- •6. Будова напівпровідникових діодів.
- •7. Нвч та імпульсні діоди.
- •8. Кремнієві стабілітрони
- •9Варікапи
- •10. Призначення та будова біполярних транзисторів.
- •16) Транзистори з керуючим pn переходом
- •Фоторезистори
- •Фотодіоди
- •Фототранзистори
- •32. Підсилювачі на польових транзисторах.
- •34. Вихідні каскади підсилювачів, режими їх роботи
- •35. Однотактний вихідний каскад
- •36. Двотактний вихідний каскад.
- •37.Зворотні зв’язки у підсилювачах. Їх класифікація
- •39. Емітерний повторювач
- •40. Особливості широкосмугастих, імпульсних та вибіркових підсилювачів.
- •41. Ппс прямого підсилення.
- •42. Балансний каскад ппс
- •43. Диференціальний підсилювач на біполярних транзисторах. Работа 4.1 Дифференциальные усилители на биполярных транзисторах
- •44. Операційні підсилювачі, схеми їх включення.
- •45. Параметри та характеристика операційних підсилювачів.
- •6.2.Характеристики операційного підсилювача
- •46. Інвертуюче та неінвертуюче включення операційних підсилювачів.
- •6.3.1. Інвертуючий підсилювач
- •6.3.2. Неінвертуючий підсилювач.
- •47. Імпульсивні пристрої, переваги їх роботи.
- •48. Форма та параметри імпульсів. Реальний прямокутний імпульс.
- •2. Принцип роботи диференцюючого ланцюга
- •60.Автоенератор типа lc
- •61.Автогенератор rc типа
- •62.. Симетричний мультивібратор на біполярних транзисторах
- •6 3. Генератор пилоподібної напруги
- •64. Класифікація, структурна схема та основні параметри випрямлячів
- •1. По числу фаз источника питания переменного напряжения различают выпрямители однофазного тока и выпрямители трехфазного тока.
- •4. Независимо от мощности выпрямителя все схемы делятся на однотактные или однополупериодные и двухтактные (двухполупериодные).
10. Призначення та будова біполярних транзисторів.
Широко розповсюджені транзистори з двома р-п переходами, що мають назву біполярних. Термін “біполярний” підкреслює, що процеси в цих транзисторах пов’язані з взаємодією носіїв заряду двох типів: електронів і дірок. Для виготовлення транзисторів використовують германій і частіте кремній. Два р-п переходи створюють за допомогою тришарової структури з чередуванням тарів, що мають електронну та діркову електропровідності.
У відповідності до чередування шарів з різними типами електропровідності біполярні транзистори поділяються на два класи: п-р-п і р-п-р типу, як показано на рис. 2.11.
Центральний шар біполярних транзисторів має назву “база”. Зовнішній лівий, що є джерелом носіїв заряду (електронів чи дірок) і, головним чином, створює струм приладу, називається “емітером”. Правий зовнішній шар, що приймає заряди від емітера, називається “колектором”. На перехід емітер-база напруга подається у прямому напрямку, тому, навіть при незначній напрузі, через перехід тече великий струм. На перехід колек-тор-база напруга подається у зворотному напрямку. Зазвичай її значення на декілька порядків перевищує значення напруги на переході емітер-база.
Підсилюючі властивості біполярного транзистора забезпечуються тим, що р-п переходи в ньому не незалежні, а взаємодіють один з одним, що, у свою чергу, забезпечується технологічними особливостями виконання тришарової структури. А саме:
1) емітер виконано з великою кількістю домішки - він має велику кількість вільних носіїв заряду;
2) база виконана тонкою і має малу кількість основних носіїв заряду;
3) колектор - масивний і має кількість носіїв, меншу, ніж емітер.
11) Біполярний транзистор — напівпровідниковий елемент електронних схем, із трьома електродами, один з яких служить для керування струмом між двома іншими. Термін «біполярний» підкреслює той факт, що принцип роботи приладу полягає у взаємодії з електричним полем частинок, що мають як позитивний, так і негативний електричний заряд.
Виводи біполярного транзистора називаються емітером, базою і колектором. В залежності від типу носіїв заряду, які використовуються в транзисторі, біполярні транзистори поділяються на транзистори NPN та PNP типу. В транзисторі NPN типу емітер і колектор легуються донорами, а база — акцепторами. В транзисторі PNP типу — навпаки.
Транзистори класифікуються за вихідним матеріалом, розсіюваною потужністю, діапазоном робочих частот, принципом дії. В залежності від вихідного матеріалу їх поділяють на дві групи: германієві та кремнієві. За діапазоном робочих частот їх ділять на транзистори низьких, середніх та високих частот, за потужністю — на класи транзисторів малої, середньої та великої потужності. Транзистори малої потужності ділять на шість груп: підсилювачі низьких і високих частот, малошумні підсилювачі, перемикачі насичені, ненасичені та малого струму; транзистори великої потужності — на три групи: підсилювачі, генератори, перемикачі. За технологічними ознаками розрізняють сплавні, сплавно-дифузійні, дифузійно-сплавні, конверсійні, епітаксіальні, планарні, епітаксіально-планарні транзистори.
