку від реалізації до вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів. Показники рентабельності визначаються в коефіцієнтах або у відсотках і показують частку прибутку в кожній грошовій одиниці витрат, або частку товарної продукції в її собівартості. Показники рентабельності можна розраховувати і за окремими структурними підрозділами, і за видами діяльності. Показники рентабельності використовують для оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів, у ціноутворенні, інвестиційній політиці, для порівняльного аналізу споріднених підприємств, що виробляють таку саму продукцію, для вибору варіантів формування асортименту і структури продукції, аналізу раціональності виробництва продукції. Завданнями аналізу рентабельності є: -оцінка виконання визначених параметрів (плану, прогнозу тощо); -вивчення динаміки показників; -визначення факторів зміни їхнього рівня; -пошук резервів зростання рентабельності; -розроблення заходів для використання виявлених резервів. Вибір і послідовність аналізу визначається його завданням. Так, для оцінки результатів діяльності підприємства аналізують рентабельність реалізованої продукції для вивчення виробництва окремих видів продукції з погляду попиту на них, доцільності їх випуску - рентабельність окремих виробів і фактори її зміни. Варто вивчати рівень рентабельності не тільки в цілому по підприємству, а й у його структурних підрозділах, а також за видами діяльності підприємства (основна, інвестиційна, фінансова тощо). Зміна рентабельності окремих видів продукції відбувається під впливом різних факторів. Фактори зміни ціни реалізації і собівартості виробу вважаються факторами першого, а всі інші - факторами другого порядку. Визначення впливу факторів першого порядку проводиться методом ланцюгових підстановок або методом абсолютних різниць. Приклад аналізу факторів зміни рентабельності одиниці. Вплив факторів другого порядку на зміну рівня рентабельності розраховується за допомогою способу часткової участі. Для цього використовується інформація про зміну ціни на продукцію в абсолютному розмірі: => зміна якості продукції => зміна попиту на продукцію ==> зміна показника інфляції Розрахунки фактора зміни собівартості продукції проводяться так само. Важливе значення для підприємства має вивчення рентабельності реалізованої продукції через відношення валового прибутку до виручки від реалізації. Рентабельність реалізованої продукції доцільно аналізувати, ураховуючи вплив таких факторів: -зміна структури та асортименту продукції; -зміна собівартості продукції; -зміна відпускних цін на продукцію. Кожному підприємству необхідна інформація про рентабельність його діяльності. Основним показником рентабельності підприємства є рентабельність виробництва, що розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до всього авансованого капіталу (суми всіх активів). В економічній літературі її часто називають загальною рентабельністю. Прибуток від реалізації залежить від обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), її структури, собівартості, рівня цін, а також від фінансових результатів інших видів діяльності. Сума всіх активів (сума основного й оборотного капіталу) залежить від обсягу реалізації і швидкості обороту капіталу, який визначається відношенням суми обороту до середньорічної суми основного й оборотного капіталу. Що швидше обертається капітал на підприємстві, то менше його потрібно для забезпечення випуску планового обсягу продукції. І навпаки, уповільнення оборотності капіталу потребує додаткового залучення засобів для забезпечення того самого обсягу виробництва, реалізації і збуту. На рівень рентабельності виробництва впливають такі фактори: -зміна частки прибутку на 1 грн реалізованої продукції; -зміна фондомісткості продукції; -зміна оборотності оборотних коштів. Вплив факторів на зміну рентабельності розраховується методом ланцюгових підстановок.

ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ

1.Сутність фінансового аналізу та його роль в сучасних умовах господарювання.

2.Загальна оцінка фінансового стану підприємства

Аналіз валюти бухгалтерського балансу

Аналіз джерел формування капіталу

Аналіз структури джерел фінансових ресурсів

Аналіз джерел власних коштів

Аналіз джерел позикових коштів

Аналіз кредиторської заборгованості

Аналіз активів підприємства

Аналіз складу і структури загального капіталу

Аналіз основного капіталу

Аналіз оборотного капіталу

Аналіз дебіторської заборгованості

3.Аналіз фінансової стійкості

Аналіз абсолютної показників фінансової стійкості

Аналіз відносних показників фінансової стійкості

Аналіз ринкової та фінансової стійкості

Оцінка запасу фінансової стійкості (зони безпечності) підприємства

4.Аналіз платоспроможності та ліквідності

5.Аналіз грошових потоків

6.Аналіз ефективності використання капіталу

7.Аналіз кредитоспроможності підприємства

8.Аналіз ділової активності та інвестиційної привабливості підприємства

9.Діагностика банкрутства підприємства

1. Сутність фінансового аналізу та його роль в сучасних умовах господарювання

Сучасна економіка України розвивається за законами ринку. Функціонування ринку веде до встановлення ринкової економіки, характерною рисою якої виступає конкуренція. Індикатором конкурентоспроможності підприємства в умовах ринкової економіки є його фінанси. Зберегти міцні ринкові позиції в умовах жорсткої конкуренції будь-якому виробникові можна лише за умови належного проведення фінансового аналізу як одної із важливих функцій управління в ринковій економіці. Фінансовий аналіз – це система способів накопичення, опрацювання, трансформації та використання інформації фінансового характеру з метою забезпечення життєдіяльності господарюючого суб’єкта в умовах дії ринку та панування конкуренції.

Основними завданнями фінансового аналізу є:

*вивчення теоретичних основ фінансового аналізу;

*загальна оцінка фінансового стану підприємства;

*аналіз ринкової стійкості підприємства;

*аналіз фінансової стійкості підприємства;

*аналіз платоспроможності та ліквідності;

*аналіз грошових коштів;

*аналіз ефективності використання капіталу;

*оцінка кредитоспроможності підприємства;

*аналіз ділової активності підприємства;

*прогнозування фінансових показників підприємства;

*аналіз фінансового стану неплатоспроможних підприємств і пошук шляхів запобігання банкрутству;

*стратегічний аналіз фінансового ризику та пошук шляхів його зниження.

В сучасних умовах фінансовий аналіз є особливо актуальним, оскільки він вивчає всю сукупність фінансових ресурсів, яка характеризується визначеною системою показників їх наявності, розміщення та використання. Вирішення завдань аналізу фінансового стану підприємства сприяє удосконаленню управління підприємством, поліпшенню його економіки, підвищенню ринкової та фінансової стійкості, платоспроможності і ліквідності, забезпеченню його конкурентоспроможності і взагалі успішній рентабельній життєдіяльності.