- •2) Розвиток і становлення політичної економії як науки супроводжувався формуванням її функцій. Нині їх виокремлюють декілька.
- •3) Економічний закон — внутрішньо необхідні, сталі й істотні зв'язки між протилежними сторонами, властивостями явищ, процесів, підсистем і елементів цілісної економічної системи.
- •5) Потреба — об'єктивна необхідність людини у чомусь, що спонукає її до діяльності.
- •6)Економічні інтереси і потреби — рушійні сили соціально-економічного розвитку.
- •15) Двоїстий характер праці, втіленої в товарі
- •16) Виникнення та розвиток товарного виробництва супроводжується появою та
- •20) Загалом причини інфляції можуть бути зовнішніми та внутрішніми.
- •22) Ри́нок — місце взаємодії продавців і покупців для визначення ціни та необхідної кількості товару.
- •27) Згідно закону попиту споживачі при зниженні ціни будуть більше кі-сть товару, однак зміна попиту на різні товари при однаковій змінні ціни буде різною.
- •31) У західній економічній літературі за критерієм власності виокремлюють лише приватні та державні (або публічні) підприємства.
- •34) Процес кругообороту капіталу, що безперервно повторюється, в ході якого до підприємця повертається в грошовій формі авансований капітал, називається оборотом капіталу.
- •35) Для основних фондів характерні збереження натуральної форми і поступове спрацювання. Економічний зміст зносу полягає у втрачанні основними фондами своєї споживної вартості та вартості.
- •39) Головним двигуном підприємницької діяльності за умов ринкової економіки
- •48) Безробіття - соціально-економічне явище, коли частина працездатного населення не може знайти роботи, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці.
- •51) Соціальний захист – необхідний елемент функціонування будь-якої досить розвиненої держави.
- •57) Міжнародна торгівля є формою зв'язку між товаровиробниками різних країн,
- •58) Сутність держави - це головне в державі як соціальному явищі: те кому належить державна влада в суспільстві й, отже, чиї волю й інтереси ця влада виражає.
34) Процес кругообороту капіталу, що безперервно повторюється, в ході якого до підприємця повертається в грошовій формі авансований капітал, називається оборотом капіталу.
Оборот капіталу відбувається у часі.
В своєму русі він проходить стадію виробництва і дві стадії обігу.
Час, на протязі якого авансований капітал проходить стадію виробництва і стадію обігу, становить собою час обороту капіталу.
Час обороту в свою чергу складається з часу виробництва, тобто часу, на протязі якого капітал перебуває в сфері виробництва і з часу обігу, тобто часу, на протязі якого капітал перебуває в сфері обігу.
Скажімо, капітал, вкладений у важку промисловість, як правило, обертається повільніше, ніж капітал, вкладений в галузі легкої промисловості.
Внутрі кожної з цих галузей є істотні відмінності в швидкості обороту капіталу.
Для виміру і порівняння швидкості обороту різних індивідуальних Капіталів береться рік.
Шв. обороту капіталу здійснюється за формулою:
N = O / o де N - кількість оборотів капіталу, О - рік, о - час обороту даного капіталу.
Так, капітал, що здійснює свій оборот за 3 місяці, зробить 4 обороти на протязі року.
N= O / o = 12 міс. / 3 міс. = 4 міс
При розгляді процесу виробництва капіталу було встановлено, що різні частини продуктивного капіталу відіграють різну роль в процесі створення додаткової вартості.
Загальний оборот капіталу - це оборот капіталу за вартістю, виведений як середня величина з оборотів його складових частин. Загальний оборот капіталу, як правило, не співпадає з реальним оборотом капіталу.
35) Для основних фондів характерні збереження натуральної форми і поступове спрацювання. Економічний зміст зносу полягає у втрачанні основними фондами своєї споживної вартості та вартості.
Розрізняють два види зносу основних фондів: а) фізичний; б) моральний.
Фізичний знос основних фондів пов'язаний, як правило, з їх використанням і виявляється в руйнуванні, поламках.
Існує дві форми морального зносу: 1) втрата вартості внаслідок здешевлення відтворення таких самих машин, тобто коли нові машини такої конструкції можуть бути придбані дешевше, ніж ті, що встановлені на підприємстві; 2) втрата вартості діючих, фізично придатних машин внаслідок того, що випущено нові, кращі, більш потужні.
Як уже було сказано, основні фонди поступово, в міру спрацювання переносять свою вартість на вироблювану продукцію (послуги). Цей процес називають амортизацією.
Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Амортизації підлягають витрати на:
- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;
Об'єктом амортизації є основні засоби (крім землі). Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
36) Капітал за визначенням класичної економіки -- один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому (за винятком повільної амортизації). На відміну від іншого фактора виробництва, землі й природних ресурсів, капітал складається з раніше виробленого продукту [14, 210].
Терміном капітал стали називати у період становлення капіталізму гроші, що їх підприємці вкладали в розвиток свого виробництва з метою отримання прибутку.
