Практичні завдання теми:

1. визначення суті і структури фіскальної системи та фіскальної політики держави;

2. визначення суті та ролі державного бюджету;

3. розрахунок дефіциту та профіциту державного бюджету;

4. визначення суті, функцій та основних елементів податків;

5. володіння методами розрахунку податкової ставки в умовах різних систем оподаткування;

6. розрахунок середньої та граничної податкової ставки;

7. визначення критерію розподілу податків на прямі та непрямі;

8. розрахунок податкового мультиплікатора;

9. розрахунок мультиплікатора державних витрат;

10. розрахунок державного бюджетного обмеження.

Формули за якими вирішуються задачі:

Дефіцит державного бюджету – видатки бюджету перевищують доходи. Профіцит державного бюджету – доходи бюджету перевищують видатки.

Податкова ставка – це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.

Середня податкова ставка – це відновлення обсягу податків до величини доходу, який оподатковується.

,

Т_сер (Y) – середня ставка оподаткування; Т – величина податкових надходжень; Y – дохід.

Гранична податкова ставка – це відношення приросту податків, що сплачуються до приросту доходу.

Т_гр (Y) – гранична ставка оподаткування; ∆Т – приріст податкових надходжень; ∆Y – приріст доходу.

Прогресивне оподаткування – середня ставка податку підвищується зі зростанням доходу.

Регресивне оподаткування – середня ставка податку знижується по мірі зростання доходу.

Пропорційне оподаткування – середня ставка податку залишається незмінною незалежно від розмірів доходу.

Структура державних видатків за функціональною класифікацією.;

Cg – споживання у державному секторі;

Tr – трансферти приватному сектору;

Ig – державні інвестиції;

rД - проценти за державним боргом.

Податковий мультиплікатор – зростання податків на певну величину зменшує (знак”-„) обсяг виробництва на більшу величину і навпаки, при зменшені ставок оподаткування Т(Y) на певну величину, рівноважний обсяг виробництва (Y) збільшується на більшу величину.

; ,

т_Т – податковий мультиплікатор; с¹ – гранична схильність до споживання.

Сукупний ефект від зростання (зменшення) податків визначається за формулою:

∆Y = - т_Т ∙∆Т,

∆Y – зміна доходу; ∆Т – зміна податкових надходжень; т_Т – податковий мультиплікатор.

Мультиплікатор державних витрат показує наскільки зміняться сукупні доходи (∆Y) при зміні державних витрат (∆G) на 1.

Обчислюється за формулою:

,

Якщо планові витрати будуть враховуватись вплив прибуткових податків (тобто Т=Т(У)У, то мультиплікатор державних витрат обчислюється за наступною формулою:

,

t – частка податків у сукупних доходах.

Загальний ефект від зміни витрат:

∆Y = ∙∆G,

∆Y – зміна сукупних доходів; ∆G – зміна державних витрат; – мультиплікатор державних витрат;

Державне бюджетне обмеження:

,

де – чисті фінансові активи держави в n-му році; – чисті фінансові активи в (n-1)-му році; r – проценти по чистих фінансових активах попереднього року; – податки в n-му році; – трансферти в n-му році; – державні споживчі витрати в n-му році; – державні інвестиції в n-му році.

, або ,

де – бюджетній дефіцит (DEF).