1.5 Форми організації спортивного тренування.

У практиці підготовки спортсмена виділяються основні форми організації спортивного тренування: учбово-тренувальні заняття в спортивних секціях і командах, участь у спортивних змаганнях, самостійні тренувальні заняття спортсмена.

Учбово-тренувальні заняття в спортивних секціях і командах проводяться за постійним розкладом і при педагогічному керівництві тренера (викладача фізичного виховання). Ці заняття спрямовані на навчання спортсмена і підвищення його спортивної майстерності.

Участь у спортивних змаганнях стимулює учбово-тренувальний процес, виховує в спортсменів волю, риси самостійності і відповідальності перед колективом за результати свої діяльності, спортивної підготовленості. Змагання проводяться відповідно до положень і правил, затверджених відповідними організаціями. Їх проводять спеціально створені суддівські колегії. Спортсмени на змаганнях виступають, як правило, самостійно: виконують розминку, ведуть спортивну боротьбу, відпочивають між спробами і т. п.

Самостійні тренувальні заняття (самотренування) спортсмени проводять індивідуально або в складі невеликої групи. Самотренування зорганізується в позаочний час за індивідуальним планом. Звичайно заняття проводяться без особистої участі тренера: він лише допомагає в їхньому плануванні, аналізі й оцінці. Найбільшого успіху в самотренуванні досягають учні, добре підготовлені теоретично, що займаються в спортивних секціях. Таких самостійних тренувальних занять може бути 1,2 і 3 на тиждень. У канікулярний же період, під час виробничої практики можна збільшити кількість занять до 5-6 на тиждень. Тривалість кожного такого заняття коливається від 1 до 1,5 – 2 годин.

Іншими формами самостійних занять фізичними вправами, що сприяють росту рівня тренованості спортсмена, є ранкова спеціалізована гімнастика, виконання домашніх завдань, активна участь у фізичній праці й ін.

Ранкова спеціалізована гімнастика (РСГ) являє собою збільшену за часом ранкову гігієнічну гімнастику, в якій, крім гігієнічних і оздоровчих, ставляться і вирішуються приватні задачі з удосконалювання окремих елементів техніки, виховання окремих фізичних якостей, наприклад сили. Тривалість одного заняття індивідуальна і може коливатися від 30-40 до 50 хв. За структурою таке заняття РСГ нагадує учбово-тренувальне заняття: воно включає всі три його частини – підготовчу, основну і заключну. Перша частина більш тривала, у ній вирішуються переважно гігієнічні задачі, властиві ранковій гімнастиці. Основна ж частина невелика: в РСГ не застосовують великих об’ємів і інтенсивних навантажень. Її засобами є ходьба, біг, нескладні елементи техніки обраного виду спорту, інші спеціальні вправи.

У тренувальних цілях виконуються також домашні завдання. У них,як правило, включають вправи, спрямовані на переважне виховання найбільш важливих для даного спортсмена фізичних якостей, на ліквідацію відставання в техніці окремих рухів.

Фізична праця, участь у туристських походах, рухливі ігри й інші додаткові форми занять фізичними вправами також можуть використовуватися для підвищення рівня тренованості спортсменів. Більшість цих форм можна застосовувати самостійно, на додаток до учбово-тренувальних занять.

Велике значення для підвищення ефективності тренувального процесу мають врахування і аналіз проробленої роботи. Документом обліку є «Щоденник спортсмена», в якому перераховуються учбово-тренувальні і самостійні заняття, фіксуються об’єм і інтенсивність фізичних навантажень, засоби і методи, результати спортивних змагань, робляться оцінки про самопочуття, ефективності відбудованих заходів, записуються зауваження і побажання тренера.

Високі досягнення в сучасному спорті неможливі без правильного застосування різноманітних відбудовних заходів: вони стали органічною складовою частиною підготовки спортсмена. До числа відбудовних відносять психолого-педагогічні і медико-біологічні засоби. Для всіх учнів доступними медико-біологічними засобами є обґрунтований режим життя, раціональне харчування і достатнє вживання вітамінів, різні види масажу і самомасаж, водні процедури, лазня, перебування на свіжому повітрі й ін.. застосування інших медико-біологічних засобів відновлення працездатності призначається і контролюється лікарем і тренером. Тому перед тим як приступити до самостійних занять фізичними вправами, до самотренування, варто порадитися з тренером, викладачем фізичного виховання.