- •1. Предмет тдп, співвідношення з суспільними науками.
- •2. Система юридичних наук: поняття і структура.
- •3 Завдання юридичної науки на сучасному етапі державно-правової розбудови України.
- •4. Тдп в системі юридичних наук.
- •5. Методи пізнання тгп.
- •6. Суспільна влада та соціальні норми в первісному суспільстві.
- •7. Загальні закономірності та різноманітність форм виникнення держави.
- •8. Наукові концепції походження держави і права.
- •9. Особливості виникнення європейських держав.
- •10. Особливості виникнення держав на сході .
- •12. Поняття держави: політична, структурна, територіальна організація суспільства.
- •13. Ознаки держави.
- •14.Сутність держави та її еволюція. Класове та загальнонаціональне.
- •15. Функції держави. Еволюція функцій Української держави.
- •16. Роль митних органів у реалізації функцій сучасної української держави.
- •17. Правові форми діяльності держави їх різновиди.
- •18. Україна як суверенна держава.
- •19. Поняття державного суверенітету його основні риси.
- •20. Україна – демократична, правова, соціальна держава.
- •22 Держава в політичній системі суспільства
- •23. Взаємодія держави з політичними партіями та іншими об’єднаннями громадян.
- •24 Громадянське суспільство: поняття та загальна характеристика
- •25. Співвідношення громадянського суспільства і держави.
- •26 Форма держави: поняття та структура.
- •29 Форма державного устрою
- •30 Форма державного (політичного) режиму, види державних режимів
- •31.Держави соціально-демократичної орієнтації.
- •33 Поняття і ознаки державних органів
- •34. Загальна характеристика системи державних органів, передбачених Конституцією у
- •35 Правова держава - поняття й основні ознаки
- •36.. Разделение властей как принцип правового государства
- •37 Система стримувань та противаг, передбачена Конституцією України
- •38 Основні форми й інститути демократії в Україні
- •39 Референдум в Україні - поняття, види, юридична природа
- •40 Загальна характеристика місцевого самоврядування в Україні
- •43Поняття об’єктивного і суб’єктивного права.
- •45 Принципи права: поняття, види та їхня роль у регулюванні суспільних відносин
- •46 Соціальні норми - поняття й види
- •47Співвідношення норми права і моралі.
- •48Взаємодія права й моралі в процесі правотворчості й реалізації права
- •49 Право й технічні норми
- •50 Право, політика, економіка
- •51 Поняття і ознаки норми права
- •52. Способи викладення елементів норм права в статтях нпа
- •53 Види правових норм
- •54 Норми матеріального та процесуального права
- •55 Регулятивні та охоронні норми права
- •56 Поняття й види джерел (форм) права
- •59 Поняття, основні ознаки і структура системи права
- •§ 2. Поняття, основні ознаки і структура системи права
- •60 Система законодавства України: поняття, структура, ознаки
- •61 Співвідношення системи права й системи законодавства
- •63 Поняття основних прав людини
- •64 Основні права, свободи і обов’язки людини та громадянина
- •65 Поняття правотворчості, функції, принципи і види
- •66 Стадії правотворчого процесу
- •68 Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
- •69 Юридична техніка
- •70 Закон - поняття, основні ознаки
- •71 Дія нормативно-правових актів у часі. Зворотна чинність закону
- •72 Дія нормативно-правових актів у просторі
- •73 Реалізація права (норм права) - поняття, форми
- •74 Поняття та стадії застосування норм права
- •75 Основні вимоги до правильного застосування норм права
- •Види актів застосування норм права
- •77 Прогалини в праві. Аналогія закону й аналогія права
- •78 Юридичні колізії та способи їх подолання
- •79 Поняття й основні риси тлумачення норм права
- •80 Способи тлумачення норм права
- •81 Буквальне тлумачення.
- •3.3 Обмежувальне тлумачення.
- •82 Офіційне й неофіційне тлумачення норм права
- •83 Співвідношення нормативного акту з актами тлумачення права й актами застосування права
- •84 Правовідносини - поняття, основні ознаки
- •85 Види правовідносин
- •Види суб'єктів правовідносин (суб'єктів права)
- •87 Склад (структура) правовідносин
- •88 Поняття правоздатності, дієздатності та деліктоздатності
- •90 Держава як суб'єкт правовідносин
- •91. Державні органи як субьекты.
