Рішення:

ВВП розрив, абс.: 2000рік – 3000-3000=0

2001рік – 3800-3705=95 млн. грн.

2002рік – 4125-3712,5=412,5 млн. грн.

ВВП розрив , %: 2000рік – 0;

2001 рік –

2002 рік –

Відповідно закону А. Оукена втрата фактичного ВВП у порівнянні з потенційним на 2,5% у 2001 році означає, що фактичний рівень безробіття перевищував природний на 1%:

u_факт. = u*+u_цикл,

u_факт = 6% + 1% = 7%;

Втрата 10% обсягу ВВП у 2002 році означає, що фактичний рівень безробіття перевищував природний на 4% (10% / 2,5 = 4%)

u_факт = 6% + 4% = 10%

Задача № 3.

Необхідно визначити ВВП-розрив в країні, використовуючи закон Оукена, де економічну ситуацію характеризують наступні дані:

• фактично вироблений ВВП – 100 млрд.грн.:

• економічно активне населення – 25 млн. чол.

• чисельність безробітних за типами безробіття:

а) фрикційне – 200тис.чол.

б) структурне – 300 тис. чол.

в) циклічне – 400 тис. чол.

Рішення:

Природний рівень безробіття (u*):

u* =

Uф –фрикційне безробіття; Uс – структурне безробіття; L – економічно активне населення.

Рівень циклічного безробіття (перевищення фактичного рівня безробіття над природним):

u_ц =

u_ц – рівень циклічного безробіття; Uц – циклічне безробіття; L – економічно активне населення.

.

Фактичний рівень безробіття (u_факт):

u_факт = u*+u_цикл,

або

ВВП-розрив (згідно з законом Оукена):

= -4%

млрд. грн.

Тема № 5 Макроекономічна нестабільність та інфляція. Основні терміни та поняття теми:

Макроекономічна нестабільність. Форми макроекономічної нестабільності. Гроші. Функції грошей. Національна грошова система. Грошові агрегати. Грошовий обіг. Закони грошового обігу. Інфляція. Дефляція. Відкрита інфляція. Скрита інфляція. Інфляція попиту. Інфляція витрат виробництва. Очікувана інфляція. Рівень інфляції. Повзуча інфляція. Голопуюча інфляція. Гіперінфляція. Середній рівень цін. Споживчий кошик. Індекс цін Ласпейреса. Індекс цін Пааше. Індекс цін Фішера. „Правило 70”. Інфляційний податок. Антиінфляційна політика держави. Види антиінфляційної політики. Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Крива А. Філіпса.

Практичні завдання теми:

1. визначення механізму дії законів грошового обігу;

2. розрахунок середнього рівня цін;

3. розрахунок рівня (темпу) інфляції;

4. розрахунок індексу цін;

5. розрахунок індексу цін Ласпейреса;

6. розрахунок індексу споживчих цін;

7. розрахунок індексу цін Пааше;

8. розрахунок індексу цін Фішера;

9. формула „правила 70”;

10. розрахунок інфляційного податку;

11. розрахунок сеньйоражу;

12. формула рівняння кривої Філіпса.

Формули за якими вирішуються задачі:

1. Закони грошового обігу (марксистська теорія):

;

Кг – кількість грошей у обігу;

– сума цін товарів, які підлягають реалізації;

О – швидкість обігу однойменної грошової одиниці;

2. Закон грошового обігу з урахуванням обігу кредитних грошей:

Кг – кількість грошей у обігу; – сума цін товарів, які підлягають реалізації; – сума цін товарів, що продані в кредит; – сума цін товарів, термін платежів за якими настав; ВП – платежі, які взаємно зараховуються; О – швидкість обігу однойменної грошової одиниці.

3. Закони грошового обігу (кількісна теорія грошей):

– рівняння І. Фішера

М – маса грошей у обігу; V – швидкість обігу грошової одиниці; – середньозважена ціна товарів; Q – обсяг випуску.

