4.3. Аспекти аналізу регіональної економіки

Територіальна структура є важливим об'єктом дослідження регіональної економічної системи. Це стрижнева категорія гео-просторової організації господарства регіону і країни, яка охоп­лює основні економіко-територіальні поняття, зокрема наявність і взаємопов'язаність форм територіальної організації розміщення праці і капіталу загалом. Розселення, праця і капітал як терито­ріальна економічна система — це функціональне поєднання еле­ментів чинників виробництва, зосередження і розміщення яких зумовлене природними умовами або суспільними потребами. Основними елементами регіональної економіки є праця, основ­ний, оборотний капітал і фінанси. Вартість праці, основного й оборотного капіталу становлять вартість регіонального націо­нального капіталу.

Основою локалізації національного капіталу і його територі­ального розміщення є усі рівні поділу праці: >загальний, ^част­ковий, >одиничний і >територіальний. Це поглиблює спеціалі­зацію, технологічну і економічну кооперації виробництв, поси­лює взаємозалежності виробничих і обслуговуючих підприємств та організацій на території, де вони розміщені.

Дослідження територіальної організації продуктивних сил пе­редбачає обов'язкове вивчення структури, ієрархії та інших особ­ливостей управління. У ринковій економіці формула управління економікою — це формула влади. Отже, мистецтво управління країною чи територією ґрунтується на опануванні формули вла­ди кожним об'єктом управління. Перспективний розвиток тери­торіальної структури продуктивних сил і економіки загалом за­лежить значною мірою від формули управління центральної і місцевої влади.

Розселення, праця і капітал певної території — це комплекс взаємозумовлених, локально зосереджених виробничих і обслу- говуючих підсистем. Функціонуючи для задоволення регіональ- них і міжрегіональних потреб, вони утворюють єдину територі- альну економічну систему, яка поєднує різні галузі виробницт- ва, рівні управління, системи обміну, споживання, захисту насе- 106=^

Розділ 4. Наукові методи аналізу реґіональної економіки лення, довкілля та ін. Аналіз розселення, праці і капіталу як тери­торіальної економічної системи здійснюється через призму трьох основних аспектів: територіально-комплексного, територіально-галузевого, територіально-ефективного.

Територіально-комплексний аспект. Ураховує взаємодію га­лузей сфери виробництва, сфери послуг, управління як єдиної економічної системи, виявлення пропорцій виробництва й спожи­вання, рівнів економічного розвитку населених пунктів і тери­торій, внутріреґіонального і міжрегіонального обміну тощо. Він дає змогу:

розкривати продуктивні можливості території — на­явність ресурсів живої праці, основного або продуктивного капі­талу, мінерально-сировинних, грошових ресурсів, попит і плато­спроможність споживачів, експортні можливості території та ін.;

висвітлювати рівень поділу праці, взаємозумовленість і взає­мозв'язок об'єктів виробництва товарів і послуг, кооперацію ви­робництва, стан виробничої й соціальної інфраструктури, обся­ги, структуру, динаміку виробництва регіонального продукту та ін.;

виявляти рівень збалансованості та оптимізації пропорцій продуктивних сил території, обґрунтовувати прогноз розвитку продуктивних сил, розробляти територіальні баланси, в яких зво­дять виробництво товарів, робіт і послуг з їх розподілом в окре­мому регіоні та за його межами. Територіальні баланси розроб­ляють з окремих видів ресурсів: трудових, водних, земельних; промислової та сільськогосподарської продукції для обґрунту­вання індикативних (рекомендаційних) планів виробництва; капі­тальних вкладень, перевезень, попиту і пропозиції на гуртовому

і споживчому ринках.

