46.Планування продуктивності праці

Потреба в персоналі визначається обсягом робіт і рівнем продуктивності праці.У плануванні продуктивності праці використовують абсолютні показники( характеризують рівень продуктивності праці) і відносні показники (характеризують динаміку її зростання).Розраховуючи рівень продуктивності праці, використовують:

1) прямий - показує кількість продукції (обсяг робіт, послуг), яка виробляється за одиницю часу (виробіток).Виробіток = обсяг продукції розділити на трудовитрати

2) обернений методи (використовуютьу внутрішньовиробничому плануванні для вимірювання продуктивності праці).Продуктивність праці визначається кількістю праці, затраченої на одиницю продукції (роботи).Трудомісткість = трудовитрати поділити на обсяг продукції.

47. Планування чисельності персоналу

Завданням планування чисельності персоналу є визначення потреби у всіх категоріях працівників, потрібних для забезпечення безперебійного виробничого процесу й виконання виробничих планів.При цьому треба забезпечити раціональне використання трудових ресурсів, оптимальне співвідношення різних категорій персоналу.Усіх працівників підприємства розподіляють на дві групи:

1) персонал основної діяльності (водії, ремонтні та допоміжні робітники, робітники апаратууправління);

2) персонал неосновної діяльності(робітники житлово-комунального господарства, дитячих, медичних, культурно-просвітницьких установ).

Загальну планову чисельність працівників визначають як суму чисельності промислово-виробничого персоналу й персоналу, зайнятого у непромислових господарствах та організаціях підприємства.

Під час планування чисельності працівників підприємства розрізняють явочну, облікову та середньооблікову чисельність.

Явочну чисельність — кількість робітників, які повинні для забезпечення нормального процесу виробництва щодня перебу¬вати на робочих місцях — визначають під час планування робітників.

Облікова чисельність охоплює загальну кількість усіх працівників підприємства (постійних, сезонних, тимчасових), у тому числі фактично працюючих працівників, які перебувають у відрядженні, у відпустках, хворіють, виконують державні обов’язки, відсутні на роботі з дозволу адміністрації тощо.

Під час планування чисельність визначають як середньооблікову. Її розраховують діленням суми облікової чисельності за всі календарні дні періоду на кількість календарних днів у періоді.

Для приведення явочної чисельності (Чя) до середньооблікової (Чсо) у планових розрахунках використовують коефіцієнт облікового складу (Кос):

Чсо = ЧяКос,

К_{ос =} Д_н/ Д_п, де

Дн — номінальний фонд робочого часу в плановому періоді, дні;

Дп — кількість робочих днів одного робітника в тому самому періоді, що планується, дні.

48. Планування оплати праці

Ефективність функціонування та соціальний розвиток підприємств забезпечується формуванням індиДієвість оплати праці забезпечується:

• встановленням норм оплати праці на рівні, який забезпечує відтворення робочої сили відповідної кваліфікації, спонукає кожного найманого працівника до ефективної роботи, що гарантує власнику отримання необхідного результату господарської діяльності;

• диференціацією рівня заробітної плати за кваліфікацією, важливістю та складністю трудових завдань;

• однаковою оплатою за однакову роботу.відуальних і колективних матеріальних стимулів, основною формою реалізації яких є оплата праці.

Для оцінювання розміру заробітної плати найманих працівників застосовують показник фонду оплатипраці. До фонду оплати праці належать нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формах (оцінені в грошовому виразі) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерел фінансування цих витрат.

Планування оплати праці охоплює розрахунки фондів оплати й середньої заробітної плати всіх працівників і за категоріями персоналу.

Вихідними даними для визначення планового фонду оплати праці є:

• стратегічні цілі щодо підвищення матеріального добробуту працівників;

• матеріали аналізу фонду оплати праці;

• виробнича програма та її трудомісткість;

• склад і рівень кваліфікації працівників;

• тарифна система;

• штатний розклад;

• законодавчі акти щодо праці, які регулюють оплату праці.