47. Відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності

1. Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

1. Коментована стаття присвячена наслідкам порушення права інтелектуальної власності — настанню цивільно-правової відповідальності. Тобто, в даному випадку мова йде лише про відповідальність згідно з нормами цивільного права, яка встановлюється цим Кодексом, іншими законами чи договором. Дана стаття безпосередньо не розкриває понят­тя порушення права інтелектуальної власності чи посягань на нього. Ці поняття розкрито та деталізовано у спеціальних законах про інтелектуальну власність.

Цивільно-правова відповідальність за порушення права інтелектуальної власності, як і за порушення будь-яких цивільних прав, передбачена ст.ст. 16, 22, 23 ЦК. Тобто, це є за­гальна цивільно-правова відповідальність.

Цивільно-правова відповідальність за порушення права інтелектуальної власності вста­новлюється також іншими законами про інтелектуальну власність. Це вже є спеціальна цивільно-правова відповідальність.

Цивільно-правова відповідальність за порушення права інтелектуальної власності може також встановлюватися у договорі. До неї відноситься така цивільно-правова відповідаль­ність, яка не передбачена ні в ЦК, ні в спеціальних законах про інтелектуальну власність. Тобто, вона є додатковою відповідальністю по відношенню до тієї, яка встановлена чинним законодавством.

Порушення права інтелектуальної власності можливе у різних формах: а) у формі дій (посягання на право інтелектуальної власності); б) у формі бездіяльності (невизнання пра­ва-інтелектуальної власності органами, через які у встановлених законом випадках має проводитися легітимація результатів інтелектуальної, творчої діяльності); в) у змішаній формі (невизнання права інтелектуальної власності з наступним незаконним використан­ням тим же суб'єктом результатів чужої інтелектуальної, творчої діяльності).

Порушенням права інтелектуальної власності визнається також ввезення на митну те­риторію України виробів (товарів), в яких використано об'єкти права інтелектуальної влас­ності, що захищаються на території України, без дозволу суб'єкта права інтелектуальної власності, з порушенням цього права незалежно від того, захищалися чи захищаються ці об'єкти в країні походження. Однак навіть за наявності ознак порушення права інтелекту­альної власності, дії, які законом визнаються правомірними, порушеннями права інтелек­туальної власності не визнаються. Порушником права інтелектуальної власності може бути фізична або юридична особа. Сама по собі вина порушника для кваліфікації дій чи бездіяльності як таких, що є порушенням права інтелектуальної власності, значення не має.

Цивільно-правова відповідальність згідно з положеннями ст. 22 ЦК настає у вигляді відшкодування збитків. Тобто, особа, якій завдано збитків у результаті порушення їх права інтелектуальної власності, як і будь-якого іншого цивільного права, має право на її відшко­дування. Крім цього, володілець прав інтелектуальної власності має право на відшкодуван­ня моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав (ст. 23 ЦК).

Матеріальним наслідком порушення права інтелектуальної власності є поява контра-фактних виробів, тобто продукції (товарів), вироблених з використанням об'єкта права ін­телектуальної власності і реалізованих у межах України з порушенням права на них. Кон-трафактними вважаються також вироби, які виготовлені законно, але розповсюджені з по­рушенням права суб'єкта інтелектуальної власності.

Порушення авторських і суміжних прав може відбуватися як у рамках договору, укла­деного між правоволодільцем і користувачем, так і в разі позадоговірного використання твору або об'єкта суміжних прав, коли відсутня згода правоволодільця і не сплачено відпо­відну винагороду. Здебільшого порушниками авторських і суміжних прав є особи, які до­пускають незаконне використання охоронюваних творів і об'єктів суміжних прав.

До порушень прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки відносяться: пору­шення авторства, порушення права на подання заявки на видачу патенту, порушення пра­ва на авторське ім'я, неправомірне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, захищених патентом, порушення ліцензійного договору, позадоговірне порушення патентних прав, заміна одних ознак іншими в запозиченому об'єкті патентного права та ін. Порушенням прав на торговельну марку є неправомірні дії будь-яких осіб, що обмежують виключне право володільця торговельної марки. На вимогу володільця торговельної марки порушення може бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати володільцеві торговельної марки заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав володільця торговельної марки може також ліцензіат, якщо інше не передбачено ліцензійним договором.

Порушенням прав на географічне зазначення є використання неправдивого (фальшивого) зазначення або такого зазначення, що вводить в оману щодо справжнього місцезнахо­дження товару. У разі порушення прав на ім'я або прав, що випливають із присвоєння імені або спеціальної назви, автор наукового відкриття може вимагати через суд відновлен­ня його порушених прав, а також припинення дій, що порушують його права.