- •93 Поняття і види об'єктів правових відносин
- •94 Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
- •97 Правова культура: поняття, структура, перспективи розвитку
- •98 Правовий нігілізм
- •99 Поняття, ознаки і види правомірної поведінки
- •100 Правопорушення - поняття, ознаки, види
- •101 Склад правопорушення - поняття, структура
- •102 Юридична відповідальність — це різновид соціальної відповідальності.
- •103 Принципи юридичної відповідальності
- •105 Зобразимо основне із сказаного у вигляді схеми трьох стадій механізму правового регулювання:
- •1.Механізм правотворчості
101 Склад правопорушення - поняття, структура
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності.
Структура складу правопорушення:
Об'єкт правопорушення;
Об'єктивна сторона правопорушення;
Суб'єкт правопорушення;
Суб'єктивна сторона правопорушення.
Об'єкт правопорушення - це суспільні відносини, охоронювані нормами права, яким при здійсненні правопорушення заподіюється певна шкода або створюється погроза заподіяння відповідної шкоди.
Структура суспільних відносин : а) суб'єкти відносини; б) об'єкт (предмет) відносини; в) соціальний зв'язок між суб'єктами відносини із приводу об'єкта відносини.
При характеристиці об'єкта правопорушення, у сучасній юридичній літературі нерідко використається термін «цінність» (або - «благо»), тобто об'єкт - це певна цінність (життя, здоров'я, майно й т.д.), що правопорушенням заподіюється тією чи іншою мірою (ступеня) шкода.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення.
Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони так званих матеріальних складів правопорушень: наявність діяння (суспільно небезпечний або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечного або шкідливі) діяння.
Обов'язкова ознака об'єктивної сторони, так званих формальних складів правопорушень: наявність діяння (суспільно небезпечного, шкідливого).
Факультативні ознаки об'єктивної сторони правопорушень, тобто ознаки властивим не всім складам правопорушень (ознаки, які можуть доповнювати ознаки обов'язкові): місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя здійснення діяння.
Суб'єкт правопорушення - це деликтоспособное особа (фізичне, юридичне), що зробила правопорушення. Деликтоспособность - це передбачена нормами права здатність особи нести юридичну відповідальність за зроблене правопорушення. Деликтоспособность фізичної особи зв'язується з поняттями: «вік», «осудність». У карному праві суб'єкт злочину й суб'єкт відповідальності збігаються. У цивільному праві суб'єктом майнової відповідальності за шкоду, заподіяна неповнолітнім, що не достигли п'ятнадцяти років, можуть бути, наприклад, його батьки.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. У структурі втримування даної психічної діяльності розрізняють: провину, мотив, мета, емоційний стан.
Обов'язкова ознака суб'єктивної сторони: провина, тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Провина юридичної особи - це винне здійснення протиправних дій їхніми працівниками, що виконують покладені на них за законом або договором обов'язку (службові, трудові).
Факультативні ознаки суб'єктивної сторони, тобто ознаки властивим не всім складам правопорушень: мотив, мета, емоційний стан.
Форми провини: намір, необережність.
Види наміру: прямій, непрямий.
При прямому намірі особа:
Усвідомить суспільно небезпечний або шкідливий характер свого діяння;
Передбачає настання суспільно небезпечних або шкідливих наслідків свого діяння;
Бажає настання суспільно небезпечних або шкідливих наслідків свого діяння.
При непрямому намірі особа:
Усвідомить суспільно небезпечний або шкідливий характер свого діяння;
Передбачає настання суспільно небезпечних або шкідливих наслідків свого діяння;
Свідомо допускає настання суспільно небезпечних або шкідливих наслідків свого діяння.
Види необережності: самовпевненість (легкодумство), недбалість.
Наприклад, у карному праві при злочинній самовпевненості особа: а) передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння; б) і легковажно розраховує на їхнє запобігання, а при злочинній недбалості особа: а) не передбачає можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння; б) хоча повинне було їх передбачати й могло їх передбачати.
У цивільному праві поняття «необережність» (проста, груба) відрізняється від поняття «необережність» у карному праві. Крім того, цивільне право передбачає можливість юридичної відповідальності й безвинно ( за договором, за законом - ст. 450 ГК України).