- •1. Предмет тдп, співвідношення з суспільними науками.
- •2. Система юридичних наук: поняття і структура.
- •3 Завдання юридичної науки на сучасному етапі державно-правової розбудови України.
- •4. Тдп в системі юридичних наук.
- •5. Методи пізнання тгп.
- •6. Суспільна влада та соціальні норми в первісному суспільстві.
- •7. Загальні закономірності та різноманітність форм виникнення держави.
- •8. Наукові концепції походження держави і права.
- •10. Особливості виникнення держав на сході .
- •9. Особливості виникнення європейських держав.
- •12. Поняття держави: політична, структурна, територіальна організація суспільства.
- •13. Ознаки держави.
- •14.Сутність держави та її еволюція. Класове та загальнонаціональне.
- •15. Функції держави. Еволюція функцій Української держави.
- •16. Роль митних органів у реалізації функцій сучасної української держави.
- •17. Правові форми діяльності держави їх різновиди.
- •18. Україна як суверенна держава.
- •19. Поняття державного суверенітету його основні риси.
- •20. Україна – демократична, правова, соціальна держава.
- •22 Держава в політичній системі суспільства
- •23. Взаємодія держави з політичними партіями та іншими об’єднаннями громадян.
- •24 Громадянське суспільство: поняття та загальна характеристика
- •25. Співвідношення громадянського суспільства і держави.
- •26 Форма держави: поняття та структура.
- •29 Форма державного устрою
- •30 Форма державного (політичного) режиму, види державних режимів
- •31.Держави соціально-демократичної орієнтації.
- •33 Поняття і ознаки державних органів
- •34. Загальна характеристика системи державних органів, передбачених Конституцією у
- •35 Правова держава - поняття й основні ознаки
- •36.. Разделение властей как принцип правового государства
- •37 Система стримувань та противаг, передбачена Конституцією України
- •38 Основні форми й інститути демократії в Україні
- •39 Референдум в Україні - поняття, види, юридична природа
- •40 Загальна характеристика місцевого самоврядування в Україні
- •43Поняття об’єктивного і суб’єктивного права.
- •45 Принципи права: поняття, види та їхня роль у регулюванні суспільних відносин
- •46 Соціальні норми - поняття й види
- •47Співвідношення норми права і моралі.
- •48Взаємодія права й моралі в процесі правотворчості й реалізації права
- •49 Право й технічні норми
- •50 Право, політика, економіка
- •51 Поняття і ознаки норми права
- •52. Способи викладення елементів норм права в статтях нпа
- •53 Види правових норм
- •54 Норми матеріального та процесуального права
- •55 Регулятивні та охоронні норми права
- •56 Поняття й види джерел (форм) права
- •59 Поняття, основні ознаки і структура системи права
- •§ 2. Поняття, основні ознаки і структура системи права
- •60 Система законодавства України: поняття, структура, ознаки
- •61 Співвідношення системи права й системи законодавства
- •63 Поняття основних прав людини
- •64 Основні права, свободи і обов’язки людини та громадянина
- •65 Поняття правотворчості, функції, принципи і види
- •66 Стадії правотворчого процесу
- •68 Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
- •69 Юридична техніка
- •70 Закон - поняття, основні ознаки
- •71 Дія нормативно-правових актів у часі. Зворотна чинність закону
- •72 Дія нормативно-правових актів у просторі
- •73 Реалізація права (норм права) - поняття, форми
- •74 Поняття та стадії застосування норм права
- •75 Основні вимоги до правильного застосування норм права
- •Види актів застосування норм права
- •77 Прогалини в праві. Аналогія закону й аналогія права
- •78 Юридичні колізії та способи їх подолання
- •79 Поняття й основні риси тлумачення норм права
- •80 Способи тлумачення норм права
- •81 Буквальне тлумачення.
- •3.3 Обмежувальне тлумачення.
- •82 Офіційне й неофіційне тлумачення норм права
- •83 Співвідношення нормативного акту з актами тлумачення права й актами застосування права
- •84 Правовідносини - поняття, основні ознаки
- •85 Види правовідносин
- •Види суб'єктів правовідносин (суб'єктів права)
- •87 Склад (структура) правовідносин
- •88 Поняття правоздатності, дієздатності та деліктоздатності
- •90 Держава як суб'єкт правовідносин
- •91. Державні органи як субьекты.