Капітал в економіці -- це чинник виробництва у вигляді вартості, здатної приносити прибуток або збиток. Не слід ототожнювати капітал і будь-який засіб праці, який розглядається часто як фізичний капітал. Справа в тому, що даний засіб праці може стати капіталом (збільшувати або зменшувати свою вартість) тільки тоді, коли його власники вступлять у певні відносини з власниками інших чинників виробництва. Ці відносини називаються економічними.
Додатковий капітал -- сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість (це перевищення називають емісійний дохід).
З позицій фінансового менеджменту капітал підприємства характеризує загальну вартість коштів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів. Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, випливає в першу чергу відзначити такі його характеристики:
1. Капітал підприємства є основним чинником виробництва.
2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять доход.
3. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників.
4. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості.
5. Динаміка капіталу підприємства є найважливішим барометром рівня ефективності його господарської діяльності
Розглядаючи сутність капіталу підприємства, слід зазначити такі його характеристики як:
1. Капітал підприємства є основним чинником виробництва.
2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять доход.
3. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників.
4. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості. У цій якості виступає насамперед власний капітал підприємства, що визначає обсяг його чистих активів. У сукупності з іншими факторами - формує базу оцінки ринкової вартості підприємства.
5. Динаміка капіталу підприємства є найважливішим показником рівня ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. У той же час, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства.
37) Категорія “ витрати виробництва ” належить до загальноекономічних (тих,що відображають реалії у декількох суспільно-форми капіталістичних витрат виробництва
В політ економічному аспекті капіталістичні витрати виробництва представляють собою,передусім,відносини економічної власності між капіталістами і найманими працівниками з приводу формування та розвитку витрат постійного та змінного капіталу та привласнення при цьому додаткової вартості у товарній формі(втіленої у товарі)У кількісному аспекті –це витрати капіталу (капіталістичної власності
З боку вартісних відносин вони складаються з витрат на предмети праці,певної частки зношених засобів праці і попиту робочої сили й виражають формулою:
ВВ=с+v
Де с – вартість споживчих засобів виробництва,v-вартість необхідного продукту (необхідного для створення робочої сили працівника )
Якщо капіталісту для виробництва товарів необхідно затратити лише с+v(витрати капіталу ), то витрати суспільства-це, те у що обходиться створення товару всьому суспільству і виражається формулою
W = C + V + M,
де С — вартість спожитих засобів виробництва;
V — вартість необхідного продукту (вартісний еквівалент заробітної плати);
M — вартість додаткового продукту (приріст вартості щодо вартості необхідного продукту).
Витрати капіталістичного підприємства і витрати суспільства це - окремі економічні категорії, в основі розмежування яких лежать об’єктивні економічні процеси, властиві також речовому змісту. Так в основі виділення витрат підприємства лежать, з одного боку, процеси економічної відокремленості підприємства ( характеризує їх приналежність до відносин економічної власності на засоби виробництва і виготовлений продукт), а з другого – процеси суспільного розподілу праці. Водночас, виділення витрат виробництва капіталістичного підприємства зумовлене, певною мірою, особливостями кругообороту індивідуального капіталу та його відтворення,витратами живої та уречевленої праці на виробництво товарів на окремому підприємстві.
\
38) Виділення категорії « витрати виробництва суспільства « також зумовлена витратами живої та уречевленої праці на виготовлення товару, що здійснюється,насамперед, поза межами окремого підприємства, зокрема наявність у вартості такого товару додаткової праці у формі додаткової вартості. Складовим елементом витрат виробництва суспільства є витрати окремого підприємства. Стосовно додаткового продукту, то він створюється на підприємстві живою працею безпосереднього виробника, менеджера і підприємця, так і поза його межами внаслідок сенергічного ефекту, що виникає у процесі суспільного поділу праці в загальній та частковій формах.
Крім того,витрати виробництва окремого підприємства не збігаються з суспільно необхідними витратами на виготовлення окремого товару. Це зумовлено різкою технічною оснащеністю підприємства, неоднаковим рівнем організації виробництва,кваліфікації робітників та іншими факторами у межах однотипної форми власності. Суспільно необхідні затрати живої та уречевленої праці тяжіють до витрат на тих підприємствах, що виготовляють основну масу товарів даного виду, оскільки на них встановлюється суспільно необхідні умови виробництва ( середня продуктивність, інтенсивність праці, рівень технічної оснащеності,кваліфікації працівників,якість продукції тощо). Ці усереднені фактори сфери безпосереднього виробництва певною мірою уніфікуються внаслідок впливу ринку, знеособлення і усереднення індивідуальних витрат виробництва на виготовлення ідентичних товарів. Конкретніше вплив ринку виявляється у наявності зворотної дії попиту споживачів( у т. ч. суб’єктивної оцінки останніми якості продукції тощо) на процес ціноутворення, а останнього — на виготовлення товарів. Суспільно необхідні витрати чи послуги виявляються у формі власності
В цілому витрати виробництва суспільства (в т ч. витрати виробництва на підприємстві ) на нижчій стадії розвитку капіталізму набувають форми витрат капіталу (постійного і змінного) у складі авансового капіталу. Авансовий капітал внаслідок часткового зношування основних фондів та їхнього переносу на новостворений товар більший за капіталістичні витрати виробництва.