Закон грошового обігу з урахуванням обігу кредитних грошей:

M – сума грошей на банківських рахунках; V – швидкість обертання залишків грошей на рахунках банку за певний проміжок часу; – номінальний обсяг випуску; Р – ціна типової торгової угоди; Т – кількість торгових угод (індекс торгівлі ) за певний проміжок часу.

Розглянуті закони грошового обігу визначають величину попиту на гроші (Md).

Кількість грошей на даний момент часу називається масою грошей у обігу (Ms), або пропозицією грошей, яка забезпечується банківською сферою: і очолюється центральним банком (НБУ).

Рівновага грошового ринку можлива при умові Md = Ms.

Середній рівень цін – це середньозважена ціна, всієї кількості товарів та послуг, яка вимірюється за допомогою індексу цін.

4. Індекс цін (Іц) показує відносну зміну середнього рівня цін за певний проміжок часу. Існує декілька методів обчислення індексу цін.

5. Індекс цін Ласпейреса:

(відображає зміну рівня цін за певний проміжок часу, при умові, що структура виробництва і споживання не змінюється)

,

І – рівень інфляції; Р₁ і Р₀ – ціни, відповідно, у поточному і базовому періодах; Q₀ – обсяг виробництва у базовому періоді.

Індекс Ласпейреса може бути розрахованим для фіксованого набору товарів та послуг, який отримав назву „споживацького кошика”, а індекс цін, розрахований на його основі – індексу споживчих цін (Consumer Price Index - CPI).

.

6. Індекс споживчих цін показує відносну зміну середнього рівня цін „ споживацького кошика” за рік.

Оскільки до „споживацького кошика” входять товари та послуги кожен з яких має свою питому вагу (кількість x ціна) у витратах сімейного бюджету, то індекс споживчих цін може обчислюватися з урахуванням зміни цін на окремі групи товарів та їх питомої ваги у бюджеті споживачів.

Для обчислення темпу „приросту” середнього рівня цін за певний проміжок часу використовується наступна формула:

,

– темп інфляції; – індекс споживчих цін поточного року; – індекс споживчих цін базового року.

7. Індекс цін Пааше (дефлятор ВНП):

,

І – рівень інфляції; Р₁ і Р₀ – ціни, відповідно, у поточному і базовому періодах; Q₁ – обсяг виробництва у базовому періоді.

8. Індекс цін І.Фішера:

(представляє собою середнє геометричне значення індексів Ласнейреса та Пааше)

.

9. „Правило 70”:

(дає можливість визначити проміжок часу за якого відбувається подвоєння рівня цін)

Період подвоєння інфляції = ,

70 – число отримане емпіричним шляхом за рахунок порівняння динамічних рядів макроекономічних показників; – щорічний темп інфляції.

10. Інфляційний податок – це втрата капіталу власниками грошових коштів в наслідок інфляції.

Визначається за формулою:

,

ІТ – інфляційний податок; – темп інфляції за рік; – рівень запасів грошових коштів у реальному вираженні.

11. Сеньйораж (SE) – це дохід, який отримує уряд на основі монопольного права друкувати гроші.

,

M_n – пропозиція грошей у поточному році; M_n-1 – пропозиція грошей у попередньому році; P_n – рівень цін у попередньому році; M_c – витрати на виготовлення нових грошей.

12. Рівняння кривої Філіпса:

,

 – фактичний рівень інфляції;^е – очікуваний рівень інфляції; – інфляція попиту;  – зовнішній ціновий шок (інфляція витрат).

Оскільки інфляція попиту визначається динамікою циклічного безробіття відповідно до закону А. Оукена, то рівняння набуває наступного вигляду:

p та p^е – фактичний і очікуваний рівень інфляції, відповідно; u та u^* – фактичний і природний рівень безробіття, відповідно;  – інфляція витрат; – емпіричний коефіцієнт (дивись закон Оукена)