15. Поняття державного устрою. Види устрою сучасних держав, їх характеристика.

Форма державного устрою - порядок поділу території на певні складові частини і співвідношення влади між ними та державою в цілому.

Деякі унітарні держави (Велика Британія, Грузія, Данія і т. д) включають автономні утворення (адміністративні автономії). В Україні – це Автономна Республіка Крим. Такі держави називають децентралізованими унітарними державами або унітарними державами з елементами федералізму.

Види унітарних держав:

• Централізовані – на чолі місцевих органів влади перебувають призначені з центру посадові особи, корті підкорюють собі місцеві органи самоврядування.

• Децентралізовані – місцеві органи влади обираються населенням, самостійно вирішують більшість питань місцевого значення.

Федерація - це складна держава частини якої є державними

утвореннями, що мають суверенні права.

Ознаки:

• Наявність єдиної територіальної федерації що складається із територій – суб’єктів федерацій.

• Наявність загальної конституції і конституції суб’єктів федерації.

• Наявність федерального двопалатного парламенту і парламенту суб’єктів федерації.

• Наявність федерального уряду і органів управління суб’єктів федерацій.

• Наявність громадянства цієї федерації і її суб’єктів, у у раді федерацій допускається подвійне громадянство (ФРН, Австрія).

• Наявність єдиної податкової і грошової системи.

• У міжнародних відносинах виступає як федерація в цілому, так і кожний із її суб’єктів.

• Можливість федерацій мати власну судову систему (США).

Види федерацій за способом створення:

• Договірні – виникають на основі угоди, договору, пакту – створюються, як правило «знизу».

• Конституційні – засновуються шляхом прийняття конституцій – створюються головним чином «зверху» (Індія).

• Договірно – конституційні – (їх більшість – США, ФРН, Швейцарія).

Конфедерація – це тимчасовий союз держав, які об’єдналися для досягнення певної мети: економічної, військової, політичної тощо, а в інших питанях зберігають свою самостійність.

Ознаки:

• Відсутність спільної єдиної території і державного кордону.

• Наявність загального конфедеративного органу, що складається з делегатів суверенних держав.

• Наявність вільного права виходу з конфедерації

• Рішення органу не є обов’язковим і не спричиняє санкцію

• Наявність права вільного виходу з складу конфедерації кожного із її суб’єктів.

• Відсутність суверенітету конфедерації, збереження суверенітету і міжнародно-правового статусу учасників конфедерації

• Відсутність загальних: конституції, системи законодавства, громадянства, судової та фінансової системи.

• Відсутність загальних законодавчих органів і системи управління.

• Рішення загального конфедеративного органу не є обов’язковим і не спричиняє ніяких санкцій.