
- •1. Предмет об'єкт, категоріальний апарат профорієнтації.
- •2. Завдання та основні підходи профорієнтаці.
- •3. Структура та основні напрямки профорієнтації
- •1. Професійна просвіта і виховання
- •2. Професійна консультація та діагностика
- •3. Профвідбір та профпідбір
- •5. Професійна адаптацій
- •4. Основні методологічні принципи.
- •5. Особливості організації профорієнтаційної роботи в школі
- •6. Форми профорієнтаційної роботи зі школярами.
- •7. Етапи профорієнтаційної роботи у школі
- •8. Навчально-методичний кабінет профорієнтації
- •9. Профільне навчання як основний шлях професіоналізації старшої школи основні напрямки профілізації та навчальні профілі.
- •10. Організація профільного навчання.
- •11. Поняття «професійно обумовлена особистість» та її структура
- •1. Професійна спрямованість та її складові
- •2. Професійна компетентність та її основні компоненти
- •3. Професійно важливі якості
- •4. Професійно значущі психофізіологічні властивості Четвертою складовою професійно обумовленої структури особистості
- •12. Поняття професійної придатності та її складові
- •13. Класифікація професій є.О.Клімова, Дж. Холанда. Та їх характеристика.
- •14. Профконсультація як один з напрямків профорієнтаційної роботи. Мета та види профконсультації.
13. Класифікація професій є.О.Клімова, Дж. Холанда. Та їх характеристика.
У наш час найбільш популярною і поширеною у практичній психології та педагогіці є класифікація професій, розроблена С.О.Клімовим.
Усі професії, залежна від особливостей основного предмета праці, вчений поділяє на п 'ять типів:
• «люди на-природа»;
• «людина-техніка» ;
• «людина-людина»;
• «людина-знакова система»;
• «людина-художній образ.
Професії «людина-природа». Представники цього типу мають справу ч рослинними і тваринними організмами, мікроорганізмами та вивченням умов їх існування. До цих професій відносяться: агроном, зоотехнік, ветеринар, мікробіолог, лісничий, технік лісового господарства, агроном, садівник, плодоовочівник, виноградар, бджоляр, квітникар, тваринник, біолог, біохімік, генетик та ін.
Спеціаліст цього типу має мати здатність до передбачення і оцінювання мінливих станів природи, добре розвинену інтуїцію, здатність до прогностичного мислення, високу працездатність. Він повинен бути ініціативним і самостійним, турботливим і активним. Особливо важливими для працівників цього типу є такі риси, як терпіння, наполегливість, спостережливість, здатність до систематичного ведення записів у щоденнику, чдатність працювати за умови, коли результат праці стане відомим не відразу, а через певний період часу.
Професії «людина-техніка» і нежива природа. Основу цієї професійної сфери складають такі шкільні предмети як фізика, хімія, математика, креслення. До технічних відносяться професії, що пов'язані з добуванням і обробкою грунтів та гірських пород (наприклад, шахтар, бурильник, буль-дочерист та ін), професії з обробки і використання неметалевих промис-іювих матеріалів і напівфабрикатів (тесляр, столяр, швець, хутровик), про-
фесії з оброки металів. Також сюди відносять професії, пов'язані з механічним складанням і монтажем машин, електроприладів, ремонтом та обслуговуванням автомобілів, автоматів, апаратів. Це також професії, що пов'язані з ремонтом, монтажем та будівництвом споруд (всі будівельні нрофесії), транспортом та виробництвом сільськогосподарських продуктів.
Професії типу «людина-техніка» висувають підвищені вимоги до розвитку технічного мислення, просторово-образної уяви, технічного сприйняття, сенсомоторної координації, точності і «гнучкості» рухів. Вони вимагають добре розвиненої моторики, уваги. Для деяких професій цього типу особливе значення мають розвиток зорового, слухового, вібраційного та м'язево-суглобного сприймання.
