- •1. Поняття конституційного права зарубіжних країн.
- •2. Предмет к.П.З/к.
- •3. Метод к.П.З/к.
- •4. Система к.П.
- •5. Джерела конституційного права зарубіжних країн.
- •1. Поняття к-ції та її суть.
- •2. Види к-цій.
- •3. Порядок прийняття, зміни і припинення дії к-ції.
- •4. Правовий захист к-цій.
- •1. Поняття сусп.Устрою і політ.С-ми сус-ва.
- •2. Громадські орг-ції як елементи політичної сис-ми.
- •1. Політично-правові ос-ви взаємовідносин між д-вою та особою. Права і свободи громадян: загальна хар-ка.
- •2. Класифікація конст.П-в і свобод громадян.
- •3. Громадянство: порядок набуття і втрати.
- •1. Поняття політичної партії.
- •2. Види політ.Партій.
- •1. Форма держави.
- •2. Форма правління.
- •4. Форма державного устрою.
- •1. Виборче право. Поняття, види і принципи виборів.
- •2. Організація і проведення виборів.
- •3. Виборчі сис-ми: поняття, види.
- •4. Референдум.
- •1. Поняття і юридична природа інституту глави держави у зарубіжних країнах.
- •2. Порядок заміщення глави держави у зарубіжних країнах.
- •4. Повноваження глави держави.
- •5. Віповідальність глави держави у зарубіжних країнах
- •1. Поняття та етапи розвитку парламенту і парламентаризму. Місце і роль парламентів у системі влади в зарубіжних країнах.
- •2. Класифікація парламентів.
- •3. Структура парламентів.
- •4. Формування парламентів.
- •5. Припинення повноважень парламентів.
- •8. Конституційно-правовий статус депутата в зарубіжних країнах.
- •2. Види урядів.
- •3. Порядок формування уряду, його склад і структура.
- •4. Порядок діяльності уряду.
- •5. Повноваження уряду.
- •6. Відповідальність уряду.
- •1. Поняття судової влади і її місце у зарубіжних країнах.
- •2. Судові системи зарубіжних країн.
- •3. Конституційний статус суддів у зарубіжних країнах.
- •1. Поняття місцевого самоврядування та управління.
- •2. Системи місцевого самоврядування.
- •3. Компетенція місцевих органів управління
- •4. Відносини місцевих органів із центральними органами держави.
- •1. Конституційні основи
- •2. Конституційно-правовий статус людини і громадянина.
- •3. Партійна система.
- •4. Організація і діяльність органів влади
- •5. Державний устрій та Організація влади на місцях.
- •1. Конституційні основи
- •2. Права і свободи громадян
- •3. Організація та діяльність органів влади.
- •4. Судова система.
- •5. Державний устрій. Місцеве самоврядування.
3. Громадянство: порядок набуття і втрати.
Громадянство – прав. приналежність ос. до д-ви, яка породж. конст/прав. зв’язок між ними. Категорія підданство як пр-ло застосовується у країнах із монарх.формою правл-ня. Взаємний прав.зв’язок , який виникає внаслідок належності ос.до гром-ва тієї чи ін.д-ви полягає у: - рівності гром-н в межах д-ви та поза її межами; - охороні людей в д-ві та поза її межами; - відповідальності особи перед д-вою. Громадянство є важливим елементом конст.статусу ос. Д-ва пошир.свою вл.на своїх гр.-н як на своїй тер.так і за її межами. Так само і гр.-нин може вимагати захисту своїх інтересів з боку д-ви свого громадянства, де б він не знаходився. Гр.-во як суб.п-во включ.в себе ряд правомочностей: п-во проживати на тер.д-ви, володіти всім комплексом п-в і свобод, обов’язків, займати держ.посади, вільно залишати і повертатися на тер.своєї д-ви., користуватися захистом держ.вл. Набуття гр.-ва: 1. за народженням (філіація) – на ос-ві а) «права крові», чи б) «права грунту». В деяких країнах ці два принципи поєднуються. Колізія в нац.з-ві з пит.набуття гр-ва може привести до набуття гр-ном подвійного гр-ва. 2. прийняття в громадянини (натуралізація) – а) в силу закону (тобто не заснована на осбис.виборі ос., напр..в Італії вступаючи в шлюб з Італьянцем дружина автоматично набуває гр-во Італії); б) індивідуальна натуралізація може мати місце за клопотанням ос., яке, як пр-ло, подається на ім’я глави д-ви і прийняття в гр-во оформляється спеціальним актом. Натуралізація може мати місце, якщо ос.проживає певний строк на тер.відп.д-ви, належ.до певної релігії, нації ... 3. Оптація – вибір гром-ва у випадках, коли змін.держ.приналежність тер., на якій проживає гром-н. 4. Поновлення гром-ва осіб, які його були втратили (серез зміну сім.стану...) 5. Репатріація – коли гром-во втрачали великі верстви нас.в силу важл.історич.подій (напр..повернення євреїв на свою історичну Батьківщину Ізраїль). 6. Дароване гром-во (за особл.заслуги і в особл.порядку Припинення гр-ва – розрив зв’язку між гр-ном і д-вою. 1. в рез-ті добровіл.виходу з громадянства (через політ., сім.мотиви); 2. втрата гром-ва (з причин, передбач.з-вом д-ви гром-ва, напр..якщо гром-н поступить на держ.чи війс.сл.ін.д-ви) 3. внаслідок позбавлення гром-ва осіб, які вчин.дії,що наносять шкоду д-ві (це є вид держ/прав.санкції, як пр-ло застос.тільки до натуралізованих гром-н). Якщо ос.з певних причин втратили гром-во, вони мають право клопотати про його відновлення. В деяких кр-нах є інс-тут почесного гром-ва, який викон.як пр-ло політ., пропагандистську роль. Апатриди – ос.без гром-ва (це як пр-ло політ.емігранти). Біпатризм – подвійне гром-во. В більшості кр-нах не визнається, але є і певні угоди між д-вами, які допускають подвій.гром-во. Прав.статус іноземців в дем.д-вах не відріз.від статусу гром-н д-ви, крім наділення їх політ.п-вами, і то не у всіх кр-нах. Напр..постійнопроживаючі у Великобританії іноземці, які мають нерухомість мають право голосу. Для отримання гром-ва в США встановл.5-річний термін легального пребування в д-ві, Фр., Великобрит. – 8 років, Швейцарія – 12 років. У багатьох країнах (США, Канада, Франція) для отримання гром-ва необхідним є достатнє знання мови, наявність можливості забезпечити себе та свою сім’ю матеріально (Фінляндія, Норвегія, Швеція); ведення добропорядного способу життя та бездоганне моральне обличчя бажаючого натуралізуватися (США, Канада, Грузія). Нелегальні іноземці ніякими п-вами в д-ві перебування не наділяються (за винятком гуманітарних).