Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
вопросы на екз в елект виде.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
402.43 Кб
Скачать
  1. Сутність комерційного найменування як об’єкта права інтелектуальної власності.

комерційне найменування як складову частину єдиного майнового комплексу (підприємства), яка індивідуалізує його у підприємницькій діяльності і має слідувати його правовій долі

комерційне найменування

слугує для індивідуалізації суб’єкта цивільного обороту

комерційне найменування – це своєрідний "псевдонім" підприємницького товариства або іншого суб’єкту господарювання, що може їм використовуватися для індивідуалізації власної підприємницької (господарської) діяльності. Причому, цей "псевдонім", на відміну від найменування юридичної особи, може відчужуватися при продажі єдиного майнового комплексу, що використовується для ведення даної діяльності (тобто підприємства). Саме ця можливість відчуження комерційного найменування, його переходу до іншого суб’єкта підприємницької діяльності і складає корінну відмінність між найменуванням юридичної особи і комерційним найменуванням. Комерційне найменування слугує для індивідуалізації певного бізнесу, а не самої юридичної особи або її товарів (послуг).Індивідуалізується підприємницька або інша діяльність, яка здійснюється у визначеному місці, з використанням певного єдиного майнового комплексу, технологій, матеріалів або сировини, для якої можуть бути характерні певна якість товарів (робіт, послуг), культура виробництва або обслуговування, кваліфікований найманий персонал та інше. Тобто можна сказати, що за допомогою комерційного найменування індивідуалізується підприємство, а не підприємець. Прикладами комерційних найменувань можуть бути "Готель "Салют", "Стадіон "Динамо" тощо.

  1. Контроль за переміщенням через митний кордон україни товарів що містять об'єкти права інтелектуальної власності

Стаття 255. Порядок митного контролю і митного оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності

Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Заходи, пов'язані з призупиненням митного оформлення відповідно до положень цього Кодексу, не застосовуються митними органами щодо товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, переміщуються територією України транзитом чи ввозяться на митну територію України або вивозяться з неї фізичними особами у випадках, передбачених пунктом 1 частини другої статті 250 та пунктом 1 частини другої статті 252 цього Кодексу, для власного використання і не призначені для виробничої або іншої підприємницької діяльності, пересилаються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Вивезення з митної території у незмінному вигляді товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, забороняється.

  1. Процедура визнання торговельної марки добре відомою

Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», саме статтею 25 «Охорона прав на добре відомий знак», визначено, що охорона прав на добре відомий знак здійснюється на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою або судом.

При визначенні того, чи є знак добре відомим в Україні, можуть розглядатися, зокрема, такі фактори, якщо вони є доречними:

ступінь відомості чи визнання знака у відповідному секторі суспільства;

тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання знака;

тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування знака, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарів та/або послуг, щодо яких знак застосовується;

тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій та/або заявок на реєстрацію знака за умови, що знак використовується чи є визнаним;

свідчення успішного відстоювання прав на знак, зокрема територія, на якій знак визнано добре відомим компетентними органами;

цінність, що асоціюється зі знаком.

Порядок визнання Апеляційною палатою знака добре відомим в Україні встановлюється Державною службою інтелектуальної власності відповідно до нормативного документу «Порядку визнання знака добре відомим Апеляційною палатою».