3. Метод к.П.З/к.

Метод – це с-ма прийомів, сп-бів за доп.яких норми конкрет.галузі п-ва вплив.на конкрет.сусп.віднос.впорядковані відповідно до цілей прав.регул-ня. Як і в ін.галузях права, в К.П.застос.методи заборони (не здійс.певні дії), зобов’язання (здійс.певні дії), а також дозволу (дозволи здійс.певні дії). Останній метод найб.характерний для К.П. Одним із осн.методів К.П.є метод імперативно-владного впливу. Він передбачає не рівність сторін, а пряме здійснення влади, так як один суб’єкт – д-ва – реалізує свою владу, зобов’язуючи ін.суб-тів виконувати її владні приписи. До методів, властивих.лише конст.п-ву відносять: 1. метод владного впливу, який застосовується владою щодо суб-тів п-відносин у К.П. 2. метод загального (конст.) нормування, який є характерним для прав.закріплення статусу особи (за винятком політ.п-в). 3. метод конкретного регул-ня (притаманний для більшості конст/прав.відносин).

Метод к/п регул-ня хар-зується натупними рисами: - інтегративна роль методу к/п регул-ня поляг.в тому, що воля народу об’єднана в єдине ціле; - максимально високий юридичний рівень поляг.в тому, що к-ція б/я кр-ни, регул-чи різ.сусп.віднос., має найвищу юр.силу; - метод к/п регул-ня – це метод безпосередньо конституційного нормо закріплення; - установчий х-р методу к/п регул-ня поляг.в тому, що в сус-ві є віднос., які потреб.первинного закріплення, а таке здійснюється саме к-цією.\ - універсальний х-р методу конст.регул-ня полягає в тому, що норми К.П.безпосередньо регул.сусп.віднос.(пряма дія) чи здійс.опосередковану дію, оскільки є багато норм-принципів в К.П.; - поєднання стабільності і динамізму у процесі конст.регул-ня.

4. Система к.П.

Сис-ма К.П. – це таке розміщення норм К.П. по інститутах, яке дозволяє функціонувати їм як єдиному цілісному утворенню. К.П. складається з різ.структур.підрозділів, підсистем та елементів. До осн.елементів належать такі поняття як принципи К.П., конст/прав.інс-ти і норми К.П. Принципи К.П. – керівні ідеї, начала, які визначають осн.суть і х-ку даної галузі п-а. Принципи в ряді випадків закріплені в к-ціях, іноді вони є заг/людс.цінностями, в д-і є як пр-ло визначений перелік принципів, які складають ос-ву с-ми К.П. Найбільш заг.принципи закріпл.в к-ціях (напр..принцип нар.сув-ту, нар.представництва, поділу влади, свободи особистості, суд.захисту п-в і свобод, рівноправності гр.-н ...). Принципи подають заг.спрямованість всій галузі конст.права. Інститути К.П. – це певна сукуп-сть норм, яка регул.подібні, суміжні, однорід.сусп.відносини, тобто такі, які можна позначити одним заг.поняттям. Інс-ти К.П. легко визначити, звернувшись до б/я к-ції, оск.в б-сті випадків стр-ра к-ції і є переліком найважливіших інс-тів К.П. Часто ці інс-ти відрізняються складною стр-рою, тобто поділяються на субінститути. Напр..інс-тут особис.п-в і свобод, інс-тут гр.-ва охоплюються більш широким поняттям – прав.статус особи. Мех.-зм держ.вл.включ.такі інс-ти як глава д-ви, уряд, парл-нт, суд.с-ма. Зміни, які стаються у сусп.ж-ті ведуть до змін у К.П., тому можливими є поява нових інститутів К.П. Напр..в останні роки значного поширення набув інс-тут омбудсмена – уповноваженого з прав л-ни. Конс/прав.норми мають свою специфіку, оск.їх стр-ра як пр-ло не співпадає із класичною тріадою (гіпотеза, диспозиція, санкція), тому що вони мають більш узагальнений х-р. часто відсутніми є гіпотеза і санкція, а вся норма являє собою лише диспозицію (напр..«парл-нт складається з двох палат», «уряд відповідальний перед парламентом». Інколи гіпотези складають суттєву частину конст/прав.норми, напр..«законопроект вважається одобрений, якщо він прийнятий в ідентичній редакції кожною із палат парламенту». Санкції за порушення конст/прав.норм як пр-ло поміщені в інших галузях п-ва (напр..адм, крим.). Конст/прав.норми поділ.на норми матер.і процес.х-ру. За функціональною направленістю вони поділ.на регулятивні, установчі і охоронні, за сп-бом дії на суб-тів п-а: на управомочуючі і забороняючи. Є й ін.критерії класифікації конст/прав.норм, на пост.і тимчас.