- •1. Поняття, предмет та склад юридичної науки.
- •2. Суб*єктивне юридичне право і юридичний обов*язок, як зміст правовідносин.
- •3. Предмет,метод, ознаки теорії держави і права.
- •5. Держава:поняття, ознаки, сутність.
- •8. Поняття, основні риси застосування правових норм
- •9. Влада: поняття, види. Ознаки державної влади. Співвідношення державної і політичної влади.
- •10. Поняття, склад, види правомірної поведінки.
- •11. Втілення принципу розподілу влади у державному апараті України. Закріплення системи стримувань і противаг в Конституції України.
- •13. Загальне поняття та елементи форми держави.
- •14. Система права: поняття, ознаки, структура. Співвідношення системи права і системи законодавтва.
- •15. Поняття державного устрою. Види устрою сучасних держав, їх характеристика.
- •35. Предмет, функції юридичної науки, її завдання на сучасному етапі державно-правової розбудови.
- •37. Різноманіття теорій походжень держави, їх зміст.
- •41. Причини і форми виникнення держави.
35. Предмет, функції юридичної науки, її завдання на сучасному етапі державно-правової розбудови.
Предмет юридичної науки – це об’єктивні властивості держави і права в їх поняттєво – юридичному розумінні та вираженні, загальні та окремі закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права в їх структурній багатоманітності.
Функції юридичної науки – це основні напрямки юридичного пізнання і вираження юридичного знання.
онтологічна (пізнавальна) – вивчення найзагальніших сутнісних явищ і процесів у державному житті.
евристична – пізнання нового в державно-правовому житті, відкриття раніше невідомих закономірностей буття держави і права.
прогностична – передбачення розвитку державно-правових процесів.
практична – обслуговування практики.
політична – допомога у формуванні державно-правової політики, роз’ясненні політичних і законодавчих рішень.
37. Різноманіття теорій походжень держави, їх зміст.
Теологічна – найдавніші представники : Аврелій Августин та домініканський чернець, видатний вчений богослов Хома Аквінський. Згідно з цією теорією, творцем всього земного є Бог. Походження держави від Бога обгрунтовує її вічність і непорушність, Підтвердженням цього є Старий Заповіт.
Патріальхальна – виникла в Стародавній Греції та рабовласницькому Римі. Основоположником був Арістотель, який вважав, що держава походить від сім’ї, яка шляхом розвитку переходить у рід, від роду до племені, до об’єднення племен і до виникнення народності – союзу племен та є результатом її історичного розвитку і розростання. Державна влада походить від влади батька до старійшини і до вождя. Абсолютна влада монарха є продовженням влади батька.
Договірна – виникла в Стародавній Греції, пізніше була сформована і обгрунтована у працях Ш. Л. Монтеск’є, Г. Гоббса і Ж. Руссо. За цією теорією заради миру і благополуччя відбувається об’єднання людей у державу на основі договору між людьми, що до цього часу перебували у «природньому стані» – війни всіх проти всіх. Договір укладався між кожним членом суспільства і майбутньою державою про те, що одні будуть управляти, а інші виконувати управлінські рішення. Люди передавали частину своїх прав державній владі, натомість отримували обов’язок підкорятися їй, а держава зобов’язувалася охороняти права кожної людини. Правителі – представники народу, які повинні звітувати перед ним і змінюватися за їх волею. Положення цієї теорії були закріпленні у Декларації незалежності США.
Психологічна – виникнення держави і права обгрунтовується завдяки особливими властивостями, що лежать у людській психіці, якій характерна потреба до покори, усвідомлення зажності від когось. Народ є інертною масою і не здатена до прийняття рішень, тому потребує постійного керівництва. Прихильником цієї теорії був Л. Петражицький, який пояснював виникнення держави психологічною потребою, одним здісйнювати владу, а іншим підкорятися.
Насильства – обгрунтовує виникнення держави, як результат завоювання одних племен іншими, держава є тією силою, що утворюється завойовниками, для отримання в покорі завойованих народів. Прибічниками цієї теорії є К. Каутський та Л. Гумплович.
Класова або соціально-економічна – обґрунтовує два підходи виникнення держави: один надає важливе значення виникнення класів і протиріч між ними, другий на першому місці ставить економічний розвиток суспільства: великі суспільні поділи праці, перехід від родової до приватної власності. Цю теорію підтримував Ф. Енгельс у праці «Походження сім'ї, приватної власності і держави».
Органічна - Ч. Спенсер у 19 ст. порівняв державу з людським організмом, де окремі біологічні органи тотожні органам управління: галузям господарства.
Космічна – держава рекомендована як вища організація управління суспільством іншими космічними цивілізаціями.