
- •Архітектура всесвітніх виставок.
- •2. Aрхітектура Англії іі пол. 19 ст.
- •3.Архітектура франції іі пол. 19 ст.
- •Архітектура німеччини іі пол. 19 ст.
- •Особливості модерну Англії. (к. 19-поч. 20 ст.)
- •Особливості модерну Бельгії. (к. 19-поч. 20 ст.)
- •Особливості модерну Франції. (к. 19-поч. 20 ст.)
- •Особливості модерну Німеччини. (к. 19-поч. 20 ст.)
- •Особливості модерну Австрії. (к. 19-поч. 20 ст.)
- •10. Особливості модерну Іспанії (к.19-поч.20 ст)
- •11. Діяльність чиказької школи 70х 19ст поч. 20 ст
- •12. Раціональні тенденції в архітектурі франції і німеччини по 20ст.
- •13. Архітектура сша( к 19-поч. 20 ст.)
- •14. Рання творчість Френка Лойда Райта
- •15. Ідейно-теоретичні основи сучасної архітектури
- •16. Концептуальні основи руху «де стиль»
- •17. Діяльність школи Баухауз в Німеччині 20-3- рр.. 20 ст.
- •19. Творчість е. Мендельсона 20-30 рр.
- •20. Архітектура Франції 20-30 рр.
- •21. Архітектура Італії 20-30 рр. 20 ст.
- •22. Особливості розвитку Фінляндії 20-30 рр. 20 ст
- •23. Творчість Алвара Аалто
- •24. Органічна архітектура» сша 20-30-х рр.. 20 ст,
- •25. Особливості архітектури сша 20-30 рр. 20 ст.
- •Початок планування
- •27. Архітектура Франції 40-60 рр.20 ст.
- •28. Англія.40-60рр. 20 ст.
- •31. Фінляндія 40-60 рр. 20 ст.
- •33.Архітектура сша 40-60 рр. Хх ст.
- •35. Діяльність другого покоління майстрів нової архітектури.
- •36. Архітектура Бразилії та Мексики 40-60х рр.20 ст.
- •37. Оскар Німейер
- •38. Японія після 2 світової війни
- •39. Метаболізм в архітектурі Японії
- •40. Творчість Кензо Танге
- •41. Критика основ сучасної архітектури
- •42. Основні аспекти і творчі пошуки постмодернізму
- •43. Засади архітектури постмодерну
- •44. Принципи партисипації і їх втілення
- •45. Джонсон і Мур (70 рр. 20 ст.)
- •46. Архітектура постмодернізму сша
- •47. Австрійський постмодернізм
- •48. Постмодернізм в Іспанії
- •49. Постструктуралізм у Франції.
- •50.Хай тек, слай-тек
- •51.Кісьо Курокава(1934-2007)
- •52. Річард Мейєр та Арат Ісодзакі.
- •53.Футуристична архітектура Сантьяго Калатрави
- •54. Деконструктивізм
- •55. Втілення деконструктивізму європейські архітектори
- •56. Втілення принципів деконструктивізму ( на прикладі архітекторів сша).
31. Фінляндія 40-60 рр. 20 ст.
Будівельні матеріали: дерево, природний камінь, червона мідь, цегла, кераміка, грубо оброблений метал, залізобетон, покриття подвійної кривизни.
Алвар ААлто- органічна архітектура.
Будівля центру санйнятсало (1951-1953). Масивні об’єми, дах покритий міддю, наввідкритий дворик, дерево і цегла.
Аалто надавав важливого значення Проблемі освітлення як природного так і штучного.
Будинок культур в Хельсинки (1955-1958) . п-подібний план, внутрішній двір, асиметрія. Бетон облицьований клинчастою цеглою, високі дахи покриті міддю. Будівницто універсального залу – закриті об’єми.
-буд. Політехнічного інституту в отаніємі (1965). Цегла, воронкоподібний зовнішній вигляд.
в.ревел
-готель палас в хельсінкі (1949-52) в.ревел. монументалізм. Фасад-світла бетонна плита.