- •93 Поняття і види об'єктів правових відносин
- •94 Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
- •97 Правова культура: поняття, структура, перспективи розвитку
- •98 Правовий нігілізм
- •99 Поняття, ознаки і види правомірної поведінки
- •100 Правопорушення - поняття, ознаки, види
- •101 Склад правопорушення - поняття, структура
- •102 Юридична відповідальність — це різновид соціальної відповідальності.
- •103 Принципи юридичної відповідальності
- •105 Зобразимо основне із сказаного у вигляді схеми трьох стадій механізму правового регулювання:
- •1.Механізм правотворчості
68 Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
Систематизація нормативно-правових актів — це діяльність, пов'язана з упорядкуванням і удосконаленням законодавчих та інших нормативно-правових актів, зведення їх у єдину внутрішньо узгоджену систему.
Здійснювати систематизацію нормативно-правових актів необхідно для:
- усунення суперечностей між нормативними актами;
— підвищення якості та ефективності законодавства;
- забезпечення доступності його використання громадянами, державними органами, громадськими організаціями, комерційними корпораціями.
Розрізняють три способи (форми) систематизації нормативно-правових актів'.
— кодификацію;
— інкорпорацію;
— консолідацію.
Технічною передумовою трьох способів (форм) систематизації є облік нормативних актів, тобто письмове фіксування виданих нормативно-правових актів (у спеціальних часописах, на картках, у комп'ютері).
Кодифікація — спосіб (форма) систематизації законодавчих актів, який полягає в їх удосконаленні через зміну змісту (переробку і узгодження) юридичних норм, пов'язаних загальним предметом правового регулювання, і об'єднання у новий єдиний нормативно-правовий акт. Іншими словами, кодификація виражається в підготовці та прийнятті нових актів, у які заносяться узгоджені між собою як норми старих актів, що виправдали себе, так і нові нормативні розпорядження.
Правила — кодифікаційний акт, що визначає не правовий статус, а правовий порядок якогось виду діяльності (Правила дорожнього руху).
За обсягом розрізняють кодификації:
— загальну;
— галузеву;
— міжгалузеву (комплексну);
— спеціальну (внутрішньогалузеву).
Загальна кодификація припускає створення зведених кодифікованих актів для основних галузей законодавства. Загальним єдиним кодифікаційним актом конституційного права є Конституція.
Галузева кодификація припускає об'єднання правових норм певної галузі права в суворо встановленому порядку (Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс та ін.). Галузева кодификація посідає провідне місце серед інших видів кодификації, тому що розподіляє нормативний матеріал відповідно до предмета і методу правового регулювання (відповідає галузі права).
Міжгалузева (комплексна) кодификація припускає об'єднання правових норм не відповідно до галузей права, а за принципом регулювання значної сукупності суспільних відносин у сфері державної діяльності, галузі господарства або соціально-культурного будівництва (Повітряний кодекс, Кодекс торгового мореплавства та ін.). Міжгалузева (комплексна) кодификація є додатковим напрямком кодифікаційних робіт, які мають істотне значення.
Спеціальна (внутрішньогалузева) кодификація припускає об'єднання правових норм конкретного інституту або підгалузі права певної галузі (Водний кодекс, Лісовий кодекс та ін.). Як і комплексна кодификація, спеціальна (внутрішньогалузева) кодификація є напрямком кодифікаційних робіт, що доповнюють галузеву кодификацію.
Інкорпорація може бути:
— офіційною — здійснюється від імені компетентних державних органів (наприклад, «Відомості Верховної Ради України»);
— неофіційною — здійснюється видавництвами, науковими і навчальними закладами, практичними органами, окремими спеціалістами.
Позаяк в першому випадку збірники, що видаються, є офіційною формою опублікування і на них можна посилатися при розгляді юридичних питань, в другому вони мають лише довідково-інформаційний характер.
Консолідація — спосіб (форма) систематизації, який полягає в об'єднанні кількох нормативно-правових актів, що діють в одній і тій самій сфері суспільних відносин, в єдиний нормативно-правовий акт, як правило, без зміни змісту. Інакше: консолідація виражається в підготовці і прийнятті укрупнених актів на основі об'єднання норм розрізнених актів, виданих з одного питання.
Вона використовується там, де відсутня можливість кодификації; є уніфікацією нормативних актів; усуває їх численність; позбавляє їх надмірної роздробленості; сприяє об'єднанню загальних положень поточної правотворчості в родинні групи; є проміжною ланкою між поточною правотворчістю і кодификацією.
Результатом консолідації нормативного матеріалу є видання Зводу законів
