Мінстарство освіти і науки,молоді та спорту України

Національний університет харчових технологій

Кафедра економічної теорії

Реферат з дисципліни «Політична економія» на тему:

«Державне регулювання цін:необхідність, форми та наслідки.»

Виконала:

студентка групи ОФПД-І-3

Барановська Марія

Перевірила:

Швед Т.В.

Київ-2012

ПЛАН

Вступ

1. Необхідність та методи державного регулювання цін.

1.1.Необхідність державного регулювання цін.

1.2.Форми й методи державного регулювання цін.

1.3.Контроль за додержанням дисципліни цін.

2. Антиінфляційна політика.

2.1.Заходи антиінфляційної політики

2.2.Напрямки антиінфляційної політики

Висновки

Вступ

Перехід від адміністративно-планової до ринкової економіки України вимагає якісної зміни підходів до процесу формування ціни, адже директивна економіка залежала, насамперед, від дій єдиного центру, який і визначав суспільні потреби, кількість необхідних для задоволення цих потреб ресурсів та на основі проведених розрахунків складав план розвитку всього народного господарства. Державне регулювання економічних процесів було всеохоплюючим, політика цін передбачала повний контроль за ціноутворенням всіх галузей народного господарства. Сувора регламентація та розрахунок середньо галузевих цін товаровиробників призводила до того, що діяльність окремих підприємств та ланок народного господарства мала збитковий характер. Такі підприємства функціонували за рахунок дотаційних виплат з державного бюджету. Головне завдання Комітету цін полягало у задоволенні державних інтересів. Встановлення цін здійснювалося за єдиною загально визначеною методологією, за чітко визначеними нормами витрачання всіх видів ресурсів, тобто мало місце прейскурантне господарство. Витратне ціноутворення гальмувало, унеможливлювало раціональність, доцільність економічного механізму країни.

У масиві законодавчих актів, що стосуються тих чи інших аспектів формування та застосування в Україні цін і тарифів на продукцію, товари, роботи й послуги, налічується більше ніж двадцять законодавчих актів. Основним з них є Закон України “Про ціни і ціноутворення” від 3 грудня 1990 р., який визначає державну політику у сфері ціноутворення. Як зазначається у ст. 3 цього Закону, політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України.

Державне регулювання цін й тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін й тарифів. Звичайно, в умовах ринкової економіки державне регулювання у зазначеній сфері має бути мінімізовано.

Державні фіксовані й регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари й послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари й послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку. Останнє положення визначає Закон України “Про природні монополії”. Відповідно до цього Закону, регулюється діяльність суб’єктів природних монополій у таких сферах: транспортування нафти й нафтопродуктів трубопроводами; транспортування природного й нафтового газу трубопроводами та його розподіл; транспортування інших речовин трубопровідним транспортом; передачі та розподілу електричної енергії; користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об’єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування; управління повітряним рухом; зв’язку загального користування; централізованого водопостачання та водовідведення; централізованого постачання теплової енергії; спеціалізованих послуг транспортних терміналів, портів, аеропортів за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Предметом регулювання діяльності суб’єктів природних монополій з боку держави згідно з цим Законом, є: ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій; доступ споживачів до товарів, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій; інші умови здійснення підприємницької діяльності у передбачених законодавством випадках.