49. Загальна характеристика авторського договору

Авторський договір — це консенсуальна угода у галузі права інтелектуальної власності (авторського права), за якою автор або правонаступники передають готовий твір певній організації для використання або автор бере на себе обов’язок створити певний твір і передати його для використання обумовленим у договорі способом.

Відповідно до законодавства України, особі, що має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким способом або всіма відомими способами на основі авторського договору. З іншого боку, використання твору будь-якою особою дозволяється виключно на основі авторського договору, за вийнятком випадків, коли допускається вільне використання твору.[1]

Розрізняють такі види авторських договорів:

Про передачу виключного права на використання твору: власник авторського права передає іншій (тільки одній) особі право використовувати твір певним способом, а також передає право дозволяти або забороняти використання цього твору іншим особам. При цьому за володілцем авторського права залишаються лише права, що не передаються (невідчуджувані).

Про передачу невиключного права на використання твору: власник авторського права на твір передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.

За авторським договором замовлення автор зобов'язується створити у майбутньому твір відповідно до умов цього договору і передати його замовникові. Договором може передбачатися виплата замовником авторові авансу як частини авторської винагороди.

50. Загальна характеристика договору про передання виключних майнових прав

Стаття 1113. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності

1. За договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

2. Укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше.

3. Умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об'єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим цим Кодексом та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об'єктів, є нікчемними.

1. Особа, яка має виключні майнові права інтелектуальної власності, зазначені у ст. 424 ЦК, може передати їх будь-якій іншій особі повністю або частково. За договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона передає другій стороні частково чи у повному складі майнові права відповідно до закону та на визначених договором умовах. За ст. 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права будь-якій іншій особі повністю або частково. При цьому відповідно до зазначеного Закону передача майнових прав автора (чи іншої особи, котра має авторське право) оформлюється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським догово­ром, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені у авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

2. Укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні або будь-які інші договори на використання об'єкта права інтелектуальної власності, що були укладені раніше.

3. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не повинен передбачати умов, що обмежують право творця на створення у майбутньому інших творів на зазначену у договорі тему чи у вказаній галузі, а також умов, які погіршують становище творця відповідного об'єкта або його спадкоємців порівняно із становищем, передбаченим ЦК та іншими законами. Наявність цих умов у договорі не створює для сторін відповідних правових наслідків.