Проблема “глитайства”

“Серед темної ночі”	“Під тихими вербами”
Відтворення зростання куркульства як класу на селі.	Зображено класове розшарування селянства на два ворожі табори, які перебувають стосовно один одного у стані запеклої війни. Вперше в українській літературі куркульство вимальовується не просто як купка лиходіїв, а як клас -–організований, сильний, запеклий у боротьбі за свої інтереси.

Показав, що в селі виросла нова соціальна сила – сільських глитаїв, черствих і жорстоких багатіїв, які виросли з селян, змогли працею і селянським розрахунком, часом відмовляючи собі у найнеобхіднішому, стати заможними, стати сільськими “багатирями”. Сенс життя їх - у примноженні своїх капіталів, життя заради збагачення, не гребуючи людським горем і сльозами, навіть людським життям (так брати Момоти за шмат землі убивають свого брата). Таким у цій частині стає заможний господар Денис Сиваш.

Образ Зінька. Своєрідна апробація позитивного героя. Він очолює найбідніших на селі. Допитливий розум скерував не в розбійництво, а в наполегливу самоосвіту. За своїми поглядами і характером - напримиренний борець за “життя по правді”, бунтівник. Основна його зброя - слово, хоч може в разі потреби і застосувати свої “здоровенні кулаки”.

Соціальна характеристика + психологічна (як і при творенні образу Романа).

Вперше герой змальований не у впевнених діях і вчинках, а в сумнівах, в постійних пошуках шляхів виходу з безпросвітного селянського життя.

Засновує бідняцьку касу, просвіщає, вчить грамоті, навчає, як відстояти свої права. Навіть виступив проти свого брата, відстоявши у нього громадську землю, хоча в певній мірі така перемога – це випадковість, бо в цей конфлікт були втягнені губернатор і його підлеглий.

Символічною є загибель Зінька. Його таки убивають “хазяї села”. Він гине, переможений обставинами

12. Гумористично-сатирична проза і.Нечуя-Левицького.

“Кайдашева сім”я” (1877, друк – 1877, “Правда”)

Сатира і гумор

Дотеп і жарт – форма авторського критичного ставлення до явищ дійсності.

Засоби гумору:

ситуаційні: зміст події, ситуації, в які потрапляє персонаж. Дозволяють реалістично показати персонажів як дрібних і дріб”язкових власників, висміяти індивідуалізм, забобонність, заздрість, взаємну ворожнечу. Комічні сценки - структурний компонент твору;

власне мовні: мовні прийоми комізму: гумористичні порівняння, епітети, синонімія, антонімія, метафори;

мовно-ситуаційні: комічна ситуація + жартівливий коментар.

Батьки-діти

Омелько і Маруся	Карпо і Мотря Лаврін і Меланка
Чесною важкою працею заробляли певні достатки. Пережили панщину  бажання принизити іншого (Кайдашиха “як осаула”) або відсторонитися від повсякденних проблем (байдужість та пиятика Омелька)	Виховані у таких же традиціях Вільні від народження  одруження провокує бажання бути “за правдивого господаря” (Карпо), утвердитися в громаді як рівноправний її член (Карпо), бажання бути незалежним в побуті (Мотря)
Обмеження свободи – соціальне, національне, духовне – породжує опір, який може мати здеформований вигляд

Жанр – соціально-побутова повість.

Тема – зображення картин дрібновласницького побуту на селі в середині ХІХ століття.

Ідейний зміст – викриття жорстокості, дрібязковості стосунків у селянській родині.

Твір грунтується на конкретному історичному та етнографічному матеріалі. Події відбуваються в селі Семигори, в ньому діють конкретні персонажі, характерні для української дійсності того періоду: Омелько і Маруся Кайдаші, їхні сини Карпо та Лаврін, а також невістки Мотря та Мелашка, інші персонажі. Разом з тим у повісті поставлені загальнолюдські проблеми добра і зла, терпимості в стосунках, культура сімейного побуту.

В повісті “Кайдашева сімя І.Нечуй-Левицький виявив себе майстром сатири і гумору. Основний конфлікт повісті, її персонажі розкриваються з використанням саме цих засобів.

Щиро сміючись над пригодами героїв твору, ми відчуваємо гіркоту від усвідомлення дрібязковості сварок, змарнованих кращих людських рис, що знищені лайкою та бійками. Маруся, гарна господиня, перетворилась на злу, ядучу свекруху, що отруює життя двох сімей. Весела, жвава Мотря перевершила згодом і Кайдашиху у майстерності лаятися й битися. Ніжна, “як тихе літо”, Мелашка не поступиться їм обом у сварках. Брати стали ворогами. Жаль стає марно втрачених людської щирості й доброти.