- •1. Поняття конституційного права зарубіжних країн.
- •2. Предмет к.П.З/к.
- •3. Метод к.П.З/к.
- •4. Система к.П.
- •5. Джерела конституційного права зарубіжних країн.
- •1. Поняття к-ції та її суть.
- •2. Види к-цій.
- •3. Порядок прийняття, зміни і припинення дії к-ції.
- •4. Правовий захист к-цій.
- •1. Поняття сусп.Устрою і політ.С-ми сус-ва.
- •2. Громадські орг-ції як елементи політичної сис-ми.
- •1. Політично-правові ос-ви взаємовідносин між д-вою та особою. Права і свободи громадян: загальна хар-ка.
- •2. Класифікація конст.П-в і свобод громадян.
- •3. Громадянство: порядок набуття і втрати.
- •1. Поняття політичної партії.
- •2. Види політ.Партій.
- •1. Форма держави.
- •2. Форма правління.
- •4. Форма державного устрою.
- •1. Виборче право. Поняття, види і принципи виборів.
- •2. Організація і проведення виборів.
- •3. Виборчі сис-ми: поняття, види.
- •4. Референдум.
- •1. Поняття і юридична природа інституту глави держави у зарубіжних країнах.
- •2. Порядок заміщення глави держави у зарубіжних країнах.
- •4. Повноваження глави держави.
- •5. Віповідальність глави держави у зарубіжних країнах
- •1. Поняття та етапи розвитку парламенту і парламентаризму. Місце і роль парламентів у системі влади в зарубіжних країнах.
- •2. Класифікація парламентів.
- •3. Структура парламентів.
- •4. Формування парламентів.
- •5. Припинення повноважень парламентів.
- •8. Конституційно-правовий статус депутата в зарубіжних країнах.
- •2. Види урядів.
- •3. Порядок формування уряду, його склад і структура.
- •4. Порядок діяльності уряду.
- •5. Повноваження уряду.
- •6. Відповідальність уряду.
- •1. Поняття судової влади і її місце у зарубіжних країнах.
- •2. Судові системи зарубіжних країн.
- •3. Конституційний статус суддів у зарубіжних країнах.
- •1. Поняття місцевого самоврядування та управління.
- •2. Системи місцевого самоврядування.
- •3. Компетенція місцевих органів управління
- •4. Відносини місцевих органів із центральними органами держави.
- •1. Конституційні основи
- •2. Конституційно-правовий статус людини і громадянина.
- •3. Партійна система.
- •4. Організація і діяльність органів влади
- •5. Державний устрій та Організація влади на місцях.
- •1. Конституційні основи
- •2. Права і свободи громадян
- •3. Організація та діяльність органів влади.
- •4. Судова система.
- •5. Державний устрій. Місцеве самоврядування.
2. Класифікація парламентів.
Види парламентів: o Залежно від повноважень: 1. парламенти з абсолютно необмеженою компетенцією; - існують в країнах англосаксонської системи права, а також в країнах тоталітарного соціалізму, де вони можуть приймати рішення з будь-яких питань; - але, наприклад, у Великобританії все рівно існують питання королівської прерогативи (питання війни і миру); 2. парламенти з абсолютно обмеженою компетенцією; - існують у Франції та деяких франкомовних країнах Африки, її бувши колоніях (Мадагаскар та ін.); - вони приймають закони, які встановлюють основи правового регулювання, а вже детальне опрацювання тих чи інших питань здійснює виконавча влада, а також закони з питань, віднесених до їх компетенції, з усіх інших питань приймаються нормативні акти президента, уряду, міністрів; 3. парламенти з відносно визначеною, обмеженою компетенцією (консультативні). - такі парламенти існують як правило у федеративних державах (Індія, Малайзія, Німеччина); - наприклад, Конституція Індії встановлює три сфери повноважень: 1) питання, що відносяться до виключної компетенції федерації, 2) питання, віднесені до компетенції окремих штатів, 3) питання спільної компетенції парламенту та штатів. o Залежно від форми правління в державі: 1. парламенти в парламентарних республіках (Великобританія, Італія) - діє принцип парламентської відповідальності уряду; - парламент має право відправити уряд у відставку; 2. парламенти в президентських республіках (США) - жорсткий принцип поділу влади; - парламенти не володіють правом висловити вотум недовіри уряду чи уряд правом розпуску парламенту; - виконавча влада наділена правом вето, а законодавча влада правом імпічменту; 3. парламенти в країнах із змішаною формою правління (Франція, країни СНГ) - парламент має право вотуму недовіри уряду, а президент право розпуску парламенту; 4. країни, в яких парламент відіграє майже декоративну роль - іноді навіть застосовують термін «консультативні парламенти» (Катар); - парламенти при абсолютній владі монарха є так звані «квазіпарламенти»; - до цієї категорії відносять також парламенти в країнах соціалістичної орієнтації (Куба, В’єтнам), які скликаються 2-3 рази на рік, стопроцентно голосують «за», не утримуючись на не голосуючи «проти» рішень. o За структурою: 1. однопалатні; 2. двопалатні (відомі випадки функціонування парламентів і з більшою кількістю палат, але їх робота як правило була не продуктивною, наприклад, Союзна Скупщина Югославії у 70-ті роки складалася із 5-ти палат). o за роллю, яку відіграють парламенти 1. активні парламенти (конгрес США) - вони приймають закони, беруть участь у формуванні уряду та його відставці, наділені правами об’являти імпічмент; 2. реактивні парламенти (Великобританія, Австралія, Канада) - на парламенти впливає виконавча влада, але і парламенти впливають на уряд, тобто між цими двома гілками влади існує взаємозв’язок; 3. маргінальні парламенти - парламенти, які контролюються верховною виконавчою владою до такого степеню, що їх вплив на політику є дуже незначним; 4. мінімальні парламенти - парламенти як такі мають лише назву, а ніякого впливу на формування політики держави вони не мають.