47. Нецінова конкуренція.

Важливу роль у диференціації продукту грає нецінова конкуренція. Споживач зацікавлений у покупці товару, який буде зручним у використанні. Якщо придбаний холодильник ламається, телевізор не дає якісного зображення, то проблема гарантійного ремонту має першочергове значення.

В умовах науково-технічного прогресу стрімко збільшується число пропонованих товарів і послуг. Важливу роль у просуванні нових товарів на ринку має реклама. Реклама намагається пристосувати споживчий попит до нового продукту. Фірма зацікавлена в рекламі, оскільки вона розширює попит і сприяє зменшенню еластичності попиту за ціною.

48. Похідний попит. Взаємозв'язок ринків продуктів та факторів виробництва.

49. Попит на працю за умови досконало конкурентного ринку ресурсів.

Характеристика конкурентного ринку праці:

1. Значна кількість фірм, що конкурують між собою за придбання трудових послуг.

2. Велика кількість працівників однакової кваліфікації, що пропонують свої послуги незалежно один від одного.

3. Ні окрема фірма, ні окремий працівник не можуть впливати на ринкові ставки заробітної плати.

П ри конкурентному ринку праці фірма погоджується з ціною трудових послуг, що склалася на ринку. Вона може за цією ціною придбати нескінченну (з позиції з окре­мої фірми) кількість трудових послуг. Тому пропозиція праці для окремої фірми на конку­рентному ринку буде абсолют­но еластичною і матиме ВИГЛЯД прямої лінії, що відповідатиме ринковій ціні трудових послуг та граничним витратам на цей ресурс: ЧУ = МРХ (рис. 14.1).

Попит на працю для фірми визначається кривою граничного продукту в грошовому вираженні

50. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.

На ринку праці часто виникає ситуація, коли монопольне становище займає покупець трудових послуг (монопсонія). Оскільки трудові послуги немобільні (працівники не можуть швидко змінити місце проживання або кваліфікацію), то фірма диктує заробітну плату, визначаючи кількість взятих на роботу.

На ринку монопсонії пропозиція для фірми збігатиметься з галузевою. Тобто її крива матиме зростаючий характер. Щоб збільшити число залучених до праці, фірма змушена буде випла­чувати більшу зарплату, причому не тільки додатковим працівникам, але й взятим раніше.

Тому для монополії граничні ви­трати на ресурс завжди вищі зарплати. Отже, точка мак-симізації прибугку фірми (MRP = MRC) відповідатиме меншій ставці зарплати (WJ та меншій кількості взятих на роботу (LJ, ніж при конкурентному ринку (рис. 14.5).

Монополізація ринку праці можлива не лише з боку покупця, а іі з боку продавця (профспілок). Профспілки мо­жуть впливати на рівень зарпла­ти через збільшення попиту на працю:

1. Сприяння зростанню попиту на кіпцеві продукти.

2. Збільшення продуктивності праці.

3. Підвищення кваліфікації.

Профспілки намагаються впливати І на пропозицію праці. Застосовуються дві тактики¹:

а) замкнутий (цеховий) тред-юніонізм, використовується тоді, коли формальні чи неформальні професійні об'єднання мо- жуть безпосередньо впливати на кількість трудових послуг пев- ної кваліфікаційної групи. Входження до цієї групи контролюється її членами (наприклад, спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій можуть регулювати кількість кандидатів і докторів наук), і відповідно регулюється рівень зарплати (рис. 14.6, а);

б) відкритий тред-юніонізм застосовується годі, коли не можна жорстко регулювати приплив нових працівників.