7.Природний експеримент

Природний експеримент, як і лабораторний, проводиться за певною програмою, але так, що людина не здогадується, що за нею спостерігають, і

виконує свої завдання спокійно, у звичному для неї темпі, з притаманними їй характерологічними рисами і ставленням до виконання

навчальних, трудових, спортивних та інших завдань.

Природний експеримент. Здійснюють його у природних (польових) умовах - під час праці, навчання, гри. Передбачає зняття напруження, яке виникає за лабораторного експерименту. Присутність спостерігача (експериментатора) не впливає на звичайний перебіг процесу, тому в досліджуваних не виникає підозр, що їх психологічно вивчають. За цілями він може бути констатувальним або перетворювальним (завдання навчання або виховання). Однак під час природного експерименту і моді доводиться довго очікувати певні явища й отримання необхідних даних, важче досягти наукової чистоти.

8.Формувальний експеримент

Особливим видом природного експерименту є формувальний (навчальний), коли динаміка психічної діяльності людини простежується за

активного впливу експериментатора. Формувальний експеримент одночасно виконує дві функції: дослідження психологічних особливостей і

механізмів та досягнення певних виховних та освітніх цілей.

9.Не експериментальні методи психологічного дослідження

не експериментальних методів відноситься біографічний метод, який налічує кілька модифікацій: аналіз щоденникових записів, біографій та

автобіографій; психобіог- рафічний метод (3. Фрейда), так звана каузометрія, або метод кейсів (від англ. case — випадок).

Психологи досить часто користуються методом аналізу продуктів діяльності, що визначається як система дослідницьких процедур, спрямованих на збір, систематизацію, аналіз і тлумачення продуктів діяльності людини (реальних та ідеальних виявів активності, які можуть бути об'єктивно вивчені: малюнки, щоденники, літературні твори тощо) Продукти діяльності можуть бути знакової форми, матеріальної та ідеальної (тобто представлені у вигляді думок, міркувань в усній чи письмовій вербальній формах).

10.Соціально – психологічний метод дослідження

Cоціально-психологічного дослідження. Метод дослідження як спосіб, шлях одержання необхідної інформації про соціально-психологічну

реальність. Характеристика, основні правила, вимоги дотримання методів соціально-психологічного дослідження.

Методи психологічних досліджень – це сукупність засобів й прийомів вивчення фактів психічних явищ та проявів психічної діяльності.

Найбільш розповсюджені методи психології – спостереження та експеримент. Застосовуються й інші методи: метод бесіди, анкетний метод,

аналіз процесу і продуктів діяльності, тестовий метод та деякі інші.

11.Спостереження як метод психологічного дослідження

Найбільш розповсюджені методи психології – спостереження та експеримент. Застосовуються й інші методи: метод бесіди, анкетний метод, аналіз процесу і продуктів діяльності, тестовий метод та деякі інші.

Спостереження. Спостереження як метод вивчення психіки людини широко застосовується в психології.

Зрозуміло, безпосередньо психіку спостерігати не можна. Лише в діяльності, в діях і вчинках в широкому розумінні слова (коли і утримання від певної дії з точки зору психології розглядається як певна дія, своєрідний вчинок) виражається особистість людини, її психіка.

Метод спостереження передбачає пізнання індивідуальних особливостей психіки людини через вивчення її поведінки. Інакше кажучи, за об’єктивними, зовнішньо вираженими показниками (дії, вчинки, мова, зовнішній вигляд) психолог робить висновок про індивідуальні особливості протікання психічних процесів (сприйняття, пам’яті, мислення, уяви), про психічний стан людини, про риси її особистості, темпераменту, характеру. Особливістю методу спостереження є те, що вивчення зовнішніх проявів психіки людини відбувається в природних життєвих умовах.

Психологічне спостереження повинно бути цілеспрямованим: спостерігач повинен уявляти і розуміти, що він збирається спостерігати і для чого, інакше спостереження перетвориться у фіксацію випадкових, вторинних фактів. Звідси випливає, що психологічне спостереження обов’язково проводиться за спеціальним планом, схемою або програмою, що забезпечує спостерігачеві вивчення саме тих питань і фактів, які він заздалегідь виділив. Без певного плану або програми втрачається основна лінія спостереження, в результаті чого можна втратити головне і істотне в психічній діяльності людини.

Спостереження слід проводити систематично, тому психологічне спостереження, як правило, потребує більш-менш тривалого часу. Чим довше спостереження, тим більше фактів може накопичити спостерігач, тим легше йому буде відокремити типове від випадкового, тим глибше і надійніше будуть його висновки. Тривале спостереження застосовується, наприклад, при вивченні вікових особливостей дітей, зокрема особливостей розвитку їхнього мовлення та мислення, емоційних проявів, інтересів, рис характеру і здібностей. Результати такого тривалого спостереження фіксуються в щоденнику, де аналізують процес психічного розвитку дитини (часто за декілька років) або оформлюють у вигляді психологічних характеристик.