14. Система морального виховання школярів в контексті Концепції національного виховання.

(Див. Концепцію національного виховання – про моральне виховання).

Моральне виховання – цілеспрямована і систематична виховна діяльність школи і сім’ї, яка направлена на формування моральної свідомості, моральних переконань, моральних почуттів, навичок і звичок правильної поведінки.

М.В. залежить від моралі – однієї з форм суспільної свідомості, сукупності загальноприйнятих норм, принципів і правил, що регулюють поведінку людей.

Методологічною основою морального виховання є етика – наука про мораль, її природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми в суспільстві.

Оскільки моральність має суспільний характер, то під нормами моральності слід розуміти вимоги суспільства до поведінки людей у певних ситуаціях.

Метою морального виховання є формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участі у практичній діяльності.

Завдання морального виховання передбачають:

1. Формування в учнів моральних понять, поглядів і переконань.

2. Виховання моральних почуттів, які виражають запити, оцінки, відношення, спрямованість духовного розвитку особистості.

3. Вироблення навичок і звичок моральної поведінки, які б стали потребою і реалізувалися б у будь-якій ситуації та умовах.

Зміст морального виховання – виховання любові, поваги до батьків і старших, вірності у дружбі та коханні, свідомого, творчого ставлення до виконання професійних обов'язків, особистої відповідальності за свою працю, любові до рідної землі, до рідної мови, вірності ідеям, принципам народної моралі та духовності, шляхетного ставлення до жінки, уміння захищати слабших, турбуватися про молодших тощо.

Ці норми конкретизуються в моральних цінностях, моральному ідеалі, моральних принципах та підтримуються авторитетом громадської думки, прикладом, звичкою.

Основними методами морального виховання є переконання, привчання, заохочення тощо.

Результатом морального виховання має бути формування моральної свідомості, на її основі – моральної культури, прищеплення навичок і звичок гідної поведінки.

Шляхи морального виховання:

1. У процесі навчання

2. У процесі позакласної та позашкільної роботи.

3. У сім’ї.

14. Система трудового виховання школярів в контексті Концепції національного виховання.

(Див. Концепцію національного виховання – про трудове виховання).

Трудове виховання (за Волковою Н.П.) — виховання свідомого ставлення до праці че­рез формування звички та навиків активної трудової діяльності.

Мета трудового виховання зазначається в Концепції національного виховання, зокрема:

“3.12. Трудова активність, сформованість творчої, працелюбної особистості, цивілізованого господаря фор­мується як під впливом соціального середовища, так і в процесі трудового навчання і виховання, спрямованого на вироблення відповідних навичок та умінь, професійної майстерності, готовності до життєдіяльності в умовах рин­кових відносин....”

Завдання трудового виховання зумовлені потребами існування, самоутвердження і взаємодії людини в сус­пільстві та природному середовищі.

1. Психологічна підготовка особистості до праці —формування прагнення сумлінно і відповідально працю­вати, усвідомлення соціальної значущості праці як не­обхідного обов'язку й духовної потреби людини, береж­ливе ставлення до результатів праці та до людей пра­ці, творчий підхід до праці.

2. Практична підготовка до праці — озброєння уч­нів системою загальноосвітніх і політехнічних знань про загальні основи виробничої діяльності людини, вироб­лення вмінь і навичок трудової діяльності, виховання основ трудової культури.

3. Підготовка школярів до свідомого вибору профе­сії — виховна робота школи, спрямована на те, щоб до­помогти молодій людині обрати життєвий шлях.

Зміст трудового виховання в сучасній школі визначається навчальною програмою для кожного класу. Його особливості відобра­жають поняття «трудова свідомість», «досвід трудової ді­яльності», «активна трудова позиція».

Шляхи трудового виховання.

• Процес навчання (уроки трудового навчання, розумова праця при вивченні навчальних дисциплін)

• Позакласна робота (гуртки “Умілі руки”, трудовий десант позбору макулатури та металолому, організація роботи “Книжкової лікарні”, робота по заготовці лікарських рослин, рейди по благоустрою міста, створення шкільного музею Трудової Слави, зустрічі з ветеранами праці, робота на пришкільних ділянках тощо)

• Позашкільна діяльність (гурткова та клубна робота тощо).

• Виховання в сім’ї (участь у побутовій праці, виконання трудових доручень тощо).