81 Буквальне тлумачення.

Це роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права відповідає буквальному тексту правової норми, тобто "літері" закону. "Дух" і "літера" закону збігаються.

---------------------------------------

3.2 Розширювальне тлумачення.

Це роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права виходить за рамки її текстуальної форми; "дух" закону ширший за його "літери". Наприклад, дійсне значення поняття "втрата"1, яке міститься в Законі України "Про заставу" від 2 листопада 1992, треба розуміти ширше, ніж буквальне значення цього слова: це і загибель, і саморуйнування, і всі інші випадки припинення існування даного предмета. Або інший приклад: "Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону" - це нормативне розпорядження не вказує на народних засідателів, однак на них, як і на суддів, поширюються принцип незалежності.

---------------------------------------

3.3 Обмежувальне тлумачення.

Це роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права вужчий за її текстуальний вираз; "дух" закону вужчий за його "літери". Наприклад, відповідно до Кодексу України про шлюб і сім'ю "неповнолітні діти зобов'язані

1 Закон України "Про заставу" N 2655-XII ( 2655-12 ), від 2 листопада 1992 Відомості Верховної Ради, 1992, N 47, ст.643.

утримувати непрацездатних батьків, які потребують допомоги, і піклуватися про них"1, однак цей обов'язок не може поширюватись на дітей, хоча і повнолітні, але непрацездатні.

Розширювальне й обмежувальне тлумачення небезпечні порушенням законності, тому законодавець у деяких нормах права не допускає їхнього розширювального тлумачення.

82 Офіційне й неофіційне тлумачення норм права

За юридичним значенням (або по суб'єктах тлумачення) розрізняють наступні види тлумачення:

а) офіційне;

б) неофіційне (повсякденне, професійне, доктринальне).

Офіційне тлумачення - це випливає з компетенції державних органів і посадових осіб роз'яснення ними втримування норм права, що є юридично обов'язковим для застосування на практиці.

Види офіційного тлумачення:

а) автентичне;

б) делеговане (легальне);

в) нормативне;

г) казуальне.

Автентичне тлумачення - це офіційне роз'яснення втримування норми (норм) права тим органом, що її (їх) установив.

Делеговане (легальне) тлумачення - це офіційне роз'яснення втримування норми (норм) права тим органом, що її (їх) не встановлював, але вповноважений законом давати такого роду роз'яснення.

Автентичне й делеговане тлумачення може бути нормативним і казуальним.

Нормативне тлумачення - це офіційне роз'яснення втримування норм права, що є юридично обов'язковим для застосування на практиці у всіх випадках, коли застосовується толкуемая норма.

Результати нормативного тлумачення втримуються, наприклад, у Постанові Верховної Ради України від 24.12.1993 р. "Про тлумачення Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні".

Казуальне тлумачення - це офіційне роз'яснення втримування норм права при розгляді конкретної юридичної справи, що обов'язково для застосування тільки відносно цієї справи.

У юридичній літературі є справедливе зауваження, що більше правильним була б назва цього виду тлумачення не «казуальне» (традиційна назва) , а «казусне» як похідне від слова "казус" - конкретний випадок.

Суб'єктами казуального тлумачення виступають вищестоящі правозастосовні органи при розгляді неправильних рішень, винесених по конкретному юридичних справах відповідними нижчестоящими правозастосовними органами. Результати казуального тлумачення обов'язкові для застосування при повторному розгляді даної юридичної справи нижчестоящою інстанцією. Вони також можуть служити іншим правозастосовним органам зразком правильного тлумачення й застосування певних норм права (матеріального, процесуального). Результати казуального тлумачення нерідко втримуються, наприклад, у правозастосовних актах вищестоящих судових інстанцій (судів касаційної, наглядової інстанції).

Неофіційне тлумачення- це роз'яснення втримування норм права, що не є юридично обов'язковим для застосування на практиці.

Розрізняють наступні види неофіційного тлумачення:

а) повсякденне, тобто роз'яснення втримування норм права неюристами;

б) професійне, тобто роз'яснення втримування норм права юристами-практиками (прокурорами, суддями, адвокатами й т.д.);

в) доктринальне, тобто роз'яснення втримування норм права з.