12) Існує три основні схеми включення транзисторів. При цьому один з електродів транзистора є загальною точкою входу і виходу каскаду. Треба пам’ятати, що під входом (виходом) розуміють точки, між якими діє вхідна (вихідна) змінна напруга. Основні схеми включення називаються схемами зі спільнимемітером (СЕ), спільною базою (СБ) і спільним колектором (CК).
Схема підключення
Будь-яка схема підключення транзистора характеризується двома основними показниками:
коофіцієнт підсилення по струму n=Iвих/Iвх
вхідний опір Rвх=Uвх/Iвх
Схема зі спільною базою
Підсилювальний каскад за схемою зі спільною базою на основі npn-транзистора
Коtфsцієнт підсилення по струму: Iвих/Iвх=Iк/Iе=α [α<1]
Вхідний опір Rвх=Uвх/Iвх=Uбе/Iе.
Вхідний опір для схеми зі спільною базой малий і не перевищує 100 Ом для малопотужних транзисторів, оскільки вхідний ланцюг транзистора при цьому є відкритим емітерним переходом транзистора.
Переваги:
Гарні температурні та частотні властивості
Висока допустима напруга
Недоліки
Мале підсилення по струму, оскільки α < 1
Малий вхідний опір
Два різні джерела напруги для живлення
13) Існує три основні схеми включення транзисторів. При цьому один з електродів транзистора є загальною точкою входу і виходу каскаду. Треба пам’ятати, що під входом (виходом) розуміють точки, між якими діє вхідна (вихідна) змінна напруга. Основні схеми включення називаються схемами зі спільним емітером (СЕ), спільною базою (СБ) і спільним колектором (CК).
Схема Підключення:
Будь-яка схема підключення транзистора характеризується двома основними показниками:
коофіцієнт підсилення по струму n=Iвих/Iвх
вхідний опір Rвх=Uвх/Iвх
Схема зі спільним емітером
Підсилювальний каскад за схемою підключення транзистора зі спільним емітером на основі npn-транзистора (Схема з заземленим емітером)
Вихідні дані
Коефіцієнт підсилення по струму: Iвих/Iвх=Iк/Iб=Iк/(Iе-Iк) = α/(1-α) = β [β>>1]
Вхідий опір: Rвх=Uвх/Iвх=Uбе/Iб
Переваги:
Великий коефіцієнт підсилення по струму
Великий коефіцієнт підсилення по напрузі
Найбільше підсилення потужності
Можна обійтись одним джерелом живлення
Вихідна напруга інвертується відносно вхідної
Недоліки
Гірші температурні та частотні властивості в порівнянні зі схемою зі спільною базою
14) Основні параметри
Для аналізу і розрахунку ланцюгів з біполярними транзисторами використовують так звані h - параметри транзистора, включеного за схемою ОЕ. Електричне стан транзистора, включеного за схемою ОЕ, характеризується величинами IБ, IБЕ, ІК, UКЕ. У систему h - параметрів входять наступні величини: 1. Вхідний опір h11 = DU1/DI1 при U2 = const. являє собою опір транзистора змінному вхідному струмі при якому замикання на виході, тобто при відсутності вихідного змінної напруги. 2. Коефіцієнт зворотного зв'язку по напрузі: h12 = DU1/DU2 при I1 = const. показує, яка частка вхідної змінної напруги передається на вхід транзистора внаслідок зворотного зв'язку в ньому. 3. Коефіцієнт зусилля по струму (коефіцієнт передачі струму): h21 = DI2/DI1 при U2 = const. показує посилення змінного струму транзистором в режимі роботи без навантаження. 4. Вихідна провідність: h22 = DI2/DU2 при I1 = const. являє собою провідність для змінного струму між вихідними затискачами транзистора. Вихідний опір Rвих = 1/h22. Для схеми із загальним емітером справедливі наступні рівняння:
(4.8) де Для запобігання перегріву колекторного переходу необхідно, щоб потужність, що виділяється в ньому при проходженні колекторного струму, не перевищувала деякої максимальної величини:
15) Транзистор є одним з найбільш поширених елементів безконтактних перемикаючих пристроїв. Режим роботи транзистора в перемикаючому пристрої зазвичай називають ключовим. Цей режим характерний тим, що транзистор в процесі роботи періодично переходить з відкритого стану (режиму насичення) в замкнуте (режим відсічки) і навпаки, що відповідає двом стійким станам перемикаючого пристрою.
На мал. 7.19 зображена проста схема ключа на транзисторі рпр, включеному по схемі із загальним емітером.
Замикання транзистора (режим відсічки) спостерігається у тому випадку, коли обидва р-п переходи (емітерний і колекторний) закриті. Для цього достатньо, щоб зворотна напруга на цих переходах була близька до нуля (близько 0,05...0,1 В). З схеми мал. 7.19 видно, що для замикання транзистора типу рпр потрібно подати на його вхід таку напругу, щоб потенціал бази був вищий за потенціал емітера, тобто щоб напруга між базою і емітером задовольняла нерівність UБЕ≥0 (для транзисторів типу npn ознака цієї нерівності буде зворотною).
Напруга на колекторі замкнутого транзистора рівна
де IкБо- зворотний струм колектора.
У замкнутому стані транзистор може знаходитися необмежено довго. Вивести його з цього стійкого стану можна тільки за рахунок зовнішніх дій, наприклад шляхом подачі на вхід транзистора типу рпр запускаючого імпульсу негативної полярності.