- •Методичні вказівки щодо проведення, звітності та захисту виробничої технологічної практики для студентів спеціальності 5.05010201 “Обслуговування комп'ютерних систем і мереж”
- •1 Робоча програма виробничої технологічної практики
- •1.1 Мета і завдання виробничої практики
- •1.2 Організація та керівництво виробничою практикою
- •1.2.1 Вимоги до підприємств-баз практики
- •1.2.2 Обов'язки студента під час проходження практики
- •1.2.3 Керівництво практикою викладачами Державного вищого навчального закладу «Придніпровський енергобудівний технікум»
- •1.2.4 Рекомендації щодо попереднього вивчення літератури та інформаційних джерел на підприємстві
- •2 Програма виробничої технологічної практики
- •2.1 Загальні положення
- •2.2 Орієнтовний тематичний план виробничої технологічної практики
- •2.3 Зміст програми виробничої технологічної практики
- •2.3.1 Знайомство з підприємством і правилами внутрішнього розпорядку підприємства, інструктаж з техніки безпеки та охорони праці.
- •2.3.2 Виконання обов’язків згідно з місцем роботи у підрозділі підприємства
- •2.3.3 Робота над матеріалами з охорони праці, техніки безпеки, вивчення екологічного становища на підприємстві.
- •2.3.4 Збирання матеріалу з економіки та організації виробництва на підприємстві.
- •2.3.5 Узагальнення матеріалу і оформлення звіту з практики
- •2.4 Контроль роботи практикантів і звітність
- •2.5 Рекомендації до складання навчальних планів виробничої практики.
- •2.6 Основні вимоги до знань та вмінь студентів
- •3. Структура, зміст і обсяг звіту про виробничу технологічну практику й порядок його захисту
- •3.1 Структура й обсяг звіту
- •3.1.1 Титульна сторінка
- •3.1.2 Зміст звіту про практику
- •3.1.3 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •3.1.4 Основна частина
- •3.1.4.1 Вступ
- •3.1.4.2 Аналіз діяльності підприємства його техніко-економічні показники
- •3.1.4.3 Індивідуальне завдання
- •3.1.4.4 Організаційні обов'язки середнього та інженерно-технічного персоналу структурного підрозділу
- •3.1.4.5 Організація заходів з техніки безпеки і протипожежних заходів при обслуговуванні пристроїв обробки інформації
- •3.1.4.6 Технічний матеріал до звіту з технологічної практики
- •3.1.4.7 Загальні висновки
- •3.1.5 Перелік посилань
- •3.1.6 Додатки
- •3.2 Вимоги до оформлення звіту
- •3.2.1 Загальні вимоги
- •3.2.2 Нумерація сторінок звіту
- •3.2.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
- •3.2.4 Ілюстрації
- •3.2.5 Таблиці
- •3.2.6 Примітки
- •3.2.7 Виноски
- •3.2.8 Формули
- •3.2.9 Посилання
- •3.2.10 Додатки
- •3.3 Захист звітів про проходження практики
- •4. Список рекомендованої літератури
3.2.6 Примітки
Примітки розміщують у звіті за необхідності пояснення тексту або ілюстрації безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, до яких вони належать. Одна примітка не нумерується. Слово «Примітка» пишуть з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку дають текст примітки.
Приклад:
Примітка _____________________
Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітка» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери дають текст примітки.
Приклад: Примітки:
1.
2.
3.2.7 Виноски
Пояснення окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформлювати виносками.
Виноски позначають арабськими цифрами (порядкові номери) з дужками. Нумерація виносок повинна бути окремою для кожної сторінки.
Знаки виноски ставлять безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дається пояснення, та перед текстом пояснення.
Текст виноски розміщують під таблицею або в кінці сторінки і окремо від таблиці або тексту довжиною 30-40 мм, у лівій частині сторінки.
Текст виноски починають з абзацного відступу й виконують з мінімальним міжрядковим інтервалом.
3.2.8 Формули
Формули розмішують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, по центру сторінки. Формули слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.
Вище та нижче кожної формули повинен бути залишений один вільний рядок.
Номер формули складається з номера розділу, порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад, формула (1.3) — третя формула першого розділу.
Номер формули вказують на рівні формули або рівняння в дужках справа.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, які входять у формулу, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони подані.
Пояснення значень кожного символу й числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.
Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють. При перенесенні формули на знаку операції множення використовують знак "х".
Якщо в пояснювальній записці тільки одна формула або рівняння, їх нумерують згідно з вимогами, вказаними вище.
3.2.9 Посилання
Посилання в тексті звіту на джерела слід вказувати порядковим номером у квадратних дужках за "Переліком посилань", наприклад,".. .у роботах [ 1-4]".
У разі посилань на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки вказують їх номери. При посиланнях слід писати: "... у розділі 4 ..." "... по 3.3.4 ..." "... див. 2.1 ..." "... відповідно до 2.3.4.1", "... на рис. 1.3 ..." або "... на рисунку 1.3...", "... у таблиці 3.2 "...див. табл. 3.2...", "... за формулою (3.1) ...", "...у рівняннях (1.23) - (1.25)...", ".. .у додатку В ...".
3.2.10 Додатки
Додатки слід оформлювати як продовження звіту про комплексну практику на її наступних сторінках, розміщувати у порядку появи на них посилань у тексті звіту.
Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який пишуть зверху малими літерами, крім першої прописної, симетрично відповідно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами, з першої прописної, повинно бути написано "Додаток _" і велику літеру, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, Ї, Й, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б тощо. Один додаток позначається як додаток А.
При необхідності текст додатку може бути поділеним на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку. При цьому перед кожним номером проставляють позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатку А; Д.3.І – підрозділ 3.1 додатку Д тощо.
Існуючі в тексті додатка ілюстрації, таблиці, формули і рівняння слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, малюнок Г.1 - перший малюнок додатку Г; таблиця В.2 - друга таблиця додатку В; формула (А.1) - перша формула додатку А.
Якщо у додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх позначають, наприклад, малюнок А. 1, таблиця А. 1, формула (А. 1).
При посиланнях в тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: "... на. рисунку 1.2 "... у таблиці 2.3 ...", або "... у табл. 2.3 "... за формулою (3.1)..." "... у додатку (К.1)