Результати територіально-комплексного аналізу дають змо­гу сформувати на рівні країни генеральну схему розвитку і роз­міщення продуктивних сил країни, окремого регіону — схему роз­витку і розміщення продуктивних сил області, міста тощо. У кож­ному разі цей документ повинен містити -наукове обґрунтування розвитку і розміщення праці та капіталу на перспективу за таки­ми розділами:

~ 107

Регіональна економіка

Розділ 4. Наукові методи аналізу регіональної економіки

У аналіз розвитку і розміщення праці і капіталу за базовий період (не менше 15 років);

• завдання розвитку і розміщення праці і капіталу на перспек­тиву, які визначають відповідно до структурних ринкових змін;

• передумови й умови розміщення праці і капіталу на перспек­тиву;

• прогноз рівнів розвитку національної економіки та окремих її регіонів на перспективу;

• прогноз розвитку і розміщення галузей національної економіки та промисловості, міжгалузевих комплексів;

• прогноз економічного і соціального розвитку областей, міст, районів;

• вплив ринкових перетворень і міжнародного поділу праці на розміщення праці і капіталу;

У економічна ефективність передбачуваних зрушень у тери­торіальній структурі господарств.

Територіально-галузевий аспект. На основі аналізу поділу праці дає змогу обґрунтувати спеціалізацію виробництва окремих ре­гіонів — переважаючий розвиток виробництва певних видів про­дукції або виконання відповідних національно-господарських функцій з урахуванням найефективнішого використання спри­ятливих природних і економічних умов району та раціональної участі в територіальному поділі праці.

На основі загального поділу праці з'ясовують співвідношення сфер виробництва товарів і надання послуг. У виробничій сфері -співвідношення промисловості, сільського господарства, будів­ництва, транспорту; у сфері послуг — співвідношення освіти, охо­рони здоров'я, культури та ін. На основі часткового поділу праці визначають співвідношення у промисловості — машинобуду­ванні, хімічній, легкій та інших галузях; у сільському господар­стві — рослинництві, тваринництві тощо. На основі одиничного поділу праці — структуру зайнятості за професіями, рівнем ква­ліфікації тощо. Територіально-галузевий аспект аналізу економ­

іки регіону, розміщення і функціонування його продуктивних сил передбачає обґрунтування спеціалізації виробництва, обслуго­вуючої діяльності окремої території — області, району, міста, 108

групи областей. Рівень спеціалізації економічної системи регіону розраховують через індекс локалізації — / :

'.,= — : — '

де Ґ — число зайнятих в окремій галузі та конкретному районі; Т - число зайнятих у всій промисловості регіону; Т„ — число зай­нятих у галузі та країні загалом; Т_п — число зайнятих у промис­ловості країни загалом.

Галузь визначає виробничий профіль району за І_д > І. Розра­ховують також районний мультиплікатор М_р — показник, який є основою здійснення політики зайнятості в певному регіоні:

м_р = т_б/т_р,

де Т_б — у базових галузях; Т — у галузях району.

Територіально-галузевий аспект оцінки господарської діяль­ності дає змогу оптимізувати розміщення галузей національної економіки, яке базується на аналізі потреб країни загалом і окре­мих регіонів у певних видах продукції, наявності виробничих можливостей, трудових, енергетичних, паливних, сировинних ресурсів. Рівень забезпеченості територій (районів) наймасовішою продукцією промисловості чи сільського господарства визна­чається на основі територіальних балансів виробництва і розпо­ділу продукції. Спеціалізація регіону і обмін продуктами підви­щують ефективність виробництва загалом і прискорюють темпи його розвитку.

Територіально-ефективний аспект. Пов'язаний з такими понят­тями:

^ ефект — загальний результат, отриманий внаслідок вико­ристання загальних засобів за певний період часу;

% продуктивність — одиничний результат, отриманий як віддача одиниці задіяної праці чи капіталу за одиницю часу;

^ ефективність — одиничний результат, отриманий як місткість одиниці затрат праці чи капіталу в одиниці створе­ної продукції;

^> індекс продуктивності (ефективності) — результат по­рівняння виробничого ефекту (ефективності) подальшого періо­ду до виробничого ефекту (ефективності) попереднього періоду;

109