1.6 Планування і структура спортивного тренування.

Спортивне тренування – багаторічний і цілорічний процес. Багаторічний план тренування створює загальну картину, визначає головну ціль, задачі й основні засоби тренування. Для кожного року, крім того, визначається приватна ціль, поетапно планується ріст спортивних результатів.

Тренувальний процес складається з повторюваних відрізків часу – циклів. У залежності від виду спорту розрізняють великі (багаторічні, річні), середні (сезонні, місячні, змагальні) і малі 9тижневі) цикли.

Річний тренувальний цикл у ряді видів спорту складається з трьох періодів: підготовчого,змагального і перехідного. Така періодизація ґрунтується на закономірностях розвитку «спортивної форми» і календарних термінах основних змагань. При цьому важливо, щоб головні змагання потрапляли в межі змагального періоду, а контрольні, учбово-тренувальні й інші другорядні змагання планувалися на підготовчий період. Кількість змагань повинна бути такою, щоб створювалися умови для удосконалювання фізичних і морально-вольових якостей спортсмена. Інтервали між змаганнями повинні забезпечувати відновлення і подальше збільшення працездатності.

При плануванні процесу спортивного тренування необхідно враховувати підсумки минулого тренувального періоду, результати лікарського обстеження спортсмена, слабкі і сильні сторони його підготовленості, що виявилися, а також інші моменти , на яких варто сконцентрувати увагу в плані майбутніх занять.

У ході підготовчого періоду створюються передумови для придбання «спортивної форми», розширюються функціональні можливості організму спортсмена. У цьому періоді до 60 – 70 % часу приділяється ЗФП, наприкінці періоду більше уваги приділяється спеціальним вправам, підготуванню до змагань.

Задачею змагального періоду є зберігання і поліпшення «спортивної форми», досягнення максимальних спортивних результатів. Головними засобами цього періоду тренування є безпосередньо змагальні вправи, а основним методом виступають змагання. Об’єм тренувальних навантажень збільшується за рахунок засобів спеціальної підготовки. Типовим для цього періоду буде змагальний (а не тижневий) мікроцикл: його зміст і розкладка навантаження визначаються числом днів між змаганнями. Змагальні мікроцикли сполучаються з так званими розвантажувальними, що дозволяє уникнути пере тренованості, а до відповідальних змагань підійти в стані найвищої готовності.

У перехідному періоді проводиться активний відпочинок при зберігання визначеного рівня тренованості. Вся робота в цей період спрямована на ліквідацію наслідків стомлення, що накопичилося.

Зміст робочого циклу конкретизується в річному плані тренування, в якому враховуються особливості умов (вид спорту, можливості спортивної бази, характер роботи або навчання й ін.). Річний план робиться невеликим за об’ємом і наочним. При його упорядкуванні застосовується принцип помісячного планування учбово-тренувального процесу. Тижневий цикл спортивного тренування полягає в деталізації місячного плану, упорядкування тижневих планів занять. Процес планування спортивного тренування завершується упорядкуванням плану-конспекту на одне тренувальне заняття. Всі учбово-тренувальні і самостійні тренувальні заняття мають подібну структуру і складаються із трьох частин: підготовчої, основної і заключної.

Підготовча частина учбово-тренувального заняття (розминка) має на меті «розігріти» організм, підготувати опорно-руховий апарат і внутрішні органи до майбутньої роботи. Звичайно ця частина ділиться на загальну і спеціальну розминку. Загальна розминка підвищує працездатність організму; спеціальна розминка готує спортсмена до виконання основних тренувальних або змагальних вправ. Основна частина заняття приділяється для вивчення й удосконалювання нових рухів, для роботи над вихованням фізичних якостей спортсмена. Зміст цієї частини заняття залежить від періоду тренування, підготовленості спортсмена й інших умов. Заключна частина учбово-тренувального заняття або самотренування використовується для переключення від роботи до відпочинку і повинна створювати найкращі умови для прискореного протікання відбудовних процесів.

Методично правильно сплановане заняття дозволяє забезпечити плавне наростання фізичного навантаження від початку заняття до його середини, а також плавно знизити навантаження від початку заняття до його середини, а також плавно знизити навантаження до його закінчення. Така фізіологічна крива є найкращою реакцією організму на будь-яке навантаження.