2.2.Лексико-семантичний аналіз сполучуваності прикметників лсг »streitbar» з іменниками. Визначення Хі – квадрату.

Вивчення лексики як системи стимулювало пошуки об’єктивних методів фіксації й вимірювання семантичних зв’язків між словами, перш за все з метою інвентаризації лексичних мікросистем – семантичних полів, синонімічних рядів, лексико-семантичних груп [4, с. 226]. У сучасному мовознавстві існують різні методи інвентаризації лексичних мікросистем, які умовно поділяються на формальні та неформальні. На даному етапі виділяють три найбільш поширених методи, які ґрунтуються: а) на даних психолінгвістики; б) на даних дистрибутивно-статистичного аналізу тексту; в) на даних, які отримані за допомогою компонентного чи компонентно-статистичного аналізу словників [7, с. 266 ].

Сучасному мовознавстві надають великого значення інвентаризації, тобто визначенню складу досліджуваної мікросистеми [2].В основу нашого дослідження покладено лінгвістичний метод, оскільки він базується на використанні лексикографічних джерел.

Здійснивши всі етапи інвентаризації ми дійшли таких висновків: До складу ЛСГ прикметників зі значенням „streitbar“ увійшло 11 лексичних одиниць. Домінанта: -streitbar. Ядро - rauflustig, kampflustig, streitsüchtig, aggressiv (W > 0,5 ; F = 2). Основний склад - . kämpferisch ,kriegerisch ,tapfer ,mannhaft (W < 0,5; F = 2). Периферія - . kampffähig , angriffslustig.. ( W > 0,25, F = 1). В подальшому доцільно було б дослідити семантичну структуру прикметників зазначеної ЛСГ.

На наступному етапі роботи ми досліджували сполучуваність ЛСГ прикметників «streitbar» із іменниками на основі художньої літератури.

При семантичній класифікації матеріалу всі іменники, які були виявлені в сполученні з прикметниками , були розподілені за п'ятьма підкласами:

- іменники, що позначають професії;

- іменники, що позначають людей (нейтральні найменування);

- географічні назви, неживі предмети;

- імена, власні назви;

- абстрактні поняття( таблиця )

Лексичний склад мови можна досліджувати за допомогою статистичних методів і прийомів, що робить можливим встановлення певних закономірностей та надання тим або іншим висновкам певної доказової сили. На наступному етапі ми використовуємо так званий критерій незалежності χ2 (хі-квадрат). За допомогою критерію χ2 можна визначити і наявність відповідностей, і наявність різниці між розподілом частот досліджуваних величин. Найбільш розповсюдженою формулою для обчислювання χ2 є: де 0 - фактично досліджувані величини; Е - теоретично очікувані, знак Σ - означає суму. Чим у більшому ступені емпіричні величини відхиляються від теоретичних, тим більшою в результаті виявляється сума χ2.

Сума χ2 дозволяє встановити лише наявність або відсутність зв`язку між ознаками. Міру зв`язку між величинами ми виявили за допомогою коефіцієнта взаємної спряженості К, до формули якого входить результат χ2 та N – загальне число спостережень. За допомогою критерію хі-квадрат ми можемо встановили наявність чи відсутність зв'язку між ознаками. За допомогою наступної таблиці ми можемо показати величини х², які виявились в результаті дослідження статистично значущими (тобто>3,84). Усі випадки, коли х²<3,84, вважаються статистично несуттєвими. (таблиця 6).

Проте сума х² дозволяє встановити лише наявність чи відсутність зв'язку, але не його міру. Міру зв'язку можна визначити за допомогою так званого коефіцієнта взаємної спряженості, у формулу якого входить величина х². ( таблиця 7).

x²

K=√ ___ , де К – коефіцієнт взаємної спряженості

N N – загальне число спостережень

Матеріалом дослідження слугували 10 романів таких сучасних німецьких письменників: Erich Remarque, Robert Musil, Günter Grass, Hermann Hesse, Heinz Konsalik, Wolfgang Hohlbein.

Зроблена суцільна вибірка романів дала змогу зафіксувати 63 слововживань прикметників з дослідженої ЛСГ з іменниками на позначення предметів та явищ навколишнього світу.

Для виявлення синтагматичних зв’язків виписані іменники, які були зафіксовані у сполученні з прикметниками кольору, поділено на семантичні підкласи. За основу нами взята семантична класифікація Левицького В.В. [1, 135-136]. Враховуючи цю класифікацію всі зафіксовані нами іменники розподілені на 5 лексико-семантичних підкласів. Для дослідження виділено 11прикметників, які ввійшли у ЛСГ об’єднаних семантикаю «streitbar» : streitbar ,rauflustig ,kampflustigstreitsüchtig ,aggressiv, kämpferisch ,kriegerischtapfer, mannhaftkampffähig,angriffslustig.

Показники частотності сполучуваності іменників на позначення предметів та явищ навколишнього світу з прикметниками кольору наведені в таблиці .

Отримані дані таблиці дозволяють зробити такі висновки. Найбільшою частотою вживання характеризуються такі прикметники: „ tapfer “ (15). „ kämpferisch “ (13), „ kriegerisch “ (1).

Найменшою частотою вживання характеризуються прикметники: „mannhaft“ (1), „ angriffslustig “ (2)„ kampffähig “ (1).

Серед підкласів іменників найвищу зону частоти вживання виявили такі підкласи: [Люди(нейтральні найменування),члени сім`ї, родичі.] (22),[Збірні позначення живого/неживого] (16). Найнижчу зону частоти вживання показали підкласи: [Власні назви] (10).