1. Поняття к-ції та її суть.

Поява к-цій пов’язана із приходом буржуазії до вл., яка намагалася закріпити кап.відносини, змінити монархію на рес-ку, закріпити осн.п-а і свободи гр-н. Серед перших к-цій в світі мож.назвати К-цію США 1787 року, К-цію Пилипа Орлика 1710 року, К-цію Фр, 1791, К-цію Польщі, 1791 року. Вони відображали лозунги б-би буржуазії проти абсолютизму, розмежовували ф-ції трьох гілок вл., давали перелік буржуазних демократи.п-в і свобод. Таким чином виникла концепція конституціоналізму, яка виникла з ідей природничого п-ва та була антитезою феодальної тиранії. К-ції не тільки обмеж.вл.монарха, але й встановл.процедури здійс-ня владних ф-цій. Існує багато визначень к-цій, які залежать від національного фактору, історичного роз-ку. Так, напр..нім.вчений Г.Еллінек визначає к-цію як сукуп-сть прав.положень, які встановл.вищі ор-ни д-ви, порядок їх скликання для виконання ними своїх ф-цій, їх взаємні відносини і компетенцію, а також принципові положення індивіда по відношенню до держ.вл. Англічанин С.Ф.Стронг визначає к-цію як сукуп-сть принципів, у відповідності з якими регламентується д-сть ор-нів влади, права підлеглих і відносини між ними. Американець Ч.Берд к-цію визначає як документ, який встановлює межі активності ор-нів влади, вказує на межі їх повноважень та визначає свободи гр-н. Отже, к-ція – це норм.акт, який закріплює основні устої державного та сусп.життя в інтересах більшості громадян і є стержнем всієї правової с-ми конкрет.кр-ни. К-ція є осн.дж-лом К.П., з-ном, який визначає найбільш характерні риси, особливості та ін.важливі характеристики д-ви і права, закріплює держ/прав.устрій держави, таким чином вона відображ.ек.,соц.,реліг.та ін.особл-сті д-ви, але к-ції зарубіж.країн мають і спільні риси: 1) всі к-ції проголош.ідею нар.суверинітету. 2) всі к-ції закріпл. різ.сп-би вир-ва і різ.форми власності, і в першу чергу прив.власність на засоби вир-ва. 3) в к-ціях закріпл.осн.принципи теорії поділу влад (сис-ма стримувань і противаг). 4) всі к-ції встановл.форму правл-ня відповідної д-ви (рес-ку чи монархію). 5) к-ції закріпл.форму держ.устрою (унітарну чи федерацію). 6) к-ції проголош.п-ва і свободи гр-н. 7) к-ції закріпл.принципи орг-ції с-ми влади (встановл.інс-тут Президента, уряду, парл-нту). 8) спостерігається розширення предмету регул-ня к-ції, порівняно із к-ціями 17-18ст. Серед осн.характеристик к-цій виділяють основоположний хар-р, установчість, народність, стабільність, легітимність. Інші автори називають такі юридичні властивості к-цій: 1) К-ція є осн.з-н і формулює вихідні начала для ін галузей п-ва 2) К-ція наділена вищою юр.силою. - Верховенство к-ції закріплено в самосу тексті к-ції та підтримується за допомогою норм та спец.ор-нів. - Тобто норми к-ції мають головне значення по відношенню до ін.норм. Якщо норми з-ва суперечать к-ції, то вони не застос., не діють. - З-ни та ін.підзак.акти повинні прийматися за правилами і процедурою, встановленою к-цією і ор-нами, створеними к-цією. - нищестоячі акти, з-ни повинні відповідати к-ції та не суперечити їй. 3) К-ція виступає юридичною базою поточної нормотворчості, на ос-ві і на виконання к-ції видаються всі ін.норм.акти. 4) Норми к-ції є нормами прямої дії. 5) К-ція і її норми мають найбільш високу стабільність порівняно із ін.нормами п-ва, оск.вони регул.найбільш важливі сусп.віднос. 6) підвищений ступінь охорони к-ції з боку д-ви, конст.норми забезпечуються ін.галузями п-ва, всіма держ.ор-нами, о.м.с., посад.особами. Під сутністю к-ції розуміють закріплення важливих моментів д-сті д-ви, осн.ор-нів д-ви, зв’язків між ними, тобто закріплення державного мех-зму і статусу ос.в д-ві. Сутність к-ції в тому, що це осн. з-н, який володію вищою юр.силою. Це фундамент прав.с-ми. Сутність к-ції проявляється також в тому, що вони відображають баланс осн.соц.інтересів в сус-ві. Об’єктами конст.регул-ня є групи сусп.віднос., які регул.к-ція, ними виступають: 1. Головною являється група відносин, пов’язаних із орг-цією вищої держ.вл., т обто закріплюється держ.мех-зм, порядок його утв-ня і функціонування. 2. Об-том конст.регул-ня виступає правовий статус особи: п-ва, свободи та об-ки гр.-н. 3. Відносини, які регул.держ.устрій кр-ни. В федеративній д-ві особлива увага приділяється питанням про стр-ру і співвідношення федеральної влади та влади суб-тів федерації. 4. питання, які стос.взаємовідносин з ін д-ами. 5. Норми, які закріпл.соц.роль д-и. 6. норми, яків регул.порядок зміни к-цій, прийняття нових к-цій. Ф-ції конституцій – це те, для чого вона приймається і працює. До них відносять: 1. юр.ф-ція, тобто регул-ня певних сусп.віднос., формування і закріплення осн.моментів життя д-сті д-и. 2. політ.ф-ція полягає у закріпленні політик.устрою, співвідношення політ.сил всередині конкретної д-и і надання їм можливості вільного функціонування і вільної політ.б-би. 3. ідеологічна ф-ція розуміється як ф-ція найвищого прав.авторитету для гр-н та д-ви, тобто к-ція – це з-н, який виховує повагу до п-ва та найбільш важливих цінностей в д-ві.