- •Обчислювальний експеримент. Теорія попиту.
- •Абсолютна і відносна похибки
- •Методи розв’язання системи лінійних рівнянь (слр). Прямі методи слр.
- •Метод Гауса чисельного розв’язку слр.
- •Вивід розрахункових формул
- •Модифікація методу Гауса
- •Умови застосування методу Гауса і його зв'язок з розкладом матриці на множники.
- •Обчислення визначника
- •Обчислення обернених матриць
- •Обумовленість с-ми лінійних рівнянь Стійкість слар
- •Обумовленість слар, число обумовленості
- •Метод прогонки для розв’язання слар
- •Ітераційні методи розв’язання слар
- •Ітераційний метод Якобі
- •Ітераційний метод Зейделя
- •Канонічна форма однокрокових ітераційних методів
- •Приклад розв’язання методом Зейделя та Якобі
- •Метод простої ітерації
- •Дослідження збіжності ітераційних методів
- •Необхідна і достатня умова збіжності у стаціонарних методах
- •Оцінки швидкості збіжності стаціонарних ітераційних методів
- •Многочлени Чебишева 1-го роду і многочлени Чебишева на відрізку [0,1]
- •Многочлен Чебишева на проміжку [a,b]
- •Ітераційні методи Чебишовським набором параметрів
- •Неявний Чебишевський ітераційний метод
- •Інтерполяція функцій
- •Інтерполяційний многочлен Лагранжа
- •Розділені різниці. Інтерполяційний многочлен Ньютона
- •Властивості розділених різниць
- •Побудова інтерполяційного многочлена Ньютона
- •Приклад
- •Скінченні різниці
- •Формула залишкового члена інтерполяційного многочлена Лагранжа
- •Інтерполяції за допомогою раціональних функцій
- •Інтерполювання періодичних функцій
- •Інтерполяційний многочлен Ерміта
- •Збіжність інтерполяційних процесів
- •Інтерполяція сплайнами
Обчислення визначника
Одночасно з розв’язанням системи при застосуванні методу Гаусса шукають визначник матриці А.
;
,
- кількість
перестановок рядків при відшуканні
матриці L.
Якщо ж матриця А є виродженою, тоді при
використанні методу Гаусса на деякім
k
– кроці з вибором елемента у стовпці
всі елементи k
– го стовпця що знаходиться нижче
головної діагоналі і на головній
діагоналі будуть = 0.
Тоді при застосуванні
методу Гаусса повинна виконуватись
перевірка
Якщо хоча б один з цих елементів 0, то система може бути розв’язана методом Гаусса;
Якщо всі = 0, тоді розв’язання за методом Гаусса припиняється.
Обчислення обернених матриць
Відшукання обернених матриць еквівалентне розвязку рівняння (1)
(1)
(2)
Введем позначення
Розв’язання
системи (2) еквівалентне розв’язанню
m-систем
(3)
При розвязанні кожної такої системи ми одержимо відповідний стовпець шуканої матриці.
Обумовленість с-ми лінійних рівнянь Стійкість слар
Під коректністю будемо розуміти, що розвязок поставленої задачі існує, він єдиний і неперервно залежить від початкових умов.
Будемо
досліджувати с-му
.
Задача буде корректно поставлена, коли
матриця невироджена. Для встановлення
неперервної залежності треба виділити:
Що є вхідними даними для даної задачі;
В якому сенсі розрізняти цю неперервну залежність.
Вхідними
для даної задачі є
будемо розрізняти стійкість у правій
частині, коли матриця А є незмінна і
вектор
має
деякі зміни(збурення).
Стійкість коефіцієнта : коли - незмінний, змінні коефіцієнти матриці А.
Дослідимо стійкість
у правій частині, коли
-збурений.
Зазвичай для задач які виникають із
життя вектор
не завжди можна точно отримати, тоді
дивимось, яка неперервна залежність
вхідних даних
.
Для визначеня
неперервної залежності введемо поняття
норми для m-вимірних
векторів. Простір
називається
нормованим, якщо кожному
ставиться
у відповідність деяке дійсне число, яке
називається нормою
і має
задовольняти аксіомам норми:
;
Найчастіше вживані норми:
;
;
;
Нормою матриці
наз. Таке число
яка підпорядкована вектору x.
Матрична норма – максимум:
Властивості норми матриці:
;
(3)
- система
яка отримана з системи (1) зазнавши змін
в правій частині.
Розв’язок буде
називатися стійким, якщо для
(4)
, де
і ця стала незалежить від правих частин,
тоді нерівність (4) буде виражати факт
неперервної залежності розвязку від
правої частини, тобто якщо
то
.
Якщо
, то с-ма
(1) буде стійкою по правій частині. Із
р-нянь (1) і (3) можемо записати с-му для
похибок
(5)
(6)
нерівність (6) еквівалентна (4)
нерівність
(6) показує стійкість системи із матрицею
відносно збурень правої частини.
Відмітимо, чим ближче
до
нуля тим більш точною є М1 і тим сильніша
похибка правої частини може впливати
на розвязок.
Обумовленість слар, число обумовленості
Розв’яжемо як зв’язні відносні похибки розвязку правої частини
Перемножимо
нерівності (6) і (7)
Число
,
яке виражене в (9) і входить в оцінку
(8’) називається числом обумовленості
матриці А. Це число характеризує ступінь
залежності відносної похибки розв’язку
від відносної похибки правої частини.
Якщо число обумовленості є достатньо
великим, то такі матриці називають
погано обумовленими. На
випливає також розмірність матриці і
при чисельному розв’язанні систем з
погано обумовленими матрицями можливе
сильне накопичення похибки.
Властивості числа обумовленості:
Розглянемо систему, у якій збережена не тільки права частина, а і матриця А.
Теорема
Нехай
матриця А має обернену і викнується
нерівність
тоді
матриця
має також обернену матрицю і тоді для
відносної похибки розвязку буде
справедлива нерівність
