Формули за якими вирішуються задачі:

Закони грошового обігу:

,

М – кількість грошей у обігу; – сума цін благ, які підлягають реалізації; Кр – сума цін товарів, що продані у кредит; П – платежі, термін виплати яких настав; ВВ – взаємовиплатні платежі; О – швидкість обігу однієї грошової одиниці.

Кількісна теорія грошей:

,

М – кількість грошей у обігу; V – швидкість обігу грошової одиниці; – сума цін товарів ,які підлягають реалізації.

M – сума грошей на банківських рахунках; V – швидкість обігу залишків грошей на рахунках банку за певний проміжок часу; – номінальний обсяг випуску; Р – ціна типової торгової угоди; Т – кількість торгових угод (індекс торгівлі) за певний проміжок часу.

Грошова маса – сукупність усіх грошових засобів, які перебувають у готівковій і безготівковій формах і виконують функції засобів обігу, платежу і накопичення.

Грошовий агрегат – це сукупність грошових засобів у визначеній конкретній формі, поєднаних у окремий елемент грошової маси. Агрегати: М₀ М₁, М₂, М₃, L, Д.

М₀ – готівкові гроші (гроші поза банками);

М₁ = М₀ + – депозити населення до запитання у ощадбанках;

– депозити населення: підприємств у комерційних банках до запитання;

– кошти населення; підприємств на розрахункових і поточних рахунках.

М₂ = М₁ + – страхові депозити;

– кошти на рахунках капітальних вкладень підприємств і організацій;

– кошти Держстраху;

– валютні заощадження.

М₂ - М₁ – „квазі гроші”.

М₃ = М₂+– кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

Грошова маса = готівкові гроші + депозити.

Грошова база = готівкові гроші + мінімальні банківські резерви = гроші високої ефективності

= ГГО+Д; ;

– пропозиція грошей; ГГО – готівкові гроші поза банківською системою; Д – чекові депозити;

Загальні резерви комерційного банку (TR) – суми коштів, що внесені як депозити на банківські рахунки і не використані для кредитування з метою забезпечення вимог вкладників у будь-який час.

Обов’язкові банківські резерви (R) – головний компонент банківських резервів, частка загальних резервів комерційного банку, яка зберігається у Центральному банку (НБУ).

Головна функція R – контроль НБУ за величиною грошової пропозиції (M ). Норми обов’язкового резервування (r):

,

R – сума обов’язкового резерву; Д – сума залучених депозитів.

Надлишкові резерви банку (В):

В = TR – R;

Норми фактичного резервування (r r):

rr= ,

Кредитні гроші – перевищення депозитних грошей над банківськими резервами.

Д=R+кредитні ресурси комерційного банку.

Кредитні ресурси комерційного банку = Д - R;

Депозитний мультиплікатор – відношення приросту кредитних ресурсів до приросту грошової бази.

,

Н – грошова база, яка включає банківські резерви та готівку.

Приріст грошової пропозиції визначається з формули депозитного мультиплікатора

∆ = m  ∆H,

∆ – приріст грошової пропозиції; m – депозитний мультиплікатор; ∆H – приріст грошової бази.

Депозитний мультиплікатор – величина обернено пропорційна нормі обов’язкових банківських резервів.

,

Грошовий мультиплікатор;

;

– грошовий мультиплікатор;

d – відношення готівкових грошей до депозитів у населення;

r – норма обов’язкових банківських резервів.