- •Соціальна цінність праці вчителя. Функції вчителя в суспільстві.
- •Педагогіка як наука, її становлення та розвиток. Взаємозв'язок педагогіки з іншими науками.
- •Поняття розвитку і формування особистості. Основні фактори розвитку і формування особистості.
- •Поняття мети виховання. Фактори, які впливають на визначення мети виховання. Сучасне звучання головної мети виховання в контексті державних документів про освіту.
- •Навчання як вид пізнавальної діяльності людини. Методологічна основа процесу навчання.
- •Структура процесу навчання. Функції процесу навчання.
- •Система сучасних дидактичних принципів та їх характеристика.
- •Сутність змісту освіти та його складові компоненти. Фактори, що впливають на розробку змісту освіти.
- •2. Соціальні та наукові досягнення.
- •9. Поняття про методи, прийоми, засоби навчання. Класифікація методів навчання за джерелом знань та їх загальна характеристика.
- •Словесні методи навчання.
- •10.Поняття про форми навчання, їх особливості.
- •Урок як основна форма організації навчання, його особливості. Сучасні вимоги до уроку.
- •Поняття про контроль успішності учнів. Елементи та завдання контролю. Вимоги до контролю за навчально-пізнавальною діяльністю учнів.
- •13. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Показники оцінювання знань. Рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
- •Процес виховання, його специфіка, компоненти і рушійні сили.
- •Характеристика принципів виховання.
- •Поняття методу та прийому виховання. Класифікація методів виховання та їх загальна характеристика.
- •Методи формування свідомості:
- •Організаційні форми виховної роботи. Позакласна робота. Позашкільна робота. Види форм виховної роботи: масові, групові, індивідуальні.
- •Поняття колективу: суть, ознаки, функції. Стадії розвитку колективу.
- •Система розумового виховання школярів в контексті Концепції національного виховання.
- •Система морального виховання школярів в контексті Концепції національного виховання.
- •Система трудового виховання школярів в контексті Концепції національного виховання.
- •Система естетичного виховання школярів в контексті Концепції національного виховання.
- •Завдання естетичного виховання
- •Система фізичного виховання школярів в контексті Концепції національного виховання.
- •Завдання фізичного виховання
- •Роль сім'ї у вихованні особистості. Напрями і форми роботи школи із сім'єю.
- •Поняття про систему освіти, її структуру, основні компоненти.
Система сучасних дидактичних принципів та їх характеристика.
Основні вимоги до викладацької діяльності учителя визначаються принципами.
Дидактичні принципи (принципи навчання) – це вихідні положення, які визначають зміст, організаційні форми і методи навчального процесу відповідно до загальних цілей і закономірностей.
Першу спробу створення цілісної системи принципів навчання здійснив Я.А.Коменський. Далі значний вклад у розробку дидактичних принципів внесли такі вчені як Дж. Локк, І.Г. Песталоцці А. Дістервег, К.Д.Ушинський. Їх заслуга у тому, що вони об’єднали розрізнені положення в обґрунтовану систему.
Серед традиційних принципів навчання найчастіше виділяють:
принцип науковості навчання (всі факти, положення і закони, які повідомляються учням, повинні бути достовірними і науково обґрунтованими);
принцип систематичності і послідовності навчання (знання, уміння і навички повинні формуватись системно, в певному порядку, щоб кожний елемент навчального матеріалу логічно пов’язувався з іншим, а нові знання спиралися на засвоєні раніше і створювали фундамент для засвоєння наступних знань);
принцип доступності навчання (навчання успішне, ефективне за умови, що його зміст, методи і форми відповідають віковим особливостям учнів, їх розумовим можливостям та рівню підготовки; пояснення вчителя повинно бути доступним);
принцип свідомості і активності навчання (свідомому засвоєнню знань сприяють: роз’яснення мети і завдань навчального предмета, його значення його для життя самого учня; використання у процесі навчання мислительних операцій; позитивні емоції; позитивні мотиви навчання; належний контроль і самоконтроль. Свідомість у навчанні забезпечується високим рівнем активності учнів. Активізації пізнавальної діяльності сприяють: позитивне ставлення до навчання, інтерес до навчального матеріалу; позитивні емоції, викликані навчальною діяльністю; взаєморозуміння між учителем і учнями; систематичне повторення засвоєних знань; проблемне навчання; використання сучасних ТЗН; врахування навчальних можливостей учнів);
принцип наочності навчання (ефективність навчання залежить від доцільного залучення органів чуття учнів до сприймання навчального матеріалу. "Золоте правило" дидактики я,А, Коменського: "...все, що тільки можна, подавати для сприймання відчуттями, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, смакове – смаком, доступне дотику – через дотик. Якщо якісь предмети одразу можна сприймати кількома відчуттями, нехай вони одразу охоплюються кількома відчуттями...");
принцип міцності знань, умінь і навичок (формування міцних ЗУН відкидає схоластичне зазубрювання і механічне заучування матеріалу, вимагає постійного його повторення);
принцип індивідуального підходу до учнів (реалізуючи цей принцип, ураховують рівень розумового розвитку дітей, їх знань і вмінь, пізнавальної та практичної самостійності, інтересів, вольового розвитку, працездатності);
принцип зв’язку навчання з життям, теорії з практикою (навчання успішне, коли учні усвідомлюватимуть життєву важливість засвоюваних ЗУН);
виховний характер навчання (передбачає виховний вплив процессу навчання на особистість школяра).
Всі П.Н. використовуються вчителем комплексно у взаємозв’язку один з одним.