5. Методи пізнання тгп.

Метод відповідає на питання як вивчається ТДП. Метод – це спосіб вивчення реальної дійсності, загальні і похідні принципи, на яких базується ТДП. Метод необхідно розглядати як вихідну базисну категорію методології. Методологія – це застосування сукупності певних теоретичних прийомів і спеціальних способів дослідження основ загальних закономірностей виникнення і розвитку державно-правових явищ.

1. Загальнонаукові: Діалектичний – розглядає право як явище яке – визначається природою, знаходиться у зв’язку з іншими суспільними відносинами, знаходиться в постійному розвитку Основою є закони діалектики.

Метод сходження від абстрактного до конкретного і від конкретного до абстрактного – процес пізнання форми держави може рухатися від абстракції “форми держави” до її видів – формі правління, устрою, потім до різновидів названих форм. При подібному підході пізнання форми держави буде поглиблюватися конкретизуватися, почне збагачуватися певними ознаками, особливостями.

Історичний – процес розвитку державно-правових явищ відтворюється у всій багатоманітності і повноті, з всім позитивним, що накопичено історичним досвідом. Враховуються національна історія, традиції, соціокультурні коріння держави і права.

Системний – право і держава є структурними системами, які складаються з систем більш низького порядку і входять в системи більш широкі. Такий метод дозволяє осягнути взаємодію держави і права як комплексний процес з усіма його проявами, прослідкувати зв’язок між причиною і наслідком в державно-правових явищах..

Логічні методи (аналіз – виявлення структури, фіксування елементів, синтез – синтез окремих елементів завдяки чому маємо уявлення про ціле, індукція – пізнання окремих сторін держави і права на основі узагальнення, дедукція – логічний умовивід від загального до конкретного, загальними висновками, пізнання загальних закономірностей та особливостей, гіпотеза - наукове припущення, пояснює явище на досвіді.).

2. Приватно наукові (конкретні) методи – Формально-науковий – дослідження внутрішньої будови правових норм і права в цілому, аналіз джерел. Аналізує діюче законодавство і практику його застосування державними органами. Здійснюється за допомогою формально-логічних прийомів : аналізу, синтезу, індукції дедукції.

Соціологічний – досліджує право не на рівні абстрактних категорій, а на базі конкретних соціальних фактів.

Порівняльного правознавства – має своїм об’єктом подібні державно-правові інститути різних країн. З логічної точки зору цей метод базується на послідовному вивченні і співставленні більшої кількості об’ктів.

Метод державного і правового моделювання – досліджує державно-правові проблеми. За його допомогою можна виявити ступінь ефективності функціонування всіх гілок державної влади, правового регулювання і правопорядку в державі.

Статистичний – для встановлення статистичних даних про предмет вивчення.

3. Спеціальні – методи засновані на досягненнях суспільних і технічних наук. Математичний, кібернетичний, психологічний.