-житловий буд. В ті опоні (1952). Широке застосування недорогих природних матеріалів, уніфікованих деталей, ритміка засклення, монотонність композиції.
- ратуша в торонто (1958 -1965). Контрасні об’єми, фасад до міста-глухий. Всі приміщення і входи зосереджені в середину (будівля в будівлі)
-банківська будівля в Турку (1960- 1962). В плані трикутник.
33.Архітектура сша 40-60 рр. Хх ст.
Іллінойський технологічний інститут( 1939-1958). Виражена єдність поверхні, простору й обсягу шляхом застосування єдиної модульної системи. Їй підпорядковується планування приміщень, інтервали між окремими будинками і членування фасадів. Конструкції сталеві. стандартні профілі. гармонія пропорцій. Іллінойський технологічний інститут став вершиною усієї творчості знаменитого архітектора. Саме тут визначилася головна архітектурна тема його будівель американського періоду - нерозчленований паралелепіпед з винесеним назовні каркасом.
Сорокаповерховий хмарочос фірми Сігрем на П'ятій авеню в Нью-Йорку. величезний паралелепіпед, що стоїть на тонких опорах. Дрібні горизонтальні й вертикальні членування металевих рам .зразок інтернаціонального стилю.Облицьований бронзовий каркас, скло бузкового кольору, стіни з великою кількістю засклення.
Музей соломона гуггенхейма (1956-1959) Нью-Йорк) Ф.Л.Райт .Зовні музей схожий на перекинуту спіраль, а його інтер'єр нагадує мушлю із заскленим внутрішнім двориком в центрі. Райт припускав, що експозиції повинні оглядатися зверху вниз: відвідувач піднімається на верхній поверх на ліфті й поступово спускається центральним спіральним пандусом. Картини, що висять на похилих стінах, при цьому повинні знаходитися в тому ж положенні, що й на мольберті художника.
Філліп Джонсон (1906-2005)
Скляний будинок в Нью-Канаані (1949) представляє собою абсолютно прозорий куб, сталевий каркас.Побудований під враженням від скляного будинку Рое.
Цекрва без даху в Нью-Хармоні (1960) до історизм, купол над вівтарем, склеєна фанера облицьована дерев*яним гонтом.
Міський театр в Нью-Йорку (1964) неокласицизм, інтер*єр-бароко.
Ееро Саарінен (1910-1961)
Здійснив революцію він простих геометричних форм до складних оболонок
Центр «Дженерал моторс» (1951-1957) детройд . В одном из самых масштабных проектов Сааринена, техническом центре «Дженерал-Моторс» в Уоррене, Мичиган, наметился явный разрыв с прямолинейностью интернационального стиля Миса. Однако в случае, когда этого требовал характер проекта или ландшафт, Сааринен без колебаний возвращался к «интернационализму».
Аудиторія массачусетського технологічного інституту 1955 Кембрідж. Оболонка 1/8 сфери, спирається на 3 опори
Капела Массачусетського технологічного інституту 1955 Кембрідж. Глухий циліндричний об*єм, знизу невеликі отвори по периметру, оточена водоймою світловий ліхтар в стелі.
Аеровокзал ім. Кеннеді (1958-1962) Нью-Йорк. Ідея польоту, оболонки із залізобетону, немає жодного прямого кута.
Пол Рудольф (1918-1997) (друге покоління)
Пластичність образу будівлі. Наряду с Кевином Рошем, Рудольфа причисляют к лидерам архитектурного брутализма. В его постройках синтезированы идеи Ле Корбюзье, Фрэнка Ллойда Райта и Луиса Кана. Он использовал массивные обтекаемые формы в решении внешнего облика здания, а внутренние пространства его построек, как правило, сложны и обладают пластичностью объемов.
Луїс Кан 1901-1974 третє покоління
Лабораторія медичних досліджень річардса філадельфія. Монементальність, середньовічна важність
Річард Фуллер (1895-1913)
Техніцистична техніка, принцип міні максимум.
