8. Виробництво як основа життя та розвитку суспільства. Процес праці і процес виробництва.

Праця – свідома доцільна діяльність людини, яка спрямована на створення тих чи інших благ з метою задоволення потреб.

Виробництво - цілеспрямована трудова діяльність людини в процесі якої вона пристосовує та видозмінює предмети природи з метою задоволення своїх потреб.

Вир-во носить суспільний характер, оскільки людська діяльність щодо створення благ відбувається не по одиниці, а лише в поєднанні трудових зусиль груп людей, відповідно кожна людина і підприємство пов’язані між собою суспільним поділом праці, кожен споживає продукти праці інших людей.

Суспільне вир-во за структурою, фази:

1. власне вир-во

2. розподіл

3. обмін

4. споживання

Фази є одночасно фазами сусп. відтворення, які пов’язані таким чином, що фази вир-ва і фази споживання утворюють замкнуте кільце. Саме споживання визначає мету і структуру. Вир-во створює предмет споживання і породжує нове споживання.

Особисте споживання виступає, як кінцева мета. До споживання продукт надходить через стадію розподілу.

Види розподілу:

1. засоби вир-ва

2. трудові ресурси

3. предмети споживання

В процесі втановлюється частка кожного у створенні суспільного продукту для того, щоб вона дійшла до особи, продукт проходить стадії обміну:

1. діяльністю та здібностями

2. Засобами вир-ва

3. Предметами споживання

Відповідно в єдності фаз формується цілісне суспільне вир-во і цілісна система економічних відносин.

Суспільне вир-во 3 велики сфери:

1. основне вир-во.- галузь де виготовляються предмети споживання і засои виробництва. Включає: сировинний комплекс, палевно-енерг., металургійний, АПК, хім.- лес.

2. Виробнича інфраструктура – комплекс, який обслуговую основне вир-во і забезпечують діяльність зокрема підприємств в країні. Включає: транспортний зв’язок, торгівля, реклама, лізинг

3. Соціальна інфраструктура – нематеріальне вир-во, де створюють нематеріальні блага, які впливають на розвиток людини, знань, культурний рівень. Включає: охорону здоров’я, ВУЗи, повишеніе кваліфікації, житлово-комун. господарство,мистецтво, транспорт.

Основне вир-во і виробнича інфраструктура в сукупності складаюсть сферу матеріального вир-ва.

9. Економічний вибір. Крива виробничих можливостей. Основні фактори суспільного виробництва, їх взаємозв'язок. Ресурси виробництва та їх види.

Для здійснення процесу виробництва необхідні певні умови — фактори виробництва.

Фактори виробництва — це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ.

Фактори виробництва, на відміну від ресурсів, це вже реально використані в процесі виробництва ресурси. Інакше кажучи, фактори виробництва — це "працюючіресурси".

Сучасна вітчизняна і світова економічна наука до складу факторів виробництва відносить: працю, капітал, землю, підприємницькі здібності, науку, інформацію, екологію.

Праця як фактор виробництва є фізичною та інтелектуальною діяльністю людини, спрямованою на виробництво економічних благ і надання послуг.

Капітал — це економічний ресурс, що визначається як сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, використовуваних для виробництва товарів та послуг.

Земля як фактор виробництва включає в себе саму землю, а також лісові й водні ресурси, родовища корисних копалин та інші природні багатства, що використовуються у виробничому процесі.

Наука — це специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення.

Інформація в сучасних умовах є найважливішим фактором суспільного виробництва, який можна визначити як систему збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою використання їх у різних сферах життєдіяльності й насамперед в економічній сфері.

Підприємницькі здібності — особливий, специфічний фактор виробництва, що характеризує діяльність людини стосовно поєднання та ефективного використання всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та послуг.

Виробнича функція — це технологічне співвідношення, що відображає залежність між сукупними витратами факторів виробництва, з одного боку, і максимальним обсягом випуску продукції — з іншого.

Виробнича функція з двома факторами виробництва (працею і капіталом) записується такою формулою:

Q = f(L,K),

де Q — обсяг випуску продукції; L — затрати праці; К — затрати

капіталу; f — функція.