- •1.Ідейно-тематичний зміст і поетика укр. Нар. Дум.
- •2. «Слово про Ігорів похід» як пам'ятка оригінальної літератури хіі ст.
- •3. «Енеїда» Котляревського як енциклопедія укр. Життя.
- •4. Сентиментально-реалістична традиція прози г. Квітки-Основ'яненка.
- •7. Періодизація творчості т.Шевченка. Мотиви й образи лірики раннього періоду творчості т.Шевченка. Специфіка Шевченкового романтизму.
- •1 Період: 1837 – 1843 – «доба романтичного націоналізму»
- •2 Період: 1843 – 1847 – період «трьох літ»
- •3 Період: 1847 – 1857 – «невольнича лірика»
- •4 Період: 1857 – 1861 – «поезія останніх років життя»
- •8. Еволюція образу жінки-матері у творчості т.Шевченка.
- •9. Новаторський характер «Народних оповідань» Марка Вовчка.
- •10. Жанрове новаторство роману п.Куліша «Чорна рада».
- •11. Дилогія б.Грінченка «Серед темної ночі», «Під тихими вербами». Нові обрії тематики та проблематики.
- •Проблема “глитайства”
- •12. Гумористично-сатирична проза і.Нечуя-Левицького.
- •Батьки-діти
- •Клерикальна тема
- •13. Жанр соціальної комедії у творчості і.Карпенка-Карого.
- •«Мартин Боруля» (1885)
- •«Сто тисяч» («Гроші») (1889)
- •«Хазяїн» (1900)
- •14. Новаторський характер поетичної збірки і.Франка «з вершин і низин».
- •15. Поеми і.Франка «Мойсей» як «другий заповіт української літератури» (ю.Шерех).
- •16. Образ «нової» людини у прозі і.Франка.
- •21. Експресія та символіка новелістики стефаника
- •3) Література к1нця 50-х - 60-х рр.
- •5) Література на сучасному етапі (від середини 80-х років до наших днів)
- •23. Рання творчість п.Тичини (характеристика зб. «Сонячні кларнети», «Замість сонетів і октав», «Плуг»).
- •24. Роль і місце хвильового в літпроцесі 20-30-х рр.Хх ст.
- •25. Проблематика роману ю. Яновського «чотири шаблі»
- •26. Імпресіоністичний характер новелістики г.Косинки.
- •27.Проблематика,жанрові особливості «Мина Мазало»Куліша
26. Імпресіоністичний характер новелістики г.Косинки.
Творчість Григорія Косинки (справжнє прізвище — Стрілець) повертається до нас з порога смерті. Життя письменника обірвалось трагічно: він був страчений за хибним звинуваченням у приналежності до групи терористів. Та справжньою причиною загибелі був його письменницький талант, його твори, в яких він не ідеалізував більшовицькі будні, а правдиво розповів про життя України після 1917 року. Григорій Косинка залишив нам невелику спадщину: прозові твори, написані в основному в жанрі новели. Тонкий психолог, життєлюб, людинолюб, він був письменником самобутнього характеру, який особливо яскраво спалахнув у останні дні жовтня 1919 року, коли одна за одною були написані й опубліковані чотири його новели: В хаті Штурми», «Сходка», «Передсвітом», «На золотих ботів». Розбуджений революцією, він вбирав кожний момент швидкоплинної дійсвюсті і творив її портрет. Справжнє визнання до письменника прийшло в 1922 році, коли побачила світ перша книжка новел «На золотих богів». Твори, що ввійшли до книги, неоднакові за своєю художньо-тематичною вартістю. Справжніми шедеврами літературна критика назвала 3 новели: «На золотих богів». «В хаті Штурми», «Сходка». У них чути плач і нарікання на долю: вони сповнені руху до червоної стежки революції і боротьби «за кров братів і волю нашу»,за погорілі села й наділену революцією землю. Книга «На зюлотих бо гів»—яскравий зразок імпресіоністських творів.У них немає сюжету, розповідь — фрагментальна: композиція відсутня: чітко виражена гра кольорів (здебіль шого червоного й чорного). Косинка завжди прагнув до неповторності. У 1926 році Т. Косинка опублікував новелу «Політика». Вона була етапною в творчості письменника другої половини XIX століття і виділялася з-поміж інших новел глибинним осмисленням революційної дійсності, показником духовного зросташня людини. Мусій Швачка — завзятий організатор політичного життя на селі. Він принциповий, ненавидить куркульство.Письменник досить переконливо показує психологічну мотива цію його зв'язків з народом. Він вірить народу і хоче йому допомогти. У зіткненні з багатіями Мусій не розгубився, не поступився жодним переконанням. В основі новели «Політика» — земля. Григорій Косинка в художшьому аналізі внутрішнього переживання. На останньому етапі творчості драматичну напругу досягає за рахунок драматизації внутріш нього життя героя. Відчувається, що в останні роки письменник дійшов «свого зросту і сили» і «побачив ясне вдалині» не лишіе суспільного розвитку, а й художньої творчості загалом. Працював на літературній ниві Г. Косинка неповних 15 років і залишив нам художньо вагому новелістичну спадщину. Його новели — невеликі епізоди, вихоплені з життя села. Яскраві, промовисті, вагомі. Письменник там будує розповідь, що не тільки бачиш, а й чуєш усе, що відбувається довкола. Відображення не скороминущих фактів і вражень, а лише того, що справді є подією, поглиблений психологізм у розкритті характері в і сильний емоційний підтекст, що корінням сягав у фольклорний грунті — ось найяскравіші риси творів Г.Косинки — найвидатнішого новеліста новітньої української літератури.