13. Загальне поняття та елементи форми держави.

Форма держави – порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади

в країні.

Структура форми держави – стійка єдність елементів, їх зв’язків, цілісності, зв’язків елементів із цілим.

• Форма державного правління(Порядок утворення та організації вищих органів державної влади, принципи їх взаємодії з іншими державними органами, політичними, партіями, соціальними групами. )

• Форма державного устрою (Порядок поділу території на певні складові частини і співвідношення влади між ними та державою в цілому )

• Форма державного режиму (Порядок здійснення державної влади у певні способи певними методами і засобами. )

Статтею 1 Конституції України проголошено: «Україна є суверенна, незалежна, демократична, правова держава», що визначило основні характерні риси України як держави.

Виходячи з цього, можна стверджувати про її прагнення до демократичного державного режиму. Разом з тим необхідно підкреслити, що, на відміну від форми правління, форми державного устрою, форма державного режиму у великій мірі залежить від методів здійснення державної влади.

Конституція України (ст. 2) за формою державного устрою визначила Україну як унітарну державу з певним автономним утворенням, яким є Республіка Крим. Це означає, що Україна - єдина централізована держава, територія якої поділена на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають суверенітету. Основні засади правового статусу Республіки Крим викладені у ст.ст.134-139 чинної Конституції.

У ст. 5 Конституції України встановлено, що Українська держава має республіканську форму правління. Це положення Конституції не деталізоване, але аналізуючи інші статті цього акту, можна зробити висновок, що Україна є президентсько-парламентською республікою.

Щодо конституційних форм правління, державного режиму й устрою України важливими є основоположні принципи, проголошені в Конституції.

Зокрема, у ст. З закріплено, що «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю». Ст. 6 проголошує, що «державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України». Для характеристики форми держави цінним є положення про те, що "народ визнається носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні", що міститься у ст. 5 Конституції України.

14. Система права: поняття, ознаки, структура. Співвідношення системи права і системи законодавтва.

Система права – це об'єктивно обумовлена системою суспільних відносин внутрішня структура права, яка складається з взаємозалежних норм, логічно розподілених за галузями, підгалузями та інститутами.

Ознаки системи права:

• обумовленість реально існуючою системою суспільних відносин;

• органічна цілісність, єдність і взаємозв'язок правових норм, а не їх випадковий набір;

• структурна багатоманітність.

Елементи системи права:

• Норма права

• Галузь права

• Інститут права

• Підгалузь права

Законодавство — форма життя права. Саме законодавство надає нормам права формальну визначеність (одна з ознак права).

Систем а законодавстав – це система всіх упорядкованих певним чином законів даної країни, а також міжнародних договорів ратифікованих парламентом.

Система права і система законодавства співвідносяться між собою як

зміст і форма. Позаяк поняття системи права характеризує сутнісну внутрішню

сторону об'єктивного права, поняття системи законодавства відбиває його

зовнішню сторону — форму.

Відмінності між системою права і системою законодавства:

• Система права є невидимою, оскільки відбиває внутрішню будову права, а система законодавства є видимою, зовнішньою формою системи права.

• Система права є сукупністю правових норм, а система законодавства -сукупністю нормативно-правових актів.

• В системі права норми права логічно розподілені за галузями, підгалузями та інститутами. У системі законодавства нормативно-правові акти об'єднані за галузями законодавства, які поділені на інститути законодавства.

• Система права складається з галузей права, які мають свій предмет і метод правового регулювання, а система законодавства включає галузі законодавства, в яких відсутній метод регулювання, а предмет регулювання не завжди однорідний, як у галузей права.

• Система права має лише галузеву, горизонтальну будову, а система законодавства може мати будову і горизонтальну (галузеве), і вертикальну (ієрархічне).

• Первинний елемент системи права — норма права зі своєю структурою: гіпотеза, диспозиція, санкція, а первинний елемент системи законодавства — стаття закону, яка містить нормативне розпорядження, котре, як правило, не містить у собі всі три структурні елементи логічної правової норми.

• Система права формується об'єктивно, відповідно до існуючих суспільних відносин, а система законодавства створюється в результаті цілеспрямованої діяльності уповноважених суб'єктів і тому включає суб'єктивний момент.

• Структурні елементи системи права не мають зовнішніх реквізитів: назв розділів, статей, глав та інших частин, властивих закону. Структурні елементи системи законодавства (нормативно-правові акти), як правило, мають назви розділів, глав, статей.