- •Методичні вказівки та практикум вирішення типових задач з курсу „ Макроекономіка”
- •Передмова
- •Тема № 2 Вимірювання результатів макроекономічного розвитку. Система макроекономічних показників. Основні терміни та поняття теми:
- •Практичні завдання теми:
- •Методи розрахунку внп:
- •Приклади вирішення задач:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Тема №4 Макроекономічна нестабільність та безробіття. Основні терміни та поняття теми:
- •Практичні завдання теми:
- •Формули за якими вирішуються задачі:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Тема № 5 Макроекономічна нестабільність та інфляція. Основні терміни та поняття теми:
- •Практичні завдання теми:
- •Формули за якими вирішуються задачі:
- •Приклади вирішення задач.
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Практичні завдання теми:
- •Формули за якими вирішуються задачі
- •Приклади вирішення задач.
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Тема: № 7 Теорії загальної рівноваги. Класична та кейнсіанська моделі макроекономічної рівноваги. Основні терміни та поняття теми:
- •Практичні завдання теми:
- •Формули за якими вирішуються задачі:
- •Приклади вирішення задач:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Тема № 8 Фіскальна політика держави та її інструменти. Основні терміни та поняття теми:
- •Практичні завдання теми:
- •Формули за якими вирішуються задачі:
- •Приклади вирішення задач:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Тема: 9 Монетарна політика держави та її інструменти. Основні терміни та поняття теми:
- •Практичні завдання теми:
- •Формули за якими вирішуються задачі:
- •Приклади вирішення задач:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
Практичні завдання теми:
визначення механізму функціонування ринку робочої сили.
визначення величини попиту та попиту на робочу силу;
визначення величини пропорції та факторів, які виливають на пропозицію робочої сили;
розрахунок чисельності економічно активного населення;
визначення структури економічно неактивного населення;
розрахунок рівня зайнятості;
розрахунок рівня безробіття;
розрахунок природного рівня безробіття;
розрахунок відставання фактичного ВНП від потенційного в умовах кон’юнктурних коливань економіки (ВНП – розрив).
Формули за якими вирішуються задачі:
POP – чисельність населення країни (за статистичними даними);
POP = L + NL,
L – економічно активне населення;
NL – економічно неактивне населення.
Економічно активне населення (L) містить в собі зайнятих і безробітних: L=E+U.
Зайняті (Е) – це та частина населення яка задіяна у суспільному виробництві, має роботу, яка приносить дохід у будь якій формі.
Безробітні (U) – це частина економічно-активного населення, яка не має місця роботи, але бажає працювати і активно шукає роботу.
Рівень зайнятості (е) визначається, як відсоткове відношення кількості зайнятих до економічно активного населення:
.
Рівень безробіття – це виражене у відсотках, відношення кількості безробітних (офіційно зареєстрованих) до економічно активного населення
За цією формулою розраховується фактичний рівень безробіття.
До економічно неактивного населення належать люди не зайняті у суспільному виробництві і які не шукають місце роботи. До складу економічно неактивного населення належать:
особи у віці до 16 років (які не досягли працездатного віку згідно чинного законодавства);
категорії людей, які не є працездатними;
хворі, які знаходяться у психіатричних лікарнях;
люди, які знаходяться у місцях позбавлення волі;
непрацюючі пенсіонери;
учні загальноосвітніх шкіл, студенти середніх та вищих навчальних закладів денної форми навчання;
вибувші зі складу робочої сили за будь-яких інших обставин (не працюють і не шукають роботу).
Рівень безробіття в умовах повної зайнятості називається природним рівнем безробіття.
Повну зайнятість слід розглядати як сукупність фрикційного і структурного безробіття. При цьому фактичний обсяг випуску продукції дорівнюватиме його потенційному рівню.
ВНП факт = ВНП потен.
Природний рівень безробіття:
,
u*- природний рівень безробіття; Uф – фрикційне безробіття; Uc – структурне безробіття; L – економічно-активне населення.
Оскільки рівень фрикційного та структурного безробіття утворюють природний рівень безробіття, то звідси, фактичний рівень безробіття дорівнюватиме сумі природного та циклічного рівнів безробіття.
uфакт = u*+uцикл,
uфакт > u* – спад виробництва; uцикл > 0;
uфакт< u* – пожвавлення, підйом; uцикл = 0.
В умовах uфакт. > u* спостерігається недовиробництво ВНП, фактичний ВНП < потенційного ВНП – ВНП-розрив.
Закон А. Оукена:
,
Y* – обсяг ВНП, виробленого за умовами повної зайнятості (потенційний ВНП; Y – фактичний ВНП; u – фактичний рівень безробіття; u* – природний рівень безробіття; – коефіцієнт чутливості ВНП до динаміки безробіття (коефіцієнт Оукена)
Коефіцієнт набуває значення у межах 2-2,5% і показує, коли існує перевищення фактичного рівня безробіття над природним на 1%, то фактичний ВНП буде нижчим від потенційно можливого на 2-2,5%.
Приклади вирішення задач:
Задача № 1.
Розрахуйте рівень безробіття, якщо чисельність зайнятих 90 млн. чол., чисельність безробітних 10 млн. чол. З числа офіційно зареєстрованих припинили пошуки роботи. Визначте рівень безробіття, враховуючи ці зміни.
Рішення:
Рівень безробіття:
Враховуючи зміни , які відбулися:
U – кількість безробітних: 10+0,5-1=9,5млн.чол.
E – кількість зайнятих: 90-0,5=89,5 млн. чол.
Рівень безробіття
u =
Задача № 2.
У таблиці наведені дані, що характеризують обсяги фактичного і потенціального ВВП (млн. грн.). У 2000 році економіка розвивається в умовах повної зайнятості, при рівні безробіття – 6%. Використовуючи закон Оукена, необхідно визначити фактичний рівень безробіття у 2001 та 2002 році.
Рік |
Потенційний ВВП |
Фактичний ВВП |
ВВП-розрив |
Рівень безробіття, % |
|
Абс. |
% |
||||
2000 |
3000 |
3000 |
0 |
0 |
6 |
2001 |
3800 |
3705 |
95 |
2,5 |
6+1=7 |
2002 |
4125 |
3712,5 |
412,5 |
10 |
6+4=10 |