Оборотні кошти
Оборотні кошти – предмети праці, які повністю беруть участь у виробничому процесі і цілком переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції (наданих послуг) протягом одного виробничого циклу, як правило, менше 365 днів.
Оборотні кошти поділяються на оборотні фонди та фонди обігу.
Оборотні фонди
Оборотні фонди – предмети праці, які споживаються протягом одного виробничого циклу і повністю переносять свою вартість на виготовлену продукцію.
До оборотних фондів відносяться:
Виробничі запаси (сировина, матеріали, тара, МШП)
Незавершене виробництво (предмети праці які не пройшли всі стадії технологічної обробки)
Напівфабрикати власного виробництва
Витрати майбутніх періодів – витрати які мають місце в даному звітному періоді, але відносяться др. наступних звітних періодів
Фонди обігу
Фонди обігу – засоби підприємства, залучені до обслуговування процесу обігу товарів.
Фонди обігу складаються з таких груп:
Готова продукція на складі
Товари на складі
Готова продукція та товари в дорозі
Готівкові кошти в касі та на розрахунковому рахунку
Дебіторська заборгованість
Тривалість одного обороту оборотних коштів – проміжок часу від моменту оплати рахунку постачальника за сировину чи матеріали до моменту отримання коштів на розрахунковий рахунок від покупців за відвантажену продукцію.
Показники оборотності оборотних активів відображають ефективність використання підприємством наявних оборотних коштів.
Коефіцієнт обороту – показує скільки оборотів здійснили оборотні кошти підприємства за аналізований період.
Коефіцієнт закріплення (завантаження) – показує частку оборотних коштів у кожній грошовій одиниці реалізованої продукції
Тривалість обороту
К – число календарних днів
Коб – коефіцієнт обороту
Показник використання оборотних коштів – відносне вивільнення оборотних коштів – відображає вигоду підприємства або його економію в результаті скорочення тривалості 1 обороту оборотних коштів
Нормування оборотних коштів
Нормування оборотних коштів – встановлення економічно обґрунтованих норм запасу за окремими елементами оборотних коштів.
Ритмічність, узгодженість та висока ефективність діяльності підприємства від підтримання оптимальних розмірів його оборотних коштів. Визначення оптимальних економічно обгрунтованих розмірів оборотних коштів підприємства здійснюється за допомогою нормування їх окремих елементів, тобто обчислення нормативу оборотних коштів.
Норматив оборотних коштів – це їх мінімальний плановий розмір у вартісному виражені, необхідний для забезпечення нормальної роботи підприємства.
Методи нормування оборотних коштів:
Аналітичний (аналіз потреб підприємства в оборотних коштах залежить від умов виробництва)
Коефіцієнтний (з використанням коефіцієнтів зміни умов виробництва)
Прямого розрахунку (обчислення нормативів за кожним нормованим елементом оборотних коштів).
Нормування оборотних коштів за трьома складовими оборотних коштів – виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція на складі:
Нормування оборотних коштів за виробничими запасами. Дає змогу запобігти можливих зривів виробництва через брак сировини і уникнути зайвих витрати через утримання надлишку запасів матеріальних ресурсів.
Мд – середньодобові планові витрати матеріальних ресурсів
Ц – ціна одиниці матеріальних ресурсів
Дз – норма запасу матеріальних ресурсів
Мріч – річні витрати матеріалів у попередньому періоді
Дк – кількість днів у плановому періоді
Кq – коефіцієнт що враховує зміни умов виробництва
Q – обсяги випуску продукції у плановому і базовому роках
Нмр – норма витрат певного матеріалу на одиницю і-го виду продукції
Qi – кількість одиниць продукції і-го виду
N – кількість видів продукції
Норма запасу – мінімальна необхідна кількість днів на яку потрібно передбачати запас матеріалів для забезпечення нормального функціонування підприємства.
Дтр – транспортний запас
Дпідг – підготовчий запас
Дтех. – технологічний запас
Дпот – поточний запас
Дст – страховий запас = Дпот/2
Нормування оборотних коштів за незавершеним виробництвом. Важливо мати певну кількість напівфабрикатів на кожному робочому місці та в процесі їх переміщення внаслідок аварій та інших непередбачуваних обставинах.
Qд – середньозважений випуск товарної продукції за їх собівартістю
Двц – тривалість виробничого циклу
Кнв – коефіцієнт наростання витрат у незавершеному виробництві
Q – випуск продукції за собівартістю протягом певного періоду часу
Дк – кількість днів у цьому періоді
С – собівартість виготовленого виробу
См – вартість матеріальних витрат у собівартості виробництва
Споч – одноразові витрати на початку виробничого циклу виготовлення продукції
Нормування оборотних коштів за запасами готової продукції. Збільшення залишків готової продукції на складах спричиняє уповільнення обороту оборотних коштів і вони не можуть бути використанні для більш прибуткових вкладів що скорочують рівень доходності підприємств. Для оптимальних залишків готової продукції на складі необхідно обґрунтувати норму їх запасів в днях. Норма запасу готової продукції на складі – кількість днів, необхідних для підготовки продукції для її реалізації.
Qд – одноденний випуск продукції підприємством за собівартістю, грн.
Дгп – норма запасу готової продукції, грн..
Ефект
Економічний ефект (Е) – виражений у вартісній (грошової) формі результат будь-яких дій (зокрема, зазначених вище господарських заходів).