14. Система розумового виховання школярів в контексті Концепції національного виховання.

(Див. Концепцію національного виховання – про розумове виховання).

Важливим складником всебічного розвитку особистості є розумове виховання.

Розумове виховання – це процес розвитку розуму, пізнавальних здібностей та інтересів дітей, озброєння їх знаннями, вміннями та навичками, формування наукового світогляду. Розумове виховання – це цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил і мислення учнів, прищеплення їм культури розумової праці.

Саме поняття "розумове виховання" значно ширше ніж поняття "освіта", "навчання". Розум людини розвивається з перших місяців і до кінця її життя. Але всю повноту значення розумового виховання одержує в умовах систематичного навчання і освіти.

Мета розумового виховання – формування творчої мислячої особистості.

Завдання розумового виховання:

1. Оволодіння учнями знаннями з основ наук.

2. Формування наукового світогляду та національної самосвідомості на базі засвоєння системи знань і соціального досвіду. Структурними компонентами світогляду є: система наукових знань; погляди; переконання; ідеали людини.

3. Оволодіння основними мислительними операціями (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація) у процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках і самостійної роботи.

4. Вироблення вмінь і навичок культури розумової праці, передусім інтелектуальних вмінь (загальних та спеціальних), вміння раціонально організовувати час розумової роботи, здатність робити все точно й акуратно, тримати в належному порядку робоче місце, приладдя, навчальні посібники тощо.

Зміст розумового виховання складає система фактів, понять, положень з усіх галузей науки, культури і техніки. Освічена людина повинна володіти основами наук, техніки, мистецтва і культури. Ці знання мають бути систематизовані, постійно поповнюватися. Завдання і зміст розумового виховання інколи розуміють спрощено, намагаючись "вкласти" у дитячу голову якомога більше знань про навколишній світ. Набагато важливіше виробити в дитини загальні способи пізнавальної діяльності.

Основними шляхами вирішення завдань розумового виховання є

1. Процес навчання (на будь якому уроці реалізуються завдання розум. виховання)

2. Позакласна робота (тематичний тиждень предметів художньо – естетичного циклу, гуртки «Юний математик», «Комп’ютер та мистецтво», екскурсія у бібліотеку, виховна бесіда «Наукова організація праці школяра», вікторина «Чи знаєш ти своє місто?», інтелектуальні ігри: «Найрозумніший», «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», пізнавальні бесіди, диспути, захисти фантастичних проектів, конкурси, олімпіади, ярмарки творчих робіт, КВК, вікторини, інтелектуальні ігри, ігри-мандрівки тощо.

3. Позашкільна робота (робота гуртків та закладів позашкільної освіти.)

4. Виховання в сім’ї (формувати у дітей позитивну мотивацію навчання, вчити їх спостерігати, аналізувати, порівнювати, визначати суттєві особливості, робити висновки тощо; залучати дітей до читання книжок; купувати ігри, які сприяють розумовому розвитку, грати разом з дітьми в ці ігри, залучати дітей до гурткової роботи, організовувати спільні сімейні читання, разом з дітьми переглядати та обговорювати пізнавальні телепередачі для дітей, домашні ігри «Ерудит», шахи тощо).