Професії типу «людина-людина» мають відношення до навчання, розвитку, виховання, лікування, обслуговування. Домінуюче значення для тих, хто обирає будь-яку професію з цієї групи, має ставлення до людей, ціннісні орієнтації, моральні засади. Предметом пізнання, обслуговування, перетворення серед професій «людина-людина» є соціальні системи, товариства, групи населення, люди різного віку. Тому завданням психодіагностики є виявлення особиотісних якостей, які обумовлені особливостями емоційної сфери, потребою у спілкуванні, поведінковим («соціальним») інтелектом. Людина, яка обирає професію з сфери «людина-людина», має мати добре розвинені комунікативні та організаторські здібності.
Сюди відносяться такі професії: вчитель, вихователь, психолог, лікар, юрист, менеджер, керівник, а також будь-який представник професій з сфери обслуговування: перукар, продавець, бібліотекар та Ін.
Для професій типу «людина-знакова система» важливими є точність сприйняття, оперативна і довготривала пам'ять, стійкість і концентрація уваги, терпіння, посидючість, емоційна стійкість, здатність до монотонної одноманітної праці, вміння аналізувати її узагальнювати інформацію. Представник цієї сфери діяльності повинен любити працю з цифрами, формулами, хімічними символами, схемами, графіками тощо.
До цієї групи відносять професії, які пов'язані Із створенням і оформленням документів, (секретар, діловод, економіст, бухгалтер, касир, програміст, комп'ютерщик, кресляр тощо). Людина, яка має певні дефекти мовлення, яка швидко втомлюється і дратується від нав'язливого спілкування, може з успіхом оволодіти і з задоволенням працювати в професії даного типу.
Професії типу «людина-художній образ»- це професії, які пов'язані з образотворчою діяльністю, музикою, літературно-художнього та акторсько-сценічною діяльністю. Цей тип професій вимагає розвитку образної пам'яті, уяви, образного мислення, естетичного відчуття тощо. До цих професій відносять не лише професії художника, музиканта, композитора, філолога, літератора, письменника, актора, режисера, , але й ті, які або безпосередньо пов'язані з названими вище професіями, або обслуговують їх: художник-декоратор, реставратор, дизайнер, концертмейстер, перукар та ін.
//. За метою праці ЦІ пять типів професій поділяють на три класи:
1. Гностичні (Г), які вимагають від фахівця виразної пізнавальної активності, стійкої уваги, спостережливості, інтересу до властивостей певних об'єктів.
2. Перетворюючі (П), які вимагають схильності до професійного впливу на навколишнє середовище, інтересів до процесів і результатів.
3. Пошукові (По), пов 'язані з інтересом до інновацій, творчого мислення іуявою.
///. Залежно від основних знарядь праці, в межах кожного класу виокремлюють (однак не завжди) чотири відділи:
1. Професії ручної праці (Р), наприклад:
2. Професії машинно-ручної праці (М) - машини з ручним управлінням створюються для обробки, перетворення і переміщення предметів праці, і тому типовими професіями у цьому підрозділі будуть: машиніст екскаватора, токар, водій автомобіля.
3. Професії, пов'язані з застосуванням автоматизованих і автоматичних систем (А) - оператор інкубаційних цехів, оператор станків з програмним управлінням, оператор магнітного запису.
4. Професії, пов'язані з переважанням функціональних засобів праці (Ф). Тут маються на увазі психологічні засоби праці (різного роду мислен-неві, образні та ін. еталони, наприклад у диригента - образні еталони, у акробата - мисленневий зразок послідовності дій тощо).
/У. За умовами праці Є.О.Клімов виділяє 4 групи професій:
- Праця в умовах мікроклімату, що близький до побутових, кімнатних (б): лаборанти, бухгалтери, оператори ЕОМ;
- Праця, пов'язана з перебуванням на відкритому повітрі в будь-яку погоду (о): агроном, монтажник стальних і залізобетонних конструкцій, Інспектор ДАІ;
- Робота у незвичайних умовах, зокрема, на висоті, підводою, землею, при підвищеній або пониженій температурі (н): водолаз, пожежник,
- Робота в умовах підвищеної моральної відповідальності за життя і здоров'я людей, великі матеріальні цінності, (м): вихователь дитячого дошкільного закладу, учитель, слідчий тощо.