Павільйон США на всесвітній виставці в Монреалі 1967. геодезичний купол 76 метрів діаметром та 62 метри заввишки, зведений зі сталевих стрижнів. Форма тетраедра, поєднана з 3х мірною конструкцією панелей.
34. Творчість Міс ван дер Рое у 40 -60 рр 20 ст. У 1939 році в Америці він одержує замовлення на проектування і будівництво Іллінойського технологічного інституту в Чикаго. Архітектор намагається в цьому спорудженні виявити єдність поверхні, простору й обсягу шляхом застосування єдиної модульної системи. Їй він підпорядковує планування приміщень, інтервали між окремими будинками і членування фасадів. Конструкції були сталевими. У розпорядженні архітектора були тільки стандартні профілі. Застосування сталевих конструкцій приводить до простих прямокутним формам, і Міс знаходить способи додати знеособленим заводським будівлям архітектурну значимість. Що відрізняється гармонією пропорцій, скупістю грошових коштів і чіткістю композицій Іллінойський технологічний інститут став вершиною усієї творчості знаменитого архітектора. Саме тут визначилася головна архітектурна тема його будівель американського періоду - нерозчленований паралелепіпед з винесеним назовні каркасом.Керуючись принципом «Менше — значить більше» (Less is more), в американський період Міс розвиває концепцію «універсальної» будівлі — гранично простого формою скляного паралелепіпеда, що його поверхню розчленовано рівномірно повторюваними стійками. Завдяки широкому вжитку скла його будинки виходять наче пронизані сонячним світлом — відповідно до філософії неотомізму, послідовником якої був Міс.
У гонитві за абсолютною абстракцією та геометризацією форми Міс починає нехтувати звичними побутовими вимогами, що суперечить ранній вимозі функціоналізму «Функція визначає форму». Таким чином, Міс поступово відходить від принципів, які він сам же й розробляв у Німеччині на початку своєї кар'єри.У 1946—1951 р. в містечку Плейно, Іллінойс Міс будує «Скляний дім» (Фарнсуорт-Хауз) для доктора Едіт Фарнсуорт, відомої в Чикаго жінки-хірурга. Будинок являє собою повністю засклений білий каркас, що стоїть на піднятій на стійках, над рівнем розливу води, плиті. Скляні стіни відокремлено від несучих стійок. У будинку немає внутрішніх перегородок, він складається з єдиного простору, що цілком відкритий до навколишнього пейзажу. Єдиним замкнутим об'ємом є стійка, у котрій розташований санвузол і допоміжне приміщення. Будинок одночасно контрастує та зливається в єдине ціле з природою.
Другим значним напрямком в архітектурній діяльності Міса було будівництво хмарочосів у Чикаго. Найвідомішим є побудований 1958 р. хмарочос Сігрем Білдінг у Нью-Йорку( разом з Ф Джонсоном), що став прототипом численних корпоративних офісів по всьому світу. Зразок інтернаціонального стилю Одним із новаторських пропозицій Міса було відсунути хмарочоса з загальної лінії забудови вглиб кварталу, залишивши місце для майдану з водограєм перед будівлею. Ще на крок відступивши від принципів функціоналізму, щоб створити ритм, Міс чіпляє на будівлю зовнішні профілі, що використано тут як елемент декору й не мають особливого функціонального навантаження. насправді основні тримальні конструкції з технологічних причин приховано всередині будівлі.
Творчість Ф. Л. Райта 40-60 рр. 20 ст. Музей Соломона Гуггенхейма в Нью-Йорку, який архітектор проектував і будував протягом 16 років (1943—1959). Зовні музей скидається на перекинуту спіраль, а його інтер'єр нагадує мушлю із заскленим внутрішнім двориком в центрі. Райт припускав, що експозиції повинні оглядатися зверху вниз: відвідувач піднімається на верхній поверх на ліфті й поступово спускається центральним спіральним пандусом. Картини, що висять на похилих стінах, при цьому повинні знаходитися в тому ж положенні, що й на мольберті художника. У житлових будинках цього періоду Райт також відмовився від прямого кута як від «штучної» форми і звернувся до спіралі й циркульного кола.