Виокремленні групи не виключають одна одну, а частково співпадають. Використовуючи умовні позначення, можна оглядову «карту» світу професій та приблизну формулу професії, як реальної, так і вигаданої.
Класифікація професій Дж.Холланда
Великою популярністю в Україні і за кордоном користується класифікація професій Дж. Холланда, яка розроблена вченим у 1966 році. її перевагою є те, що вона об'єднує в собі теорію особистості з теорією вибору професії. Дж. Холланд спирається на думку, що успішність діяльності визначається такими якостями, як ціннісні орієнтації, інтереси, установки, відношення, мотиви. Саме на основі цих критеріїв Холланд виділив шість професійно орієнтованих типів особистості: реалістичний, інтелектуальний, соціальний, конвенціональний (стандартний, орієнтований на загально прийняті норми і традиції), діловий (підприємливий), артистичний (художній).
Кожний тип характеризується певними особливостями темпераменту, характеру тощо. У зв'язку з цим певному психологічному типу особистості відповідають професії, в яких людина може досягнути найбільших успіхів:
• реалістичний, орієнтований на створення матеріальних речей, обслуговування технологічних процесів, технічного обладнання;
• інтелектуальний - на розумову працю;
• соціальний - на взаємодію із соціальним середовищем;
• конвенціональний - на чітко структуровапу діяльність, роботу за алгоритмом;
• підприємливий - на керівництво людьми і бізнес;
• художній - на творчість.
Для встановлення типів особистості Холланд розробив методики діагностик, які допомагають визначити професійні переваги і інтереси.
Суть теорії Холланда полягає в тому, що успіх в професійній діяльності, задоволення працею залежать від відповідності типу особистості ціпові професійного середовища, яке створюється людьми, що займають схожі позиції, володіють подібними професійно важливими якостями і поводяться подібно.
В загальних рисах моделі професійного середовища, що відповідають певним типам особистості виглядають так:
Реалістичне професійне середовище характеризується тим, що предметом праці тут є конкретні реальні речі. Це може бути сфера виробництва, використання різних матеріальних цінностей і засобів. Для виконання робіт необхідна вправність, рухливість, наполегливість, фізична сила.
Бесіди короткі і стереотипні. Соціальні навички необхідні лише для обміну мінімальною інформацією. Результат діяльності передбачуваний і матеріальний. Професії: механік, зоотехнік, водій, інженер, агроном, машиніст, електрик та ін.
Інтелектуальне професійне середовище характеризується вирішенням завдань, що передбачають наявність абстрактного мислення та творчих здібностей. Прилади, що використовуються в даній сфері діяльності вимагають інтелектуальних, а не фізичних навичок. Міжособистісне спілкування не є значущим, але вимагає володіння спеціальними термінами та поняттями, уміння приймати і передавати складні словесні конструкції. Результат праці - передбачуваний, може бути не матеріальний, характер завдань вимагає високого рівня інтелекту. Професії: геолог, хімік, вчений, редактор, фізик тощо.
Соціальне професійне середовище відповідає соціальному типу особистості. Це робота з людьми, що передбачає наявність умінь розбиратися у поведінці людей і спілкуватися з ними. Характер знань різноманітний, а результати праці не завжди можна передбачити. Професії: соціолог педагог, психолог, лікар, адвокат, профконсультант та ін.
Конвенціональне професійне середовище характеризується вирішеним завдань, що вимагають здібностей до обробки конкретної рутинної Інформації. Це в основному робота з документами, цифрами, фактами, банками даних та ін. Робота вимагає точності, ретельності. Професії бухгалтер, ревізор, податковий інспектор, фінансист, оператор ЕОМ та ін.
Підприємницьке професійне середовище характеризується виконанням завдань, що особистісної ініціативи, вміння керувати, соціальних навичок, уміння розбиратися у мотивах поведінки різних людей, комунікабельності, гнучкості, уміння переконувати. Результат роботи не завжди передбаченні'!, але реалістичний. Професії: бізнесмен, брокер, спеціаліст з реклами, постачальник, страховий агент та ін.
Артистичне професійне середовище характеризується розв'язанням проблем і завдань, що передбачають наявність художнього смаку, уяви, фантазії